Гора Шпиці одна з вершин чорногорського хребта в українських Карпатах. Розташована у Верховинському районі Івано-Франківської області, в межах Карпатського національного природного парку. Висота гори – 1863 м. Лежить за кілька кілометрів на північний схід від головного хребта, і з’єднана з ним пологою сідловиною. Шпиці – одна з найцікавіших гір у Карпатах. Її східні схили оперезані скельними виступами заввишки 20-50 м, які справді нагадують шпиці (звідси й назва гори). Скелі, за приблизними даними, налічують до 15 рядів.
Маршрут і шлях на гору Шпиці Чорногірського хребта
Наш маршрут пролягав із району бази відпочинку “Заросляк”, під Ворохтою, не доїжджаючи до самого Заросляка близько 2 км.
Метою наших досліджень була частина Чорногірського хребта, а саме – гора Шпиці, гори Ребра і Менчул, сама Чорна гора і два високогірних озера «Несамовите» и «Бребенескул».
Пройшовши пару кілометрів через ліс, вийшовши на відкриту місцевість, вже видніється “Полонина Маришівська” і власне вже частина самого Чорногірського хребта.
Кілометра за 1,5 до Шпиць вдалечині відкриваються два так звані котловани, можливості яких за своїм глибинним-природним проявом можна використовувати як “Дзеркала Часу” (теорія академіка Козирєва), що добре описані з погляду природних проявів у вигляді гірських розломів та заломлень у роботах професора Ернста Мулдашева, що мандрував по Гімалаях Індії та Тибету.
Попередня енергоінформаційна розвідка показала найсильніші енергетичні виходи в районі Шпиців і безіменної гори, що розташована поблизу самих Шпиців, на якій, як виявилося, розташоване стародавнє святилище, а в самій горі міститься кристал сили. Сама гора безпосередньо пов’язана зі Шпицями, Ребрами і горою Менчул. У певний день і годину, за певного розташування небесних святинь і потрібного співвідношення стихійних природних проявів, ці 4 гори вмикаються в єдиний енергетичний природний резонатор, що виливає свою енергію на прилеглі райони через природний котлован, створений колись у стародавні часи самою природою.
Хоча структура святилища на безіменній горі й порушена під впливом людини та, можливо, природних катаклізмів