Святилище Терношорська Лада

Ви чули про восьме Чудо Світу? А воно знаходиться зовсім поруч! В Івано-Франківській області. А якщо бути точними, то між с. Яворів і с. Снідавка (недалеко від присілка Безулька), що в Косівському районі, знаходиться святилище Терношорська Лада – одне з найзагадковіших і найсильніших місць сили України, віком понад 10000 років (!). І, як Ви певно здогадалися, воно старше за Стоунхендж, якому лише 5000 років. Готові до подорожі? Тоді вперед!

Науковий підхід до дослідження стародавніх мегалітів і святилища Терношорської Лади

Починаючи з 2006 року в Карпатах було виявлено низку мегалітичних культових пам’яток і стародавніх святилищ. Особливе місце серед них посідає стародавнє святилище Терношорська Лада.

До обстеження пам’ятки було залучено геологів, архітекторів, скульпторів, математиків – провідних фахівців своєї справи.

На Прикарпатті, навколо гори Терношори виявлено цілу низку унікальних культових мегалітичних пам’яток і стародавніх святилищ, що складають своєрідний сакральний пояс. Він простягається на десятки кілометрів з південного сходу на північний захід. Тут слід зазначити лише, що для Карпат з давніх часів була характерна велика концентрація культових споруд. У європейській літературі Карпати асоціюються з місцем зосередження таємничих суперечливих сакральних сил.

Як відомо, Сонце є головним персонажем солярних міфів. Уявлення про Сонце як єдиного Бога Всесвіту в єгипетській і предазійській міфології утверджується в XVI-XV ст. до н. е. У різних культурних традиціях значного поширення в цей час набуває уявлення про Сонце, яке пливе священною річкою або виїжджає на колісниці, щоб об’їхати чотири сторони світу. За єгипетськими міфами творець світу і людей бог Ра пливе по небесному Нілу вдень і висвітлює землю, а ввечері на заході спускається в підземний світ, де бореться зі змієм Упором, а вранці знову піднімається на горизонті. Греко-римська традиція знає двох сонячних богів – Геліоса й Аполлона (Феба). Геліос – бог сонячного світла, який мчить небом на вогняній колісниці, а вночі на заході спускається в море. Аполлон – великий сонячний бог, володар життя і смерті, який убив змія Тифона, що уособлює зло, темну силу. У слов’ян батьком Сонця є Сварог – Бог, який дає життя Сонцю-Даждьбогу, опікуну денного світла і людської долі. У народних уявленнях Сонце – око, обличчя, слово Боже. В українському фольклорі Сонце на ніч опускається під землю або в море й освітлює потойбічний світ.

 

Шлях до стародавнього Святилища Лади

Щоразу, коли в планах на майбутній день у нас з’являється бажання відвідати цей стародавній комплекс, мандрівка розпочинається саме з проголошення фрази-мантри: “Завтра їдемо на Ладу”. І після цієї фрази, що вже стала сакральною, у свідомості ніби вмикається особливий режим. Режим передчуття зустрічі, яка щоразу приносить невимовний спектр вражень, відчуттів і чарівних станів. І справа навіть не в зборах одягу (виходячи з прогнозу погоди), продуктів (на день або з ночівлею), інструментарію, і, звичайно ж, чогось “смачно-приємного”. За допомогою цієї фрази ми вже ніби перебуваємо Там, на Ладі. Ніби активізуються незримі, але міцні нитки, що зв’язують нас із цим Місцем Сили. Нитки спогадів та емоцій, які кожен із нас відчував там, нитки відкриттів, відповідей і загадок, отриманих від відвідин Святилища. І ми точно знаємо – нові загадки та відповіді будуть цікавими, несподіваними і вони вже для кожного з нас готові.

Шлях до Лади, як і до багатьох Сакральних місць, займає деякий час. Це і правильно. Не зовсім і не всім доступно, щоб не просто з бухти-барахти: приїхав-побачив-поїхав. Так не зовсім правильно. Сам шлях від початку і до заповітної мети важливий, яким би за часом він не був: година чи день. Бо сам по собі є підказкою. Він наповнений різними знаками, помічаючи і розуміючи які, ми ніби відкриваємо завісу найближчого майбутнього: чи будуть у дорозі та біля мети затримки, перепони, несподіванки, чи все піде “як по маслу”.

