Шаманізм та давні традиції: Від трансу до слов’янських волхвів

У сучасному світі багато хто має досить туманне уявлення про те, хто такий шаман. Якою є культура всього шаманізму і що нам пропонує Інтернет про це явище? Найчастіше це лише поверхові образи. Давайте розберемося, хто справді може називати себе шаманом, а хто лише грається в нього. Ця стаття — спроба зазирнути за ширму екзотики й побачити сувору реальність давньої традиції, де життя переплітається зі смертю, а казки виявляються страшнішими за реальність.

Хто такий шаман? Відмінність від «шаманствуючих»

Багато хто має досить туманне уявлення про те, хто такий шаман, яка культура шаманізму і що нам пропонує Інтернет про це явище в людському житті. Давайте розберемося, хто може себе називати шаманом.

Людина може входити в різні форми екстазу, може здійснювати Щось. Але це не говорить про те, що перед вами шаман — це просто «шаманствуючий» чоловік.

Головна відмінність криється в джерелі сили:

• Шаман, як і будь-який жрець, є посередником між людьми та Світом Духів.

• Шаман — це людина, яка діє на навколишній світ за допомогою Духів — це його помічники.

Правило тут жорстке: якщо у тебе є Духи-помічники — ти шаман, якщо у тебе їх немає — ти просто шаманствуючий.

Яскравий приклад того, як це працює на практиці: Пішов чоловік у тайгу на полювання, і там його «зламав» ведмідь. Привезли постраждалого до лікарні, там його «зібрали» найкращі хірурги та намагаються поставити на ноги. Але нічого з цього не виходить, людина не може самостійно ходити.

Важкий дар і закон оплати

Якщо у тебе немає людини, яка може тобі допомогти, то тоді ти звертаєшся до шамана. Перше правило шамана: Шаман не може відмовити вам, ніде і ніколи.

Як правило, до нього звертаються всі, кому не ліньки. Через це платять шаману погано, і живуть шамани у крайній нужді. Час хворі забирають багато, і для додаткового заробітку часу зазвичай не вистачає.

Традиція проти сучасності

І це найбільша відмінність між традиційним шаманізмом та сучасним шаманізмом 21 століття.

• У традиції працює простий спосіб, за принципом: «Шаману платять стільки, скільки вважають за потрібне. Торгуватися не можна, інакше ви торгуєтеся не з прохачем, а зі своєю Долею».

• Якщо ти сучасний Маг, то тут застосовується інший закон: «За свої послуги ти повинен отримувати багато!».

У звичайній традиції дії шамана ніколи не прирівнювалися до професії. Основним джерелом до існування у шамана були полювання та рибальство. Але й нормальним мисливцем та рибалкою у нього стати не виходило — шаман зривався на перший поклик на місце, куди його кликали. За добу камлання йому могли дати лише відро морошки.

Прокляття чи Дар?

Дані про справжніх шаманів говорять про те, що головне — це рухатися шляхом потойбічним. Свідки стверджують: «Духи на нього тиснуть», «Духи змушують бути шаманом». Людина, яка згодом стає шаманом, спочатку пручається усіма силами, щоб ним не стати. І деяким вдається уникнути цієї долі, але це рідкісні випадки. Бути шаманом — це майже бути проклятим, це дуже «важкий дар», і цієї традиції всякий намагається уникнути.

Деякі люди вперше в роду можуть стати шаманами, навіть якщо їхні предки жили далеко від сибірських місць. Але й вони кажуть, що одного разу побачивши справжнього шамана, «на нього тиснуть Духи». У таких людей, як правило, були лікувальні психічні відхилення. За всім цим стоїть ціна життя і смерті людини. Необхідно стати Провідником в Інших Світах.

Слов’янський вектор: Волхви, відьми та шамани

Цікаво порівняти шаманську традицію із практиками, які ближчі слов’янському менталітету. Слов’янські відьми не мають Духів-помічників як у шамана. Тут вся різниця в тому, що відьми мають безліч Духів-помічників, які живуть поруч із відьмою або чаклуном, а не всередині їхньої сутності.

Свобода волі проти примусу

Будь-який слов’янський ведун-чарівник, оточений Духами-помічниками, може відмовитися від прохання у допомозі: «хочу — допомагаю, хочу — не допомагаю, хочу — шкоду наведу». Він має більшу свободу волі.

