Історія Стародавньої Греції одна з найцікавіших. Вона пов’язана з багатьма державами, які існували в той час. Її історія VIII – VI століть до нашої ери характеризується поширенням рабовласницького ладу. Більшість рабів були привізними, їхня праця не оплачувалася, що призвело до “зайвого” населення, збідніння багатьох невеликих виробників і хліборобів. Суперництво між великими рабовласниками і представниками старої знаті, стало однією з причин переселення греків у Північне Причорномор’я, і заснування ними античного міста – Грецька Ольвія.
Історія стародавньої Ольвії
У період грецьких переселень було засновано багато селищ, які потім переросли у величезні самостійні міста-держави, незалежні від Греції. Одним із таких міст і була Ольвія Понтійська.
Заснували її іонійські переселенці в VII столітті до нової ери на півострові Березань. Сьогодні це острів недалеко від Очакова в Миколаївському районі України. Головна частина поліса була заснована греками з міста Мілет на березі Бузького лиману.
Офіційна назва міста-держави Ольвія перекладається як “Щаслива”. Згідно з деякими архівними джерелами, поліс, також, носив давньогрецьке найменування Дніпра, оскільки розташовувався недалеко від нього, а в перекладі – Борисфен.
Історію знаменитої Ольвії умовно можна розділити на дві частини – до і після приходу гетів, у I столітті до нашої ери. Перша частина її існування супроводжувалася підйомом економіки та суспільного рівня життя, а після навали небажаних гостей простежується занепад поліса, втрата ним своїх особливостей, самостійності, поступове збільшення впливу римської культури.
Ольвія починалася з невеликого поселення, де люди жили в землянках. Тільки згодом (певною мірою паралельно з Грецією) тут стали зводити кам’яні будівлі.
У V столітті до нової ери почався підйом економіки і культури в околицях. Ольвія тісно співпрацює із сусідами, налагоджує торговельні відносини з Мілетом, Афінами та іншими грецькими містами, випускає власну монету.
Державний лад поліса, що існував у той час, можна умовно охарактеризувати як демократично-рабовласницьку форму правління. Брати участь у виборах мали право чоловіки, які досягли повноліття і були громадянами міста.
Також, в Ольвії вже існували виконавчі (п’ятеро архонтів) і законодавчі органи – народні збори (екклесія). Військовими питаннями займалися стратеги (при цьому місто не мало війська, оскільки хлопчиків змалечку вчили управлятися зі зброєю), суд, який мав кілька функціональних обов’язків.
На початку IV століття до нової ери, крок за кроком збільшуються соціальні розбіжності, зростає нерівність в економічному плані тощо. 331 року до нової ери армія Олександра Македонського на чолі з воєначальником Зопіріоном оточила місто. Ольвія витримала тривалу облогу, і завдяки своїм сусідам-скіфам, які на ті часи стали союзниками Ольвіян, зуміла вистояти в цій нерівній боротьбі над противником, який втричі перевершував у чисельності й озброєнні, був досвідченішим у військовій справі. Вони не змогли його захопити, але це стає поштовхом для масштабних змін у житті містян: раби стали вільними людьми, іноземці набули право громадянства, було скасовано позики жителів міста.
Ольвія мала сільський округ – хору. У центральній частині Ольвії жили здебільшого греки, а на околицях – каліпіди або, як ще їх називав Геродот, елліноскіфи. В Ольвійських текстах їх називають мікселлінами. Вони були основними постачальниками для Ольвіян худоби, хутра, риби і хліба. У скіфів користувалися попитом ольвійські вироби із золота, дзеркала тощо. Частина знатних скіфів жила і в самій Ольвії. Зокрема, під час археологічних розкопок було знайдено досить багато скіфського посуду, а в Ольвійському некрополі були навіть скіфські поховання.
У IV – III столітті до нової ери поліс розвивається стрімкими темпами, збільшується територія міста, кількість мешканців сягає 20.000 осіб, з’являються золоті монети.
На початку II століття до нової ери в місті-державі виникають економічні та соціальні кризи – багаті багатіють, а бідні стають жебраками. Цей період чудово простежується в пам’ятці того часу – пам’ятнику на честь Протогена, вельможі, який позичав грошові кошти державі. Внаслідок подібної ситуації, Ольвія переходить під владу скіфів, випускає монети із зображенням скіфського царя Скілура.
