Заповідник Кам’яна Могила – місце сили Запорізької області

Місця сили Південної України

Кам’яна Могила – унікальна археологічна пам’ятка, розташована поблизу села Терпіння Мелітопольського району Запорізької області. У гротах і на скелях музею збереглися близько трьох тисяч петрогліфів (наскельних малюнків), залишених людьми в період з XVI-XIII тисячоліть до н. е. і до X-XII століть. Пам’ятку називають Підземний “Ермітаж” Приазов’я”, український Стоунхендж. Серед учених поширена думка, що письмена “Кам’яної Могили” давніші, ніж шумерське письмо.

Кам’яна Могила – Піщаний Вулкан

кам'яна могила

Нагромадження таємничих жовтих брил посеред багатотрав’я приазовського степу, неподалік від Мелітополя, завжди приваблювало людей. Це унікальне геологічне утворення – залишки пісковика Сарматського моря. Коли вода пішла, виникло щось на зразок піщаного вулкана. Величезне жерло поступово згасло, його “лава” застигла кам’яним монолітом на шляху річки Молочної. Води вимивали пісок, утворюючи десятки гротів і печер.

Перші дослідження Кам’яної Могили датовані XVIII-XIX століттями, коли Крим був приєднаний до Росії. Але тільки в 30-х роках минулого століття археолог Валентин Даниленко, який працював тут, уперше здогадався, що серед цілком реалістичних зображень мамонтів, носорогів, биків, оленів, таємничих символів і знаків є якісь письмена. Хто їх залишив? Директор музею-заповідника “Кам’яна Могила” Борис Михайлов, який очолював розкопки з 1983 року, назвав письмена “готськими рунами”.

Кам'яна могила вид зверху

Наскельні малюнки та наскельні петрогліфи Кам’яної Могили

Кам’яні письмена під Мелітополем дослідники бачили й раніше, але… відмовлялися це визнати. Заважала установка історичного матеріалізму: писемність уперше з’явилася в Шумері.

У тому вигляді, що дійшов до нас, Кам’яна Могила – це тільки половина стародавнього геологічного утворення. Другу жителі навколишніх сіл використовували як… породу для будівництва будинків. Але й збережений масив вражає розмірами: у периметрі майже 3 км, заввишки 12 м. Археологи нарахували 3000 каменів. І кожен – нова таємниця.

Кам’яна Могила – грандіозний стародавній архів, прочитавши який, можна пролити світло на справжню історію цивілізації. Влітку 1994 року відомий Шумеролог Анатолій Кіфішин на запрошення академіка Юрія Шилова взявся за дослідження і розшифровку. На одній зі східних плит йому відкрився шумерський напис, написаний метрової висоти знаками. “Шу-нун”, – прочитав Кіфішин, що означало “рука Цариці”. Очевидно, це перша назва стародавнього святилища. Кам’яною Могилою його нарекли в середньовіччі, вважаючи, що під купою каменів загинув тюркський богатир. Через два роки Кіфішин уже не зміг розрізнити цей напис, оскільки варто тільки доторкнутися до пісковика, і тонка скоринка, що оберігає його від вітру і дощу, розсипається. Так послання наших праотців, що зберігалися тисячі років, зникають назавжди. А якщо ще й екскурсанти порозписуються “Тут був Вася”, шумерських накреслень уже не відновити.

У літописі Кам’яної Могили вперше з’являється Бог-Творець Енліль Кургаль (у слов’янській міфології він зберігся як Лель). Енліль — це вітер, що виник усередині гори Кіан і розділив її на дві половини: небо — Ан (Батько) і землю — Кі (Мати). Виявляється, і біблійний Бог-Творець Еллой — той самий месопотамський Енліль. Але між початком літописання Шу-нуна і появою біблійних текстів лежить близько 7 тисяч років. Виходить, шумери трансформували у свою культуру знання Кам’яної Могили. У них “списали” вавилоняни, в останніх — ассірійці. І вже ці легенди використовував для своїх переказів єврейський народ. У Велесовій Книзі теж інтерпретовані перекази Кам’яної Могили, але суто в слов’янській традиції.

Кам’яна могила і велике переселення народів

За твердженням академіка Юрія Шилова – у IX тисячолітті до н.е. осілі мисливці-збирачі створили два нові центри культури. У першому – між Карпатами і Балтикою – зародилося скотарство, звідти вийшли так звані євразійські народи. Другий центр породив афро-азійські спільноти хліборобів.

