Заповідник Кам’яні Могили в Донецькій області (Беш-Таш)

Місця сили Південної України

Кам’яні Могили (Беш-Таш) – це маленька гірська країна серед степів Приазов’я. Одне з найсильніших місць сили Донецької області. Вулканічні породи віком близько 2 млрд. років утворили тут низку вершин, які внаслідок природного впливу, а можливо й людського, перетворилися на безліч виразних природних скульптур. Скельний острів був культовим місцем стародавніх народів і породив багато цікавих легенд. Старовинна назва місцевості “Беш-Таш” – у перекладі з тюркської “п’ять гір”. Зараз ці вершини носять назви Панорама, Витязь, Гостра, Жаба і Південна. Висота їх 200 з невеликим метрів, у минулому ж вони височіли до 3 км. Мальовничі пейзажі, поєднання степової та альпійської рослинності, історичні події цих місць надихали багатьох художників і поетів. Зі східного боку гряду скель омиває річка Каратиш – ліва притока Берди. За версією академіка Кудряшова, під час битви на Калці, саме біля кам’яних Могил був розташований укріплений табір київського князя Мстислава (споруджено каплицю і великий кам’яний хрест).

кам'яні могили донецька область

Розташований на кордоні Донецької (302га) і Запорізької (100га) областей, державний заповідник являє собою витягнуту з північного заходу на південний схід ділянку двох паралельних гряд гранітів з ділянками цілинного степу вздовж правого берега річки Каратиш (притока Берди), що є східною межею Азово-Подільського кристалічного масиву.

Геологічнанаука знайшла, щовікгранітів 1700 млн. роківплюс мінус 100 млн. років. Ці граніти вкількаразів старшіза граніти Гімалайськихгір з їхньоюнайвищоюу світі вершиною Еверест. Кристалізаціягранітів Кам’яних Могил відбулася на великій глибині, а наповерхнюземлі вони піднялисявже в кристалічномувигляді.

Загальна площа гранітів Кам’яних могил становить 200га, де кожна гряда має вигляд ланцюжка з окремими височинами. Найвища точка заповідника (гора Гостра) має абсолютну висоту в триста метрів. А між піками Витязь і Панорама пролягає дорога, якою сонце ступає на землі України.

На географічній карті це місце, за дослідженнями професора Є.С. Отіна, вперше згадано наприкінці вісімнадцятого століття під назвою Могила Кам’яна Бешташ. Треба звернути увагу, що Могила тут вказана в однині, як одне нероздільне піднесення, як одна гора. Слово Бешташ тюркське, складається воно з двох частин бес (беш) – “п’ять” і таш – “скеля, камінь, вершина, гора”, воно може бути перекладено як п’ять скель або як одна гора з п’ятьма вершинами. Така географічна назва (топонім) стосовно п’ятиголової гори трапляється і в інших місцевостях, наприклад, у Криму на території Кара-Дагу є Беш-Таш.

Клавдій Птолемей аланські гори

Існує безліч думок, що Беш-Таш – одна з вершин стародавніх Аланських гір, про які згадують стародавні історики, зокрема, видатний грецький вчений Клавдій Птолемей, описуючи країну Сарматію, зазначив, що
десь неподалік від Меотиди (Азовського моря) є “гори Аланські”.

Основа цих гір – так звані Кам’яні могили, відомі на Запоріжжі з часів скіфів. Далі на південь у напрямку до берегів Азовського моря розташовані такі кам’янисті вершини, що складають Аланські гори – Бельмак-Могила, Токмак-Могила, Корсак-Могила, Кунсугур-Могила, Оба-Таш. На старих – позаминулого століття, картах Оба-Таш також позначена під назвою – “Могила Кам’яна”.

Загальний пейзаж Беш-Таш (у перекладі “п’ять гір”) створює ілюзію мініатюрної гірської країни, відрізаної від світу з волі чарівниці-природи ущелинами, урвищами, стрімкими схилами… щоби зберегти первозданність загадкових гротів, печер, ярів і сухого русла річки Каратюк, що в’ється поміж пасмами.