У середині I століття до нової ери на місто напали гети під проводом царя Дакії Буребісти. Вони повністю знищили місто, загинуло багато городян, а ті, кому вдалося врятуватися, покинули його, рятуючись втечею.
Близько ста років Ольвія нікому не була відома. Згодом люди почали повертатися в цю місцевість. Однак колишнє колись величезне, місто втратило колишню славу. Територія значно зменшилася, кількість мешканців знизилася в 10 разів, і, незважаючи на певне відродження торгівлі та виробництва, він повністю позбавляється лідируючого становища.
У II столітті на територію міста почали претендувати сусідні племена, і жителі звернулися по допомогу до Римської імперії. Імператор Антоній допомагає жителям Ольвії, а вони на знак подяки входять до складу однієї з римських провінцій. Під владою Нижньої Мізії економіка міста трохи оживає. Але, приблизно через століття римські війська залишають місто, і чорна смуга знову нависає над Ольвією.
Згодом місто повністю занепадає. У XVI – XVIII століттях, після тривалого забуття, до міста завітали турки. Вони знищили і розграбували все, що залишалося. На сьогодні від старого міста збереглися тільки частини кам’яних стін і старі могили.
Схема стародавньої Ольвії
Ольвія в пік свого розвитку була оточена з усіх боків стінами, що нагадувала багатокутник нестандартного вигляду, що було продиктовано насамперед самим ландшафтом території (яри і Бузько-Дніпровський лиман). Ольвія складалася з кількох ділянок – Верхнього міста, Середнього (нахил ландшафту в бік лиману) і Нижнього. Більша частина Нижнього міста ще з давніх часів занурилася під води Бузько-Дніпровського лиману, після того, як стався невідомий катаклізм у цих землях.
Сьогоднішня Ольвія – це плато з частково розкопаними ділянками з руїнами різних будівель – житлових будинків, адміністративних будівель, комплексів, храмів тощо. Розкопки території, на якій розташовується Ольвія, тривають постійно, і, за оцінками істориків та археологів, на сьогоднішній день, розкопано не більше 1/10 всієї території, не рахуючи частини міста, похованої під водами лиману.
Сучасні музеї Ольвії
Відвідавши Ольвійські державні музеї на території заповідника, ми були вражені великою кількістю зібраних археологами кам’яних залишків будівель, статуй, предметів побуту, кераміки різної форми, монет, предметів мистецтва тощо…. Частина з цих експонатів лежать просто неба. Тут же ви можете замовити для себе екскурсію, яку проведе професійний екскурсовод територією музеїв і залишків вулиць, адміністративних будівель і храмів Ольвії.
Агора – адміністративний центр Ольвії
Усе громадське і торгове життя міста активно вирувало в торгово-адміністративному центрі Ольвії – Агорі. Слово “агора” грецькою означало “народні збори”. Згідно з офіційною історією, Агора виникла в Ольвії в перші роки свого будівництва. Центральні вулиці міста з’єднували Агору з основними воротами. Тут розташовувалися торгові ряди і всі адміністративні будівлі.
Грецький гімнасій
Біля південного боку Агори розташовувався гімнасій – місце для тренувань і підготовки до змагань атлетів. Це місце з критими приміщеннями, безліччю кімнат для банних процедур, перевдягання, розтирань олією, умивання та ваннами. У гімнасій могли бути допущені тільки чоловіки-громадяни міста. За оцінкою істориків Ольвія мала гімнасій практично з моменту свого заснування. Під час розкопок залишків цих будівель археологи знайшли непогано збережений водопровід і басейн, який є практично єдиним збереженим водопроводом найдавніших часів.
Стародавній Теменос
Практично в центрі міста розташований Центральний теменос – древній храмовий комплекс, священне, духовне місце сили. Теменос – грецькою означає священне місце, яке оберігають. У стародавній Греції територією теменоса вважали територію храму (або кілька храмів), у полі якої можна було відчути присутність вищих і божественних станів.
Центральний ольвійський теменос являє собою площу, в середині якої знаходився вівтар. У північній частині знаходилися головні храми міста – храми Зевса і Аполлона Дельфінія. Із заходу і сходу теменос огороджували кам’яні стіни з двома входами. У давнину, ці храми прикрашали розписні деталі та колони. Навколо ріс священний гай, стояли статуї богів.
Зевс у жителів Ольвії вважався Вищим Богом, тому природно, що в Ольвії стояв храм Зевсу Визволителю. Звільнителю від страхів, обмежень свідомості, низинних бажань, що веде шляхом до духовного осяяння душі…
Наступним в ієрархії Богів в Ольвії був культ Аполлона, який міг проявлятися в різних іпостасях, і називався ольвіянами – Аполлон-Лікар і Аполлон-Дельфіній. Аполлон-Дельфіній був покровителем безкрайнього моря і Небес (такий собі прояв Ісуса Христа в традиції християн), а також був покровителем мореплавства в більш приземленому прояві. Як покровитель мореплавства Аполлон-Дельфіній уявлявся в образі дельфіна, тому дельфіни були у греків священними тваринами, пов’язаними з морськими божествами і уявленнями про щастя. Аполлон-Лікар, іпостась Аполлона, що зцілює тіла від хвороб і “заблукалі” душі.
Якщо ж розглядати глибинніший сенс, простежується розуміння трійці, троїчності у вигляді – Бога-Отця (Зевс – Визволитель), Бога Сина (Аполлон – Дельфіній) і Бога-Святого Духа (Аполлон – Лікар) як у пізнішій християнській традиції.
Згодом Аполлон-Дельфіній став головним богом Ольвії. Йому – як верховному божеству – присвячувалися обряди під час особливих днів. Жертви приносили на вівтарях, що стояли перед храмом. За давньою традицією, всі святкування, обряди і ритуали здійснювалися Ольвіянами поза храмами, які вважалися сакральним місцем прояву Бога.
Вівтар, який можна досі споглядати в ділянці центрального теменоса, – складений із каменю та цегли жертовник. І на цьому вівтарі відбувалися священнодійства у вигляді обрядів і ритуалів не тільки Аполлону, а й Зевсу-Визволителю. Найімовірніше, на стародавньому вівтарі було не одне чашоподібне заглиблення на честь Аполлона, Зевса і Богині-Матері. Але поки що, археологами було знайдено тільки одне таке заглиблення, яке і в сучасності можливо використовувати в обрядових цілях…
Стародавнє Ольвійське джерело
З найбільш вражаючих об’єктів Ольвії, що притягують до себе, варто окремо виділити колодязь із джерельною водою, що б’є з під каменів-вапняку ще з часів заснування самої Ольвії. Спостерігаючи за цим дивом, контактуючи з кришталево чистою водою з джерела, так і хочеться сказати – як здорово, що Ольвійське Джерело пробивається крізь роки і не вичерпується, незважаючи на всі зміни, що відбувалися за останні 2000 років. До речі, саме цю воду використовували жителі Ольвії, зокрема, для ритуальних священнодійств на стародавніх вівтарях теменоса.
Наш духовний шлях в Ольвії
Ольвія вражає і заворожує. Побувавши тут хоча б раз, вас неодмінно тягнутиме до цієї стародавньої античної обителі знову і знову.
Перебуваючи в Ольвії вперше, наша група пройшла особливий шлях, де колись мандрівники піднімалися священною дорогою до обителі стародавніх Богів, до білої скелі, вступали під мармуровий завісу, обходили Агору, розглядаючи її фризи, брали участь у святковій процесії. Разом із вершниками, разом із переможцями у змаганнях, разом із музикантами, ремісниками, що несли Богам і Богиням медові пироги з вином, разом із дівчатами у вінках…
За запитом місця, біля стародавнього кам’яного вівтаря, ми провели обряди на честь стародавніх Богів, яких шанували в Ольвії з найдавніших часів, а також, виголосили давно забуті почесні декрети на честь громадян, які надали особливі послуги місту-державі. Вимовивши крайні слова, всі відчули рух хмар і прояв уже добу як закритого сонця… побачили, як від перших променів, що проявилися з-під хмар, які йдуть геть, спалахує золото в просторі, і на стародавніх каменях…
Виконавши стародавні традиції – випити ольвійського вина і кинути монетку в стародавнє священне ольвійське джерело-колодязь, ми, як і багато інших мандрівників, обов’язково повернемося в цю Щасливу країну, відкривати все нові її таємниці…
Оглядове відео Ольвії
Запрошуємо вас скористатися можливістю відвідати Античну Ольвію разом із нами в подорожі Місцями Сили Півдня України!
Подробиці: пригодницький тур до грецької Ольвії