У шамана ж ситуація інша. Дух-помічник, що живе всередині нього, відмовити не може. Якщо шаман буде йти проти волі Духів, він може заробити дуже важкі «містичні» захворювання. Шаман завжди питає дозволу у Духів з будь-якого приводу. Шаман, який залишився без Духів-помічників, може померти від горя. До нього завжди прийде швидка смерть.

Тимерчі та Шептуни

У традиції також виділяється особливий тип людей сили — Тимерчі-шептун. Це людина, яка працює взагалі без Духів-помічників. Це ближче до образу майстра чи знахаря, що використовує особисту силу та знання законів природи, що перегукується з образом давньоруських волхвів.

Сильний чаклун відрізняється від слабкого своїми внутрішніми здібностями, знаннями та в останню чергу Духами-помічниками. У шаманів все навпаки: сила визначається саме міццю та кількістю Духів, що стоять за ним.

Ієрархія Духів та Символіка Світового Дерева

Духи у шамана поділяються на кілька категорій.

Перше місце займає його предок, який теж був шаманом. Якщо у тебе не було такого предка — ти не є шаманом. Це жорстке правило крові та роду. Сказання говорять, що перший шаман отримав свій дар від Владики Пекла (Преісподньої). Другий варіант стати шаманом — це отримати головного Духа-помічника через Потойбічного Духа дружини.

Карта подорожей: Світове Дерево

Щоб зрозуміти, де мешкають ці Духи, слід згадати древню космогонію. Світ шамана не плаский. Він пронизаний віссю — Світовим Деревом (у скандинавів Іґґдрасіль, у слов’ян — Дуб). Шаман подорожує цим Деревом:

• Нижній світ (Коріння): Обитель мертвих і хтонiчних чудовиськ. Саме сюди часто спускається шаман, щоб битися за викрадену душу.

• Середній світ (Стовбур): Наш явний світ, де живуть люди.

• Верхній світ (Крона): Обитель божеств та вищих духів.

Друге місце займають Духи, які допомагають здійснювати Потойбічні подорожі — це Двійник шамана.

Двійник і Душа

Весь шаманізм будується на понятті «Двійників». Чим «Двійник» відрізняється від Душі? Тут є правило для всіх: Душа людини вийшла з тіла — людина померла. Шаман для подорожей Потойбічним світом користується Двійником.

Якщо ви звичайна людина, у вас нічого не вийде. Поки Двійник не потрапить у якусь халепу, під якусь роздачу або поки його не схопить якийсь монстр, з людиною нічого поганого не станеться. Поки Двійник не вийшов із вашого тіла — людина під захистом вашого Двійника.

Шаман — це людина, яка може контролювати подорож свого Двійника, випускати та повертати його.

Атрибутика як технологія

Колоритний костюм шамана — це не просто одяг. Це безліч незліченних джгутів та підвісок. По суті, це такий собі окремо і заново зібраний «скелет», він нашитий на зовнішній стороні костюма. Кістки скелета зроблені з металу. І обличчя шамана має бути закрите бахромою. Це не просто прикраса, а технологія захисту: металевий скелет робить шамана невразливим для атак сутностей, а закрите обличчя приховує його людську природу від духів.

Як проводить шаман свій ритуал: Містичний бойовик

Шаман у формі пісень розповідає, як він збирає всіх своїх Духів-помічників, потім він відправляє їх усіх у розвідку. Духи знаходять «Втрату». Потім шаман прямує Туди зі своїми «Вовками». Якщо у нього є помічник у вигляді Ведмедя, це велика заявка на успіх даного підприємства. Вони знаходять Монстра Нижнього світу, який схопив нашу жертву.

Шаман у своєму костюмі розповідає свою подорож Потойбічним світом різними голосами, при цьому він постійно б’є у свій бубон. Він співає про боротьбу за кращу Душу. По суті, він розповідає вам сюжет «бойовика фентезі» — як він б’є мега-Монстра з усією своєю свитою помічників.

Анатомія дії:

• Тривалість: Його дії зі стрибками та біганиною можуть тривати до 12 годин поспіль.

• Місце: Шаман крутиться навколо своєї осі, і вся дія відбувається у чумі або юрті. Всередині чуму горить вогнище, і шаман кружляє навколо цього багаття.

• Участь глядачів: За межами кола знаходяться родичі тяжкохворого та глядачі, які підспівують шаману. При його діях у нього обов’язково мають бути присутні глядачі. Це своєрідний сеанс медитації.

