Наша культура багато в чому залежить від того, що в неї привнесли східні чи західні філософські течії. Оскільки східних слов’ян християнізували пізніше за решту європейських народів, то нам постійно нагадують – ми молодий етнос, якому трохи більш як тисяча років, тож і мусимо, прислухаючись, вбирати чужу культуру. Проте ні східні, ні західні вчення не можуть розкрити слов’янську душу. Звісно в нас ще залишилися руїни власного духовного храму та світ своїх почуттів. Але чужі знання не дають того пояснення віри й волі, з якими ми хочемо жити. У цій статті розглянемо детальніше чакральну систему слов’ян, давно забуту сучасним людством.
Слов’янський світогляд – будова тіла
Візьмемо, наприклад, індійську чакрову систему, яку знають усі, навіть діти. Чакри – це енергетичні центри в тілі людини, в яких зосереджені життєві сили. Чи знали наші предки про таку систему?
Так! Наші пращури добре розбиралися в природі своєї землі. Вони знали будову не тільки свого тіла: його фізіологію і психологію, а й тварин, які мешкали поруч.
Приміром, якщо санскрит порівняти з російською мовою, то побачимо, що вони дуже схоже називають одні й ті самі предмети: світлий – света; темний – тома; солоний – сола; небеса – набаса; дивак – чуд; ходити – хода; творити – твор – і так далі.
Чакральна система Коловрат
А тепер візьмемо назви чакр у стародавні часи.
Слово чакра це змінене російське слово “чагор”. Чагор – маленький топірець певної форми (їх зображували по колу в слов’янському символі Коловрат). У нинішній час слово загублене, ним не користуються. Де в житті наших предків використовувався такий механізм як Коловрат? Його досі використовують на Сході як пристрій для подачі води з нижніх горизонтів на верхні, і називається він “чигир”. Являє собою вертикальне колесо з ємностями, в рух його приводить віслюк. А ось у наших Предків у рух таке колесо приводила швидка течія річки – стремнина. На кінцях спиць-чагорів ставили лопаті, воду в банках піднімали на крутий берег, і далі по жолобу вона стікала у водяний накопичувач. Вода, що стікала, вже приводила в рух інше, трохи менше колесо. І таким каскадом коліс воду піднімали на необхідну висоту. У тюрків такий пристрій називався чархпалак (банка на колесі називалася черпаком, звідси пішло слово “черпати”).
Чи то слово черпати походить від слова чагор, чи то навпаки – але на кшталт цього “революційного” на той час механізму людина зрозуміла, як піднімається енергія (по хребту до голови).
Енергетичні чигирі-чакри черпають космічну енергію життя з ефіру, каскадом чакр піднімають її на самий верх голови, водночас шляхами-доріжками живлять і роздають цілющу вологу організмом людини.
Наповнюючись цілющою вологою, енергетичні чагори наповнюються один за одним життєвою силою, надлишки води в організмі стікають “потом”, виводячи з тіла зайве тепло й різні відпрацьовані солі. Якщо людина працює інтенсивно, то піт може стікати рясно – “котитися градом”.
По всьому хребетному стовпу й усередині черепа розташовані спеціальні зони: вузли й пучки нервових скупчень. Усього таких зон сім. Ці чагорі наші предки зображували у вигляді квіток на вишивках.
Щоб зрозуміліше було читачеві, чому той чи інший чагор має таку назву, треба попередньо почитати нашу статтю про чоловіче й жіноче начала. Нагадаємо, що правий бік тіла (у чоловіків і в жінок) чоловічий, чорний і вогняний, а лівий – жіночий, білий і водяний. На цьому головному принципі й будуються складні слова в російській мові. Усі поняття в рідній мові є правими або лівими, а потім вони з’єднувалися в єдине ціле.
Чакра Муладхара – Нижній чагор
Отже, Нижній чагор санскритом – “муладхара”. Це чагор статевих органів. По-російськи він називається Молодість: з жіночого лівого боку, жінка народжує, а подарувати їй таку можливість може чоловічий бік. Такий чагор називається “молодарь” або “молодость дарує” (складено слово з назви лівого й правого боків чагора), як ви зрозуміли, молодість і дар – споріднені слова.
Чакра Свадхістана – Схват-і-стан
Друга чакра в нас “свадхістана”, а російською це “схват-и-стан”. Так раніше називали різні боки або різні боки тіла трохи нижче живота. Лівий бік таза в людини називається “схват”, а правий – “стан”. Коли чоловік обіймає жінку за лівий бік, він її “обхоплює”. Ліва рука в людини хапає і тягне. А ось права рука в чоловіка “тримає” жінку “по праву”, вона належить йому. Правою рукою не хапають, а беруть те, що належить по праву.
Схват і стан у жінки разом називається “верстат”, а краї верстата або таза жінки називаються “гужі” – лівий і правий. Ось чому є приказка: “Взявся за гуж – не кажи, що не дюж!”. Жінка тут сприймається як верстат, біля якого треба старанно працювати.
Чагор “схват-стан” є проекція матки, де протікає вагітність і виношується дитина. Пологи в жінки тому називаються переймами й супроводжуються станами-стонами. Іноді болить живіт і в чоловіка (прихоплює), тоді він може видавати стогони.
Чакра Маніпура – Маніпулятор
Наступна чакра називається “маніпура”. У латинській мові вона називається “маніпулятор”. Розташована ця чакра на сонячному сплетінні. Це координаційний центр усіх рухів людини, і насамперед – рук. Деякі нові течії рідновірів приписують пахвовим западинам додаткові чакри. Але це не так. На спині, вище лопаток, проходять центральні нервові струми рук, а енергетичні точки розташовані вздовж хребта. Але ось назва чакри маніпура походить від назви лівої та правої руки. Ліва рука називається “манус”, а права – “правус”. Лівою рукою ми когось вабимо, а правою – зневажаємо, женемо, прем. Ліва рука вабить, а права рука працює-працює або править.
Раніше писали як правою рукою, так і лівою. Писати вправо і з нахилом вправо називалося правописом. А ліворуч уже не писали, а “скрипіли”, ось тому музичний інструмент, який тримають лівою рукою, називався “скрипка”, а те, що “наскрипано” лівою рукою – “манускрипт”. На сході букву “М” почали писати на боці як “W”, а “П” і зовсім перестали і писати, і читати. Манускрипт почали вимовляти “санскрит”.
Чакра Анахата – Анна Дихата
Далі, вгору по каскаду нашого стовпа розташована чакра Анахата (чагор у ямці на самому низу горла). По-російськи це – Анна Дихата – кільцевий дихальний м’яз, який пропускає або не пропускає повітря в легені. На цьому кільцевому м’язі в царській Росії носили орден Анни. Анна Дихата зараз у багатьох людей захоплена сучасною хворобою Covid-19.
Ось такі чакри розташовані на тілі людини: Молодар; Схват-стана; Манія-прията; Анна-дихата.
Чакра Вішудха – Бачу-дишу
На голові перша чакра називається Вішудха, а по-російськи – “вижу-дишу” (розміщена в центрі, на верхній губі, прямо під носом). Тут особливе місце нервових закінчень. Натиснувши або вдаривши в цю точку, людина позбавляється своїх почуттів, аж до втрати свідомості. Але й у почуття можна також повернути людину, масажуючи цю точку.
Чакра Аджна – Третє око
Наступна чакра розміщена в міжбрів’ї й називається Аджна. У санскриті це слово відноситься до “цапа” і “управління”, а на заході до слова “одіозний” – є в них ім’я Одіссей.
Аджна – проекція “третього ока”, міжбровної виїмки на поверхні шишкоподібної залози. Епіфіз – назва цього світлочутливого органу: особливої гормональної залози, відповідальної за сон і неспання в людини. По-російськи Аджна називається просто “третє око” або “сонне око” (коли ми дрімаємо “без задніх ніг”). До третього ока з чоловічого боку належить і жіноча сторона “око”. І тут доречні слова: неспання – очно; сон – заочно. Слова “явно” і “неявно” відносяться до загального слова “трезор” – третій зор, зиркать. Трезор – це невсипуще третє око, тривожний дзвоник, “прикордонник” на кромці Явного і Нав’єго Світу. Є такі казкові собаки на прізвисько “Трезор”.
Чакра Сахасрара – Соха й Ріг
Сьома чакра – Сахасрара. По-російськи, це поєднання двох слів Соха і Рог.
Сохою називали лівий ріг у тварин, а правий так і залишався “рог”. Тому правобережжя Дніпра – Кривий Ріг, а Якутію перейменували Саха Якут, вона розташована по лівий бік Лени. Ці назви відповідають поворотам річок. Ріг – це поворот річки на низькому березі: тут затони, м’який і вологий ґрунт. А “саха” або “соха” знаходиться на високому березі: тут сухо, ґрунт твердий, землю треба орати сохою. Також тварини є в нас сохаті й рогаті, велика рогата худоба.
Ще Сахасрару називали Вогняна квітка або Багаття, що виривається з верхівки голови, тобто “роги” в людини видніються як енергетичні згустки у вигляді квіток або багаття.
Так бачили природні явища наші предки, з такими словами вони жили. Шкода, що не всі, а тільки деякі назви дійшли до нашого часу.