А здійснюючи піший перехід від місця зупинки транспорту ми ніби налаштовуємося на потрібну вібраційну хвилю. Вдихаючи аромати повітря, чуючи шум річки, птахів, бачачи всі барви навколишнього світу, ми підсвідомо вступаємо в діалог із природою. Своїми кроками, бесідами чи мовчанням, ритмом сердець ми вже вітаємо місце-мету нашої подорожі: Мати – Ладу. Дорогою ми проходимо й своєрідне очищення, бо кілька разів убрід ідемо через річку Безульку й минаємо водоспад Терношорський Гук (купання в якому щоразу приносить бурю захвату й радості, незважаючи на погодні умови та пору року!). І, нарешті, ми біля Брами. Це прохід між двох великих скель, які ніби розступилися, даючи можливість вільно текти річці, водночас виконуючи роль кордону між нашим світом і світом іншої реальності…

Зупиніться тут і подумки надішліть привітання з вдячністю за пройдений шлях. Мине буквально хвилина і Ви відчуєте – на вас уже чекають.

Кожного разу, коли б Ви сюди не приходили – вперше чи вдесяте – це завжди супроводжуватиметься трепетом. Невеликий підйом потроху відкриває панораму: фруктові дерева, трави, закинутий будиночок із сараєм і Він, 8-ми метровий кам’яний диск. З прикритими очима він ніби висловлює насолоду виглядом отетерілих, схвильованих гостей, погодою, усіма проявами стихій. Його теж хочеться привітати, а іноді й обійняти! Ви перебуваєте в процесі споглядання монументальної картини, що відкрилася, і намагаєтеся охопити поглядом усю глобальність і єдність ансамблю, увесь комплекс хочеться роздивитись до найменших деталей, доторкнутись і зануритись, піднятися й побачити всі ракурси, краєвиди, увібрати в себе запахи, кольори. Відчути “смак” цього місця.

Але поспіх тут ні до чого. Вона тут точно поза зоною доступу…

Озирніться. Тут готово все для зустрічі гостя: місце для наметів і захищений майданчик для багаття, а в разі дощу є місце, де речі залишаться сухими, фруктові дерева, кущі чорниці та брусниці, ближче до осені або в дощове літо можна знайти і їстівні гриби – лисички та підосичники, а значить, Лада має гостинець для вас, якщо мало в наявності питної води – ось Вам і джерело. Тут Вам раді як вдома поверненню дітей. Синів і дочок. Лада дійсно велика Мати! Бо тут ти оточений полем Великої Любові

Терношорська Лада – Восьме Чудо Світу

Комплекс зустрічає вас скельною брилою у формі Місяця, жіночої іпостасі округлої форми, де добре збереглися обриси очей, носа (кимось навмисно пошкодженого, чи не навмисно?), видно губи. Але найбільше вражають очі Місяцеликої Скелі: одне око має горизонтальний розріз, як і в усіх людей, “жіноче” ліве око має вертикальний розріз, який, наче блискавка, пробиває вхід до підземного-Навійського світу. Цей Місячний лик вам вказує, що це “місце сили” має відношення до потойбічного Нав’єму Світу Душ, тільки треба вміти цим місцем “правильно” скористатися. Тем’є – де все є і все існує, тільки потрібен ваш поштовх, ваше бажання.

До речі, на цій скелі у вечірніх променях сонця ледве помітні неозброєним поглядом наскельні малюнки з фігурками людей і тварин.

Весь комплекс скель має тріщину, яка розділяє комплекс на дві частини, і ця тріщина проникає глибоко вниз у гірські породи. Ця ущелина має практично однакову ширину. На лівій – жіночій частині комплексу – сама скеля Лади, що складається з трьох валунів, які стоять один на одному неймовірним чином, зачепившись за практично прямовисні поверхні основної скелі. Верхній валун, голова Лади, має штучне походження – поставлений і виготовлений з гірської породи не місцевого карпатського походження. Усі валуни цього комплексу “закріплені” на скелях, що мають гарний вертикальний нахил, і тримаються, як то кажуть, на “чесному слові”, але, що цікаво, навіть гарний землетрус не може перекинути ці камені.