кам'яна могила поселення

Заповідник Кам'яна Могила - місце сили Запорізької області

Наприкінці VII тис. до н. е. на родючі землі Малої Азії насунулася сильна посуха. І жерці-правителі Шу-едена (сучасне селище Чатал-Гуюк у Туреччині) пішли шукати порятунку в родичів у Подніпров’ї. Добрі сіверяни не тільки з “житлом” підсобили, а й дозволили жерцям-мандрівникам списати у святилищі Шу-нун початок свого літопису. Ті цю копію перенесли до храму Шу-едена і прикрасили нею одяг на кам’яному зображенні Праматері світу. Так би мовити, на знак домовленості про взаємодопомогу. З цього почалася індоєвропейська мовна спільність.

– Тоді ж, у 6200 році до нашої ери, виникло і ядро цієї спільноти – найдавніша держава Аратта. Нам вона відома як “Трипільська археологічна культура”. Аратта розташовувалася між Південним Бугом, Россю, Синюхою, доходила і до Дніпра. Це було щось на кшталт федерації міст-держав. Систему їхнього устрою – села розташовувалися навколо міста – потім прийняли в Шумері й назвали уру. У греків вона називалася поліс, у слов’ян – місто і весь. На території сучасної Черкащини ця система проіснувала до IX–XI століть нашої ери. А в Індії традиції Аратти є й понині: сама назва Індії – Бхаратта — означає “Божественна Аратта”.

Всесвітній потоп і народження держави

Після танення льодовика утворилося величезне море, яке простягалося від Малої до Середньої Азії. Потім воно стало пересихати і розділилося на три моря: Аральське, Каспійське і Чорне. У середині IV тис. до н. е. внаслідок геологічних катаклізмів утворилася Босфорська протока. У Чорне море хлинули води Середземного моря й океану…

потоп на чорномор'ї

Рівень води піднявся, а оскільки Північне Причорномор’я пологе, вона затопила сушу кілометрів на 300. Людям довелося переселятися й освоювати болота Месопотамії. Так від Аратти відбрунькувався Шумер. Його жителі пам’ятали про свою прабатьківщину і час від часу посилали жерців вклонятися “Таємному святилищу”, залишати там нові сторінки своєї історії та переписувати з архіву перекази пращурів. Копії написів з Кам’яної Могили знаходять не тільки в шумерських бібліотеках, а й у Чатал-Гуюку. Навіть у Заураллі, у Горбунівському торфовищі, виявили дві глиняні таблички з найдавнішими шумерськими письменами.

З огляду на те, що стародавнє святилище Кам’яна Могила (Шу-Нун), як особливо шановане місце, тисячоліттями було священним для багатьох стародавніх народів світу, є дані, що саме поблизу від нього розташований перший у світі некрополь першої династії правителів стародавньої Аратти – протошумерських царів. Цю думку поділяють і багато вчених.

Енергетика Кам’яної могили

кам'яна могила фото

Деякі вчені порівнюють силу енергетики Кам’яної Могили з тибетською і стверджують, що цей 12-метровий масив пісковика набагато інформативніший за всі всесвітньо відомі чудеса світу. Та що вже казати, якщо сам Далай-лама приїжджав на Кам’яну Могилу і визнав, що це місце справді наділене сильною позитивною енергетикою!

Свіже степове повітря, ясна погода і брили пісковика, що мальовничо нагромаджуються одна на одній, – все це саме по собі давало позитивний настрій. З одного боку заповідника “Кам’яна Могила” протікає річка Молочна – тільки береги в неї не кисельні, а очеретяні. А якщо серйозно, то називається вона так тому, що на шкірі тих, хто купався в ній, при висиханні проступав вапняний наліт, білий, як молоко.

У процесі руху до кам’яних плит, можливий прояв різних відчуттів. Наприклад, якщо розслабитися і відключитися від зовнішнього світу, то в розкритих над землею долонях можна відчути пульсацію і поколювання. У когось може почастішати серцебиття, у когось – з’явитися у скронях давляче відчуття, особливо перед наближенням до центру потужного енергетичного стовпа, з’являється відчуття чогось рідного, чистого, великого.

Перша “зупинка” робиться на “очисному місці”. Після взаємодії з таким місцем мають проявитися свіжість і легкість, як звільнення від чогось зайвого.