• Фінал: Повернення Душі Шаман зрештою перемагає Монстра, визволяє Душу хворого. Цю Душу він везе у спеціальному човні та садить потім цю Душу у бубон. Крутячись як «дзиґа» на одній нозі, шаман дуже сильним ударом у бубон, над вухом хворого, вганяє його Двійника у тіло.

Таємний сенс казок: Мертві повертаються

Багато казкових сюжетів — це не просто дитячі історії, а опис шаманських взаємодій з Іншим світом, сенс яких ми втратили.

Червона Шапочка: Привид дочки, що повернулася

Тут нам треба пояснити, хто така Червона Шапочка у своїй початковій формі, а не в сучасній інтерпретації. Червона Шапочка — це привид «повернутого» немовляти з Того Світу. У початковій варіації жила собі якась Жінка, і в неї народилася Дочка. Через деякий час ця Дочка померла. Жінка так сильно сумувала за померлою, що Дочка до неї «повернулася».

Але наслідки настали погані, і «Червону Шапочку» треба було «відправити назад» до Бабусі, яка вже знаходилася на Тому Світі. Це відбувалося в хащі лісу, де стоїть будинок, у якому жила самотня Бабуся. Червона Шапочка вирушила до Бабусі з поминальними пиріжками. Місце мертвих — не серед живих. Дорогою їй зустрівся Вовк-провідник. Все погано виявилося для Провідника: не можна Вовкам розмовляти з незнайомими дівчатками серед дрімучого Лісу і виглядати нешкідливо. У результаті, мертву дівчинку все ж таки відправили у Світ Мертвих.

Снігуронька: Гостя зі Світу Смерті

Таку ж основу має і російська казка про Снігуроньку. Там Снігуроньку «зробили» крижану, тобто створили істоту зі Світу Смерті (холоду). Наслідки настали такі погані, що Снігуроньку треба було терміново «розплавити», щоб відновити рівновагу.

Богатирі як Духи стихій

Дух-помічник може бути один, а може бути їх багато. Це як у казках: Іван-царевич та Сірий Вовк, або Летючий корабель, де збирається ціла команда Духів-шукачів пригод.

Усі ці богатирі з казок — насправді Господарі стихій, помічники «одноразового порядку». Кожен із них може виконати лише одне прохання Героя:

• Богатир Усиня — повелитель річок. У нього є вуса, якими він перегороджує річки, ловить рибу або робить міст.

• Богатир Гориня — може «рухати» горами.

• Богатир Дубиня — може згинати в дугу дуби.

• Мороз (у казці, де героя хочуть засмажити в лазні) — іде в лазню, розкидає солому, і жар гасне.

З матеріалістичної точки зору це «чарівні здібності», але в шаманській традиції це конкретні Духи, яких шаман закликає для вирішення вузькоспеціалізованої задачі.

Фізіологія екстазу: Погляд матеріаліста

З позиції грубого матеріалізму, шаманська дія — це робота з гормонами. Гормони, адреналін, норепінефрін — усе це виділяється у шаманському танці. Тут вибудовується місток між нашою свідомістю та нашою фізіологією, тобто обмінними процесами, що відбуваються в людському організмі.

Сплеск гормонів, який відбувається в екстрених ситуаціях у людини, шаман викликає штучно. І робить він це не лише у своєму організмі, а й у хворого, і у глядачів. Це якась глибока психотерапія, що працює на рівні біохімії тіла.

Висновок: Незримий співрозмовник

На завершення важливо зрозуміти одну ключову відмінність. Наявність «чарівного помічника» сама по собі ще не робить із людини шамана.

У кожної людини є «незримий співрозмовник», з яким ми завжди перебуваємо у внутрішньому діалозі. Але ми не в казці живемо, де казкові помічники нам якось і чимось допомагають у явному вигляді.

Різниця в ставках тут колосальна:

• Якщо сучасна людина втратить свого «співрозмовника» (свій внутрішній голос, інтуїцію), то це буде дуже прикро, але не смертельно.

• Шаман же не має права втратити своїх Помічників. Інакше хворий втратить своє життя, а сам шаман втратить свою сутність і захист.

Шаманізм — це нагадування про те, що людина не самотня у Всесвіті, але за зв’язок з Іншим світом завжди доводиться платити. І вивчаючи цю культуру, ми торкаємося древніх технологій духу, які дозволяли нашим предкам виживати там, де здавався розум.