Стародавні печерні комплекси та наскельні малюнки в Нагорянах

Місця Сили Центральної України

У Вінницькій області, недалеко від Кам’янця-Подільського, розташоване село Нагоряни. У цьому місці річка Дністер робить крутий поворот, і його води утворюють енергетичну воронку, створюючи велике місце Сили. Уздовж крутого берега Дністра є печерні комплекси. Один із таких комплексів і розташований поблизу села Нагоряни, що розташоване вгору за течією поблизу села Лядова, де, своєю чергою, розташований найдавніший скельний Лядовський монастир.

Нагоряни

Село Нагоряни та стародавній печерний комплекс

Чим знаменита ця місцевість? Тим, що над Дністром розташовано сім печер зі слідами проживання давніх людей. Найбільша з них розташована найнижче від усіх і має форму арки 8 метрів завширшки і 4 метри висоти. Сам куполоподібний зал має довжину 28 метрів. Ще доступні для відвідування дві печери, але потрапити до них проблематично, бо не кожна людина має навичку переміщатися “козячими стежками”.

Печери на Дністрі мають різне походження. Два основних із них – це штучне і природне. До останнього виду належать кам’яні “домівки”, утворені вивітрюванням і вимиті водою, принаймні більшість природних печер у середній течії Дністра виникли саме завдяки цим процесам. Зазначені вище печери переважно змішаного походження.

Нагорянські печери належать до епохи від нижнього до верхнього палеоліту. У деяких із видовбаних у скелях гротах різних розмірів, за версією дослідників, проживали ще неандертальці, а згодом і перші кроманьйонці.

Стародавні наскельні малюнки

Особливу археологічну цінність мають вкопані по схилу гори великі камені. На цих мегалітах, а також на скелях і стінах печер вирізані знаки, фігури. Є й сучасні дати, але це 18 століття, а отже, хтось вирішив увічнити себе поруч із найдавнішими петрогліфами. Зокрема, за даними вчених, на скелях зображено найдавніше у світі малюнкове письмо – піктограмне, зроблене, за приблизним датуванням, щонайменше 40 тис. років тому.

Починаючи з 18 століття люди стали проводити більш ретельний огляд нагорянських печер і прилеглих територій. Тут знаходили осколки кремнію з очеретяними відбоїнами у вигляді ножів і скребків. Ще 1883 року археолог В.Б.Антонович виявив біля нагорянських печер 15 великих вапняних мегалітів. Всі вони були штучно встановлені і прикопані на своїх місцях і мали чітку орієнтацію по лінії схід-захід і північ-південь.

Таке каміння і печери можна знайти і на сусідніх вершинах. На сході це – село Лядова, на заході – Нагоряни, на півдні – село Наславче (розташоване за Дністром, на території республіки Молдова).

наскельні малюнки в нагорянах

наскельні малюнки в нагорянах

наскельні малюнки в нагорянах

Нагорянські печери та стародавні мегаліти

Ось як описував цю місцевість археолог В.Б.Антонович у своєму звіті: “…склепіння печер влаштовані так, що бічні стінки лежать похило одна до одної і біля вершини грота зливаються так, що хід печерний у розрізі являє собою високий рівнобедрений трикутник. Скелі біля входу в ці печери вкриті великою кількістю різів і малюнків, між якими переважають зображення хреста, складеної з крапок крилатої людської постаті і чотирикутників, розділених двома діагоналями і виконаних 10 кружками.

Крім того, біля входу в одну з печер на скелі викувано 7 чашкових заглиблень, кожна завбільшки з пів апельсина. На схилі гори, що знижується від найбільшої, нижньої печери до річки, проти входу в печеру розташовано 15 великих каменів, з яких 7 утворюють 2 групи (А, Б), а 8 інших розташовані окремо.

3 камені, що становлять групу Б, розташовані так, що утворюють невеликий грот, який нагадує мегалітичні споруди. Усі ці камені вкриті значною кількістю різів і малюнків (аналогічних до малюнків на стінах печер, але таких, що являють собою значно численніші та різноманітніші накреслення)… Висновок: припускає з великою ймовірністю, що вони колись служили житлом первісних поселенців країни….”

Можна з упевненістю припустити, що Нагорянські печери відносяться до древніх мегалітичних пам’яток давнини 5 – 7 тисячоліття до нашої ери.

Нагорянські стародавні мегаліти

Стародавні капище в Нагорянах

Призначення Нагорянських печерних комплексів

Нагорянський комплекс печер і каміння явно був духовним центром стародавньої людини. Раніше людина жила за законами Всесвіту або, як зараз кажуть, – за законами Природи. Які ж закони Всесвіту були в його понятті? Насамперед це закони Отця-Неба і Землі-Матері. Людина знала, що все народжує Сира Земля, а для того, щоб вона народжувала, тепло їй дає Сонце, що біжить по Небу.