Практично немає сумнівів, що фігура вагітної жінки та інші елементи комплексу були висічені на місці зі скельного масиву. Це значно полегшувало завдання, не вимагало великих зусиль. За таким принципом діють і сучасні скульптори, максимально використовуючи природні особливості каменю. З головою статуї складніше. Вона міститься на спеціально виділеному рівному постаменті. Немає однозначної відповіді щодо призначення трьох ніжок-опор, на яких стоїть голова. Їхнє висічення могло допомогти під час переміщення голови, надавало їй стійкості та граціозності. Однак, це ускладнювало її встановлення на максимально обмеженій площі постаменту. Зсув ніжок-опор на 5-10 см убік неминуче призвів би до падіння масивного багатотонного каменю. Якщо голову поставили, то виникає питання про технологію реалізації цього непростого навіть для нашого часу з високими технологіями завдання.

Енергія трьох валунів самої Лади також складається з трьох частин: нижній важкий матеріальний світ, середній душевний, або серцевий, світ і верхній духовний світ, принесений ззовні, як і валун-голова самої Богині Лади.

За спиною Лади знаходиться скеля, від якої вона відокремлена ущелиною. Там розташований “стіл” або майданчик для проведення ритуальних дій. Але, перш ніж здійснити ритуальні дії, треба пройти крізь ущелину землею згори донизу й відчути своєю шкірою “нав’ю енергію”, що виходить зі скелі праворуч від вас. Ця енергія незвичайна і збудлива, це прірва, глибина її нескінченної темряви Це Темінь Всесвіту Звідки приходить ВСЕ і матеріалізується як жіноче втілення, кероване Ладою, або стає Твердо, як чоловіче бажання Сварога, що йде від сусіднього комплексу скель. Вивчати Навій Світ можна нескінченно, а тому в Нашому Явному Світі вхід у ці нескінченні простори знайти не так просто, щоб не випасти з обойми Життя.

Фаллічний Камінь на стародавньому святилищі Лади і далі

Чому починають із цієї точки? Тому що все починається з Насіння. З Імпульсу. З Тепла, яке відчуваєш як приплив сил та енергії. І в це Насіння, в цей Імпульс, у Тепло вкладається багато очікувань і надій. Вкладається сила, заряд, який здатен “виносити плід” (думка, план, питання) від етапу зародження і до Дитя. Це Точка Початку. А може потрібно позбутися пасток минулого перед цим? Щоб звільнити місце для нового. Впустити новизну у своє життя…

Хтось із нас тримає в собі запит і йде отримати на нього відповідь, хтось хоче трансформувати непотрібне або відкрити необхідне в собі. Хтось хоче змінити життя і шукає натхнення або поштовху, а комусь потрібно просто відключити зовнішній контроль, свідомість і почути свій голос Серця, піти на його поклик. Відповідно до вищесказаного у кожного буде тут свій маршрут: у парі, один за одним або наодинці. Різні шляхи. Різні цілі. Але! У просторі Любові… і для Любові.

Поруч, місце Матерії. Місце не менш дивовижне і в різних людей викликає абсолютно різні відчуття: від захвату до жаху… ці стани важко описати, а отже, краще пройти і перевірити самому. Що можна сказати з повною впевненістю – ніхто не залишиться байдужим!

Тепер здається, що і ми самі вже є не зовсім тими, хто прийшов сюди деякий час тому. Ми запалилися. Ми засяяли ніби веселка! Ми перебуваємо в Потоці Поля Лади. І йдемо в ньому далі… Проходимо свій шлях. Далі поштовх… зростання… народження… усвідомлення… відкриття… прийняття… відповіді… запитання… осяяння – цей список можна продовжувати без кінця. Є Я і Ми, і все, і все. Поза часом і простором. Чорне і біле здійснюють свій вічний танець. Проникаючи одне в одного, але не змішуючись. Ми частина Системи. Стародавньої Системи знань про природу і нас у ній, з нею. Ми Частина світового Розуму. Ми Божа іскра. І щоб зрозуміти це, прийняти й усвідомити, потрібне бажання, а можливість з’явиться! Можливість може з’явитися в будь-якому вигляді: слова, знака, погляду, людини, Місця. Як ми писали вище – спостерігайте! Радійте і приймайте!

Стародавні слов’янські технології цілительства

Сам комплекс “Терношорська Лада” має кілька призначень і використовувався в кількох сакральних і навіть побутових напрямках буття.

Один із них, це природне зародження життя.