У міжгрядній частині заповідника, де залягання гранітів є глибоким, простягається в західному напрямку травно-типчаково-ковиловий степ, а на південному заході скельні породи оголюються у вигляді великих плоских плит із поодинокими окремими буграми, що утворюють плоскогір’я. У східній частині ця картина повторюється в мініатюрі.

Загадкові написи та петрогліфи Кам’яних могил

Напис на камені кам'яні могили

Однією з визначних пам’яток заповідника Кам’яні Могили є камінь на вершині гори Гостра, західний бік якого вкритий загадковими письменами.

До речі, незважаючи на явну унікальність символіки і стилю виконання, камінь не внесено до путівника по заповіднику, його не згадують у жодному довіднику або енциклопедії з української культури та історії. Також, цікавим є факт того, що сама гора Гостра, як і камінь із написами, належать до “забороненої” частини заповідника.

Праворуч від каменю із загадковими написами розташований вівтар (розташовується між двома гранітними блоками). Причому, візуально видно, що зліва від вівтаря відпав один з елементів – невеликий вертикальний кам’яний блок. Орієнтований вівтар строго в напрямку – Схід – Захід.

Головна загадка наскельних написів Кам’яних Могил полягає не в тому, з якою метою, а коли і ким їх було нанесено, особливо тризуб. Відштовхуючись від цього символу виникають кілька варіантів походження написів.

За архаїчними зображеннями і статуями, тризуб тримає в руках етруський (розшифрування етруської мови вказує на те, що ця народність була предками українців), а пізніше римський бог Нептун. У Греції цього бога називали Посейдоном і вважали володарем не тільки моря, а й суші та прісної води. А елліни почерпнули витоки своєї культури саме від арійців, з північного берега Руського (Чорного) моря.

По-сей-Дон – дон або дана у наших предків, це річка, вода. Знаємо, що вода вбирає в себе інформацію людського духу (а також і Духа Святого, тому через воду відбувається освячення). У глибшому значенні Дана – богиня духу Творця (На), покровителька води і річок.

кам'яні могили Напис

Отже, у перекладі маємо – по-сей-дон – по цій річці. Назва вказує на територіальну відокремленість людей певного духу. Переклад настільки простий, що, вочевидь, має глибоке коріння та семантичні утворення, для прикладу, частка пол – у доісторичному значенні – “богатир”, “велетень”. (Пізніше для позначення поділу місцевостей могли залишити частку “по”.) Очевидно, йдеться про опікунство на певній території доісторичних “богів”-велетнів. Тому Посейдон – володар певної території, наставник її духу. Посейдона або Нептуна невід’ємно пов’язують із жовто-блакитною фарбою. Це ще раз підкреслює багатовікову, чи, точніше, багатотисячолітню органічність сприйняття нашими предками тризуба та жовто-блакитного стяга як знака, що утверджує та пояснює духовні настанови етносу, який у теперішньому відрізку часу має назву український.

Також багато дослідників у вівтарі на горі Гостра бачать – жертовник скіфського Бога війни Арея (Ареса), посилаючись на повісті батька історії Геродота, а також непрямі ознаки, за якими можна зробити висновки, що це місце було священним для скіфів.

Північна традиція на Донбаській землі

Але є ще безліч факторів, за якими можна припустити, що цей вівтар був жертовним місцем Бога – Тора, з північної традиції.

Ще в ранньому середньовіччі в давньоруських літописах можна знайти згадку про річку Тор, яка протікає на території сучасної Донецької області в Україні. Біля міста Дружківка відбувається злиття двох річок: Кривий Торець і Казений Торець, саме звідси бере свій початок легендарна річка Тор.

У процесі обживання й освоєння цих земель назву “Тор” отримала вся територія Торських соляних озер. Засноване поселення 1676 року також отримало назву Тор. Згодом поселення перетворилося на велике промислове місто, яке перейменували на Слов’янськ.