Від “чистилища” йде шлях до центрального вівтаря. Саме над ним розташований центральний енергетичний стовп, навколо якого обертається енергетичне поле, що заряджає енергією всю цю культову споруду. Поруч із цим вівтарем наші пращури і проводили свої обряди: запалювали багаття і приносили пожертви. Язичницькі жерці розсаджувалися по камінню навколо головного вівтаря, а на узвишші сидів верховний жрець.

Є біля вівтаря і місце бажань. До валуна з відповідною енергією необхідно доторкнутися руками і висловити намір. Однак бажання має бути неодмінно спрямоване на духовне самовдосконалення і не спрямоване – на збагачення чи на заподіяння шкоди будь-кому.

Під плитою з центральним вівтарем знаходиться грот Бика. Зараз він засипаний піском вщерть, усе, що можна побачити, – сходинку, що веде в цей грот. Колись усі культові обряди проводилися саме в гроті Бика, а потім їх було перенесено на поверхню.

Центральна плита є своєрідною покрівлею над підземною галереєю, в якій у дохристиянські часи проходили різноманітні ініціації та ритуальні дії.

Застосовуючи спеціальні технології, можливо, отримувати будь-яку інформацію з інформаційного поля Землі. І зокрема це було можливо тут, на центральному вівтарі, як місці з особливими вібраційними відтінками, що змінюють стан людини та зміщують фокус свідомості в інші пласти, більш тонких планів.

Поруч присутня велична скеля-резонатор, що являє собою частину обрядового жертовного майданчика, – це валун, що здіймається вгору. Під ним знаходиться жертовна яма, в якій археологи виявляли кістки тварин.

Вівтар жриці Мандрагори, що являє собою один із лікувальних комплексів, – одне з основних яскравих місць Кам’яної Могили. Сім каменів, розкиданих у химерному безладі навколо ще одного каменю, зовні на жоден комплекс не схожі, однак, вони можуть підкоригувати як фізичне, так і психічне здоров’я.

Тут же лежить цікавий камінь із чашею, вкритий якоюсь мережею (що нагадують бджолині стільники, якісь ділянки, точки й лінії зворотних зв’язків), що нагадує карту певної місцевості. Такі камені-карти зустрічаються досить часто на багатьох подібних місцях сили. Зокрема, відомий Чорний камінь на острові Хортиця вкритий такою ж сіткою.

Варто також окремо зупинитися на місці західної гряди Кам’яної могили, в якій є ділянка, де дві плити утворюють практично ідеальну “браму сонця”, у центрі якої, в певний час, проявляється сонце.

На Кам’яній Могилі є і так звана “Козацька скеля”, що допомагає чоловікам у разі статевого безсилля. На узвишші скелі є свого роду кам’яне ложе, на якому на кілька годин розташовуються охочі позбутися проблем.

Також на Кам’яній Могилі є символ чоловічого начала, який допомагає жінкам гармонізувати своє особисте життя.

Поблизу від Кам’яної Могили розташовувалися стародавні поселення, від епохи пізнього палеоліту (22 тисячоліття до н.е.) до бронзи і пізнішого часу. Жителі цих поселень приходили на Кам’яну Могилу – священну гору для поклоніння своїм богам. Кам’яна могила містить 87 гротів і печер, у 65 з яких збереглися тисячі петрогліфів – унікальних малюнків і символів первіснообщинного наскельного мистецтва. Хронологія петрогліфів охоплює величезний період від епохи пізнього палеоліту до середньовіччя (від 24 – 22 тисячоліття до н.е. до 10 – 12 століть).

До слова, схоже монументальне образотворче мистецтво(наскельні петрогліфи, наскельні малюнки) ранньопервісного часу (зокрема епохи мезоліту) на теренах України представлене ще кількома пам’ятками. Однією з таких є Баламутівська печера в Середньому Подністров’ї. Про це місце читайте у статті: Баламутівська печера

Кам’яна Могила на карті

GPS-координати: 46.9502524, 35.4701414

Відео-екскурсія з академіка Юрія Шилова по Кам’яній могилі

Поділитися з друзями

Мастер группы «Родогория». Путешественник, Проводник по Местам Силы. Исследовал более 200 культурно-исторических и сакральных мест Евразии.

Оцініть автора
РОДОГОРІЯ
Підписатися
Сповістити про
guest
0 комментариев
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x