Жила в ті далекі часи людина здебільшого вздовж річок і джерел води. Він знав, що великі річки завжди мають крутий і пологий берег. Мешкати стародавня людина більше любила на пологих берегах. Там легше пересуватися, легше полювати на диких тварин. На рясних травою луках добре пасеться домашня худоба. Легше зросити поля, засіяні культурними рослинами.

Але зберігати і берегти свій урожай краще на крутому березі. Захищатися від ворогів легше зверху, з обривистого берега: будувати засідки, кидати каміння. Особливу цінність мали для цього – сухі, з вапнякової породи. А якщо в них було джерело води, то таким печерам взагалі ціни немає.

Жили люди на землі і знали – її запліднює вологою живе Небо і зігріває своїм сонячним теплом. Вони бачили, що “життя” падає з Неба, і, наситивши всіх своєю енергією, повертається у вигляді випарів теж на Небо. Так відбувається і з тваринами, і з людиною – тільки трохи іншим способом. Вони їдять і п’ють те, що дала Мати – Сира Земля, а народжують дітей з дозволу Неба – яке зігріває їх. Значить – це і є частинка Душі Всесвіту. Це та енергія, яка дає всьому живому рухатися. А коли восени все вмирає, то все живе (її енергія), спрямовується вгору на небо, щоб навесні знову повернутися назад. Так і з людиною: тіло вмирає і треба допомогти душі повернутися назад, на Небо, звідки вона прийшла. А потім, з новонародженою дитиною, знову повернутися на землю.

Людина бачила як хмари, що несуть у собі цілющу вологу, чіпляючись за скелі, за допомогою тепла перевалюють через високі вершини. Ось і людську душу треба відправити на Небо. А для цього найкраще місце – високе місце. Але нерухомому тілу потрібна допомога, щоб дістатися на вершину. І перший, хто припливає на допомогу до небіжчика – це перевізник душ на човні. Він забирає покійне тіло на пологому боці річки і везе його на крутий берег.

Так наші пращури будували не тільки фортеці та схрони, а й ритуальні жрецькі комплекси для відправлення душ у потойбічний світ. Для цього використовували печери (тимчасове зберігання тіла), поки жерці готують душу для відправки на той Світ. Будуть цю душу зігрівати “теплими словами”, омивати водою, гріти ритуальними багаттями. І піднімати з кожним днем дедалі вище й ближче скелями до Неба. Допоки на вершині не спалахне прощальне похоронне багаття, тіло спалахне, наче сонце, і душа піднесеться до своїх Предків.

Цими ритуальними діями займалися спеціальні священнослужителі. Не всі люди могли “розмовляти” з мертвим тілом. Для цього потрібен був певний дар, щоб проводити “душу” в “далеку дорогу”.

Для цього під печерами і були встановлені величезні мегаліти. Вони й були “свідками сивої давнини”. На них накреслені різи, вибиті лунки і намальована людина, що летить.

Людина, що летить, – це душа, яка вирушає в Навій Світ. Вертикальні та горизонтальні лінії – це шляхи та дороги на Небо. І для кожної душі жрець визначить свій шлях, згідно з прожитим життям на Землі. А лунки – це портали для входу в Іносвіту – і багатошарове, і багаторівневе. У ці лунки вкладалися або амулети покійного, або його речі. Так камені зчитували енергію людини, так вони могли допомогти жерцеві вибрати правильний шлях для душі, дати підказку і сказати напутні слова.

Такі ритуали проходили не одне століття, місця напрацьовувалися і намолювалися. І коли з цих місць пішли волхви і жерці, з’явилися християнські проповідники. Вони продовжили справу по-своєму, але все одно займалися людськими душами. Все одно для будь-якого покоління “проводи душі” будуть важливою віхою в житті людини.

Наша група теж відвідувала ці місця. Поїздка в село Буша була насиченою. Приділили ми увагу і скельним Нагорянським комплексам, але всього півдня. Звичайно, це мало для такого місця. Але ми все ж встигли зробити багато знімків цієї місцевості. А найцінніший наш знімок – з нижньої головної печери, з якого видно, якою траєкторією рухається сонце в створі печери під час літнього і зимового сонцестояння, а схід сонця, якщо дивитися з центральної Нагорянської печери, йде чітко над скельним Лядовським монастирем поблизу села Лядова.

Лядовський скельний монастир

Нагоряни і Лядова

Оглядова відеоекскурсія Нагорянами:

Запрошуємо вас вирушити з нами в чарівну і таємничу подорож Місцями Сили Поділля, в якій ви доторкнетеся до цих незвичайних місць. Детальніше про подорож за посиланням: подорож місцями сили Поділля

Поділитися з друзями

Рунолог, ведун, мастер Магии Слова, писатель, исследователь славянской мифологии, древностей, сказов и былин

Оцініть автора
РОДОГОРІЯ
Підписатися
Сповістити про
guest
0 комментариев
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x