На Донбасі можна зустріти безліч назв, які беруть свій початок з різних міфологій, а річка Тор і зовсім названа так само, як і син головного скандинавського бога – Одіна. Професор Отін Євген Степанович, який є провідним фахівцем з давніх гідронімів Донбасу, підтверджує, що саме на цій території і протікала літописна річка Тор. Також відоме місто на Донбасі Краматорськ має все той самий корінь – “ТОР”.

Вівтар на кам'яних могилах

Кам’яні могили – стародавня обсерваторія

На сьогодні є всі підстави припускати, що однією з основних природних обсерваторій древніх “звіздарів” було урочище Кам’яні могили. Одним із безлічі доказів цього є численні чашоподібні заглиблення в гранітних скелях, солярні виїмки, вікна, брами, плити-проекції небосхилу, символи, риси та різи, що ідеально могли слугувати для точних спостережень за рухом зірок, планет, Місяця і Сонця та співналаштування з ними.

Врата Сонця на Кам’яних могилах

Вершини східної гряди в Кам’яних могилах утворюють практично ідеальну “браму сонця”, у центрі якої в дні рівнодень у день сходу сонця сходить сонце. Ця картина при спостереженні із західного пасма практично ідеально відповідає давньоєгипетському символу горизонту у вигляді сонця між двома вершинами або в створі воріт.

Заповідник Кам'яні Могили в Донецькій області (Беш-Таш)

кам'яні могили брама сонця

Врата сонця єгипетські

Сакральність Кам’яних могил

Місцевість, де розташовані Кам’яні Могили, була населена з давніх часів. Люди жили в цьому краї вже 20 – 40 тис. років тому. Самі Кам’яні Могили були культовим місцем. Навколо багато курганів, які також є культовими спорудами, пов’язаними з вшануванням предків, лідерів стародавнього суспільства – військових, адміністраторів, священиків. Таким чином, створювалося певні кільця, або місто мертвих, навколо самого місця, яке є дуже незвичним і неповторним. Однак, на самій території Беш-Таш не було виявлено жодного поховання, що підтверджує сакральне значення цього місця.

Археологи, проводячи тут розкопки, відкрили кілька вельми стародавніх поселень, вік яких сягає 4 – 5 тис. років. Населяли цю землю наші предки, справжнє ім’я яких – “арії”. Це були духовно і фізично могутні люди. Наприклад, в одному з розкопів виявили скелет людини, зріст якої був 2.2 м. У межах заповідника було розкопано фундамент будинку, споруджений із місцевого граніту, що також належить до часу аріїв. На полях, де вочевидь було одне з поселень, знаходять кераміку, що належить приблизно до IV ст. до н. е. Поселення було немаленьке.

Беш-Таш має цікаве історичне минуле та пов’язані з ним легенди. Місце з незвичайною енергетикою, якостями і проявленою силою, яку ви можете відчути повною мірою побувавши там.

Однією з особливостей цього місця є його очищувальні та зцілювальні властивості на всіх пластах людського організму. Існує маса легенд і відгуків у наш час про чудодійні зцілення і пробудження свідомості, чудесні видіння і голоси предків, які прагнуть допомогти людині, що прагне до такого спілкування і взаємодії. Тут виникає відчуття спокою й умиротворення, стану блаженства і пишноти світобудови.

Заповідник Кам'яні Могили в Донецькій області (Беш-Таш)

Відеоогляд Кам’яних могил

Запрошуємо вас скористатися можливістю відвідати урочище заповідник кам’яні могили разом із нами!

Подробиці: пригодницький тур до заповідника кам’яні могили в донецькій області

 

Поділитися з друзями

Мастер группы «Родогория». Путешественник, Проводник по Местам Силы. Исследовал более 200 культурно-исторических и сакральных мест Евразии.

Оцініть автора
РОДОГОРІЯ
Підписатися
Сповістити про
guest
0 комментариев
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x