Слов’янські міфи: світ Яви, Прави та Наві

Слов'янська міфологія

Поняття Яви, Прави та Наві вперше згадується у так-званій Книзі Велеса або Велесовій Книзі, автентичність якої досі під питанням. Тим не менш, їх чудово лягає на слов’янський світогляд і відповідає міфологічному світотворенню слов’ян. Крім того, додатковим фактом є те, що ці назви фіксуються у мовному вжитку слов’ян. Отже, розберемо ці поняття детальніше.

Мир Нави

  • Ява або Яв — явний, реальний (матеріальний) світ, де людина живе протягом земної долі. Фізична складова, що оточує людину в теперішньому часі («на яву»), і по суті, співвідноситься з природою.
  • Нава або Нав — так званий «Підземний світ», місце, куди людина потрапляє після смерті, і звідки повертається до Яві після переродження
  • Прав або Права — вищий світ богів, прототип раю, вхід темним Богам і сутностям туди заборонений. Тільки найсвітліші і праведні душі можуть потрапити в це місце.

Разом Ява, Нава та Права утворюють Тризуб, або Триєдність світу. Основна ідея концепції ґрунтується на тому, що в основі тризуба лежить Нав. Зображена у вигляді яйця, вона символізує початок і водночас джерело живлення для Яви, що неначе виростає з неї, як пагін (порівняйте з феніксом, що вилітає із попелу). У даній конструкції Прав грає роль немовби підтримувача Яви, у її прагненні висоти.

У самій Велесовій Книзі говориться так:

Права невідомо уложена Дажбогом і по ній, як пряжа, тече Ява.
Те співтворить наше життя, а коли одійде – смерть.
Ява течуща і творена о Праві, доти і потім – Нава, тільки в Праві існує Ява.»
(ВК Д1)

Поняття Нава асоціювалася з загробним світом, померлими родичами. Як свідчення постає свято Навський Великдень, що називався також Проводами, Могилками. Це було свято поминання предків і його ще називали Радуницею, бо покійники радуються, що їх поминають і приходять до нащадків.

У давньоруському «Слове о посте к невежам» (XIII ст.) описаний звичай топити лазню для «навіїв», тобто предків.

У четвер на Страсному тижні «поведають мрътвым мяса и млеко и яйца. И мыльница топят и на печь льют и пепел посреде сыплют следа ради. И глаголют: «Мийтеся!» И чехли вешають и убруси и велят я терти. Беси же смиются злоумию их и вьлезше мыются и порплются в пепели том, яко куры след свой показают на попеле… И проходят топившеи мовници и птядают на попеле следа и егда видять на попели след и глаголють: «Приходили к нам навья мытся…»

Поряд з цим збереглось й інше свято, яке входить у великодній цикл – Права середа або Рахманський Великдень.

Поділитися з друзями
Оцініть автора
РОДОГОРІЯ
Підписатися
Сповістити про
guest
0 комментариев
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x