У сучасних лазнях і саунах встановлено негласні норми поведінки “парильників”. Що можна робити, а що не можна, і ґрунтуються ці правила на сучасних санітарних нормах і елементарній техніці безпеки, враховуються і медичні рекомендації. А раніше в суспільстві таких абстрактних норм не існувало й уся відповідальність за вдале миття людини лягала на Духів Бані. Люди жили за рахунок перевірених життям забобонів, що подобається чи не подобається головному персонажу лазні – Банщику.
Наші люди дуже люблять попаритися в лазні, це дуже корисно для тіла і раніше це називалося “обмивання”. На Русі лазні існували практично при кожній хаті, навіть бідній, що допомогло слов’янським народам уникнути заражень від безлічі епідемій, які так часто “косили” людей у Європі в середні віки.
Що було головним забобоном між європейцем і слов’янином – це підхід оздоровлення тіла парою. Одні вважали, що митися не можна, бо піт і слиз закривають потові канали на шкірі людини, і в ці канали і заходить хвороба в людину. А інші вважали, що потові канали треба розігріти й розширити “проходи” для того, щоб різним хворобам було легше вийти з організму.
Ви й самі можете все це перевірити на собі. Добре спітнійте, щоб ваша спідня білизна рясно просочилася потом, а потім дайте охолонути потовим виділенням. Ви побачите, як по вашому тілу прокотиться озноб і через деякий час у вас з’явиться температура. Холодний піт і є першою ознакою наявності різних хвороб у вашому тілі.
Так от, лазня – це те місце, де виділяється ваш піт разом із хворобами з організму, де його можна змити за допомогою гарячої пари й теплої води, розширити потові залози, змити зовнішній і внутрішній бруд тіла, а також привести за допомогою різноманітних “соків” рослин свою шкіру в належний стан. Можна загартувати організм як метал за допомогою розігріву і різкого охолодження організму. Загалом у лазні не тільки милися, а й лікувалися та народжували дітей.
Для наших пращурів лазня була не тільки де відбувалися оздоровчі ритуали, а й місцем, де існував Потойбічний світ, де часто-густо існувала магія.
Баня – місце, де відбувається ОМОЛОДЖЕННЯ організму
Є навіть приказка: “У який день паришся – у такий день не постарієш!”
Походи в лазню були особливою дією, яка ґрунтувалася на певних правилах і заборонах, які порушувати небажано. Але правила іноді різняться, тому що на Русі було двовір’я. були давніші правила, які називаються язичницькими, і були заборони, що ґрунтуються на християнських догмах. Інакше:
- Не можна паритися після опівночі.
За давніми повір’ями в лазні жив Банщик, такий собі Дух Лазні. Він чимось нагадував Домового. Банщик був суворий і охайний, так само він не любить, коли його турбують і ставляться до нього нешанобливо, особливо до його встановлених правил поведінки в лазні.
Після обмивання в лазні, Баннику треба залишати посудину з водою і шматочок мила, щоб він міг помитися у свій встановлений час. Банник любив це робити після опівночі, коли в лазні немає нікого. Якщо хтось із людей вирішить помитися після опівночі, то Дух Бані мститься такій людині, обпікає її або чадного газу напустить. Тут уже не до митися, скоріше б вибратися з лазні.
- Небажано ходити в лазню по понеділках.
Лазні й зараз не працюють по понеділках. Це стара традиція, у Банника це санітарний день, треба ретельно вимити лазню від людського бруду і дати просохнути приміщенню, щоб не з’явився який-небудь грибок від вогкості. Існувало повір’я, що в понеділок париться тільки сам Банник.
Найкращими днями, щоб ходити в лазню, вважалися “чистий” четвер і передсвятковий день субота, ще можна було паритися і у вівторок. Цими днями Банник не чіпає людей, а тільки навпаки допомагає їм помитися. Він у ці дні тримає Нечисту силу в “міцних руках”, щоб не трапилося різних неприємностей, але за умови, що його правил буде дотримано.
Християни не ходять у лазню і по неділях, це в них святковий день, і вони присвячують його відвідуванню церкви та різним молитвам протягом решти дня і відпочинку.
- Третій пар для Банника.
Це правило не треба розуміти як те, що ви маєте зайти в парильню і попаритися всього два рази. Це означало, що в лазні парилися у дві черги, спершу чоловіки, а потім жінки. Після цього прибирали парильню, і робили “третій пар”, для чистоти. Його-то і називали “для Банника”. Якщо хтось намагався попаритися в третю чергу, то Банник міг затаїти образу на таку людину.
Банник, він же Дух Бані, пустував по-різному, зважаючи на те, який у нього був настрій. Міг залоскотати до упаду, зайвої пари напустити, через що нічого не видно, десь можна було обшпаритися окропом до появи пухирів і облазяння шкіри.
Але люди вірили, що Банник сам по собі не злий, просто дуже цінує порядок. Тому чоловіки йшли паритися насамперед, а потім жінки. Пояснювалося це тим, що від природи жіночий організм більш “брудний”, не охайний і ближчий до гріхопадіння, як Єва в Адама. Жінці раніше і до церкви не можна було ходити в певні “чисті дні”. Ось і на Русі вважали, що коли жінка париться, то вона змиває не тільки “тілесний бруд”, а й свої гріхи, і вони залишаються якийсь час у лазні. І якщо слідом за жінкою увійде чоловік, то він “підхопить” усі її гріхи.
- З ким не можна ходити в лазню.
Не бажано було митися заміжнім жінкам із незаміжніми. Коли з молитвою то прощається.
Вагітним не рекомендувалося ходити в лазню, бо з Банником у лазні мешкала Обдеріха. Вона не любить майбутніх матерів і може принести нещастя, “обдерти” плід у жінки при надії. Сучасні медики теж знають що цього робити вагітним жінкам не можна.
Але пологи у жінки приймали винятково в лазні, так було більш гігієнічно.
Не можна в лазню ходити поодинці, бо могли стати жертвою банної Нечисті.
Не можна було ходити в лазню з хворими. Винятком були тільки ті моменти, коли треба було лікувати людину тільки в лазні. У лазні найлегше можна заразитися шкірними захворюваннями.
Не можна ходити в лазню в кого “слабке серце”.
Перед тим, як самому митися, треба обов’язково обдавати підлогу, лави та полаті окропом.
- У лазні завжди існував “сухий” закон.
Розпивати “міцні” напої в усі часи вважалося поганим тоном, їх розпивати не рекомендується. Алкогольні пари, під впливом водних парів, ще більше посилюються і відбуваються непоправні речі, організм просто “захлинається” у величезній кількості різних парів. Предки про це все знали, але, як кажуть, “гнули свою стару лінію”, вважали, що Банник просто не любить п’яних, він до смерті застібає п’яних віником, через це вони задихаються в парній. Так само п’яних Банник обкручував навколо себе, обливав окропом, а то й зовсім міг здерти шкіру з тіла і повісити її сушитися під стелею.
- Лити на каміння можна тільки чисту воду.
Баню всередині завжди утримували в чистоті. Її частіше мили, сушили і провітрювали. Коли люди парилися і піддавали пару, то на каміння дозволялося лити воду з колодязя або джерела. Застійні води зі ставка чи іншої водойми не дозволялося. Так само заборонялося плювати на підлогу або каміння. У такі моменти Банник сприймав це як справжню образу, він міг так облити у відповідь брудом, що було важко відмити шкіру чи одяг. За плювок могла прийти “відповідь” – гарячий плювок в обличчя, що з’явиться нариви та рани. Так само існувало повір’я, що люди, які плюються в лазні, постійно ходять із герпесом на губах.
- Кожен парильник повинен мати свій особистий віник.
Віник для лазні це не просто якийсь пучок якихось гілок, це особливий предмет з гілок дерев з листям для проведення особливого обряду омолодження тіла. Віники в’язали тільки в повний місяць, під час в’язання їх по-особливому заговорювали, щоб він приніс людині молодість і здоров’я, допоміг вигнати з тіла хворобу. При цьому віники в’язали тільки з відповідних видів дерев, що несуть у собі енергетику відновлення здоров’я. Дерево при цьому не повинно бути обгорілим або сохлим. Не можна було в’язати віники з дерев, що ростуть з одного кореня. Під час різання гілочок треба обов’язково просити вибачення в дерева.
Раніше кожен член сім’ї в’язав віники під себе, починаючи ритуал “чаклунства” з договором з деревом і особистим змовою, що містився в цьому вінику. Усі, хто “миється”, суворо стежили за тим, щоб під час миття ніхто з чужих не взяв твій віник. За повір’ям вважалося, що користуючись чужим віником, ти можеш перенести на себе всі неприємності, турботи і хвороби цієї людини, навіть прихопити собі “чужу долю”.
- Баня – Нечисте місце.
Хоч лазня була місцем, де людина дотримувалася гігієни і поправляла своє здоров’я – це було нечисте місце. У Бані з Банником і Обдерихою ще мешкали Нечисті Духи. Тому банним приладдям користувалися виключно в лазні – це відра, цебра, мило, ковші, тазики тощо. До хати банне начиння не несли. А якщо й заносили, то не надовго, і одразу назад. Нікому не хотілося принести хвороби з лазні до хати, та й Банника не образити, раптом йому захочеться в цей момент попаритися, а мила немає.
Ємності, що використовуються в лазні, часто називалися за назвою частин тіла людини. Наприклад, широкий тазик “шайка” отримав свою назву від жіночої частини тіла як таз, говорили: що діти народжені однією “шайкою”-тазом і називаються “одна шайка”. Чоловічий таз через “носик” називався “лійкою”, і їхні спільні діти так і називалися “одна шайка-лійка”. Про всі ці ємнісні приналежності можна прочитати в нашій статті “Протомова. Об’ємні міри на Русі, щодо будови тіла”.
За старих часів лазні часто використовували для ворожінь, наприклад, на Водохреще, на Масляну, на Купало та на інші свята. Різні ритуали в лазні проводили чаклуни та ворожки. Вважалося, не слід відвідувати лазню з чужими людьми, у них можуть бути погані наміри, під ликом людини можуть ховатися “потойбічні сутності” з інших Світів.
Раніше незаміжні дівиці в лазнях ворожили на “ряженого-судженого” і запрошували це видіння помитися. При цьому “судженого-рядженого” ретельно роздивлялися на предмет його повноцінності для сімейного життя. Але іноді всі “загравалися” й на місце “судженого” міг прийти сам Банник.
Було ще одне повір’я. Вважалося, що дівчатка, яких прокляли власні матері, перетворюються на “банних наречених”. Їхні душі живуть у лазнях під наглядом Банника й Обдерихи, поки для них не з’явиться підходящий наречений. Таких хлопців, які приходять у лазню після опівночі, ці дівчатка виловлюють, шантажують їх, пропонуючи себе в дружини. Відмовитися не можна, інакше загрожує більша біда.
Ось такі раніше були звичаї і заборони на банні практики.