Якщо жінка вирішила втілити в життя нову душу, тобто народити дитину, їй необхідно відвідати комплекс скель Богині Лади. Жінка має насамперед обійти за певним маршрутом цей комплекс і ознайомитися з ним. Прийнявши остаточне рішення, пройшовши ущелину згори донизу, їй необхідно дістатися на трисхилий “стіл” і приступити до ритуальної процедури. Лягти спиною на горизонтальну скелю-стіл і впертися ногами у вертикальну скелю, що стоїть поруч. Праворуч від жінки має перебувати жрець, який проводить цей ритуал. А позаду них розташовується помічник, бажано чоловік, який має контролювати Навій енергетичний потік, що з ущелини спрямовуватиметься до жінки. У цьому потоці перебуватиме багато дитячих душ, які бажають втілитися в цьому світі. Ось у цьому й полягає завдання чоловіка-охоронця: у відборі душі, яка вселиться в організм жінки. Душ проривається більше ніж одна, але вселитися має тільки та, що мила саме цій жінці і тут їй допоможе жрець, який проведе це переселення Душі.

Це був матеріальний бік, але не варто забувати і про Дух. Тут також легка можливість розкриття духовної частини “Я” людини, прорив свідомості через осяяння, усвідомлення своєї єдності з Творцем, із Всесвітом, із Великою Пустотою…

Ця духовна частина вже є внутрішньою, інтимною, сакральною. І ми готові допомогти кожному мандрівникові в цьому, але в кожного свій шлях, і він пройде ним тут, з нашою допомогою чи самостійно.

На завершення

А ще тут неймовірно і непередавано звучать усі голоси інструментів… Чи то Чарівні Співочі Чаші, чи то Шаманський Цілющий Бубон, Варган, Голос або щось душевно-народне (у планах). Усі ці звуки приймаються і вбираються зовнішнім середовищем (скелями, рослинами, ґрунтом, водою, повітрям) і людиною. І все це не гаситься, а перетікає одне в одного, народжуючи нові співзвуччя, відтінки, емоції.

То що ж давала нашим предкам скульптура Великої Матері – Лади? Ви самі вже ставили собі таке запитання? Все просто. Будь-якого з нас тягне до рідної домівки, де б ми не перебували. Зараз це актуально так само як і тисячоліття тому. Зараз ми займаємося зароблянням фінансів далеко від дому. Раніше племена розселялися на великі території з насиджених і обжитих місць. Але тоді люди створювали маленькі фігурки Великої Матері, шануючи її оберегом своїх родів. І до речі теж з утриманням канонічності розміру. У мініатюрі фігурки мають розмір 10,4 сантиметра (!).

Терношорська Лада стала об’єднавчим стрижнем для нащадків. Вона завжди оберігатиме й плекатиме своїх дітей – нас і наших нащадків.

До слова, про саму Богиню Ладу – Богиню краси, уособлення Кохання, покровительку родинного вогнища і Вірності, найпершу Богиню жіночої іпостасі, народжену Родом, ви можете ознайомитися в нашій авторській статті.

Слава Роду!

Оглядові відео Терношорської Лади

Як дістатися?

Терношорський скельний комплекс розташований в урочищі Терношори, біля села Снідавка, Косівський р-н, Івано-Франківська область. Село Снідавка знаходиться за 21-25 км від районного центру Косів. Щоб туди дістатися, потрібно їхати трасою до села Яворова, в напрямку Верховини, і коли з’явиться табличка, повертати за невеликим мостом на ґрунтову дорогу праворуч. Їхати до кінцевої зупинки в центрі Снідавки на розвилці біля школи та магазину – звідти до Терношорів добиратися якихось 15 хвилин.

Подальші дослідження мегалітів України

Терношорська Лада – один із унікальних мегалітичних комплексів Карпат, але далеко не єдиний. Наші знахідки залишків найдавніших споруд на Хребті Ключ, Скелях Довбуша у Бубнищі, Цапових скелях, Скелях Урочища Кропивник, Біла скеля та багатьох інших змушують нас постійно розширювати кругозір та рівень досліджень. І ми продовжуємо наші пошуки у цій галузі! Приєднуйтесь і ви до нас у наших пошуках та розкриттях таємниць давнини… Ми відкриті для співпраці!

Пишіть: rodogoria@gmail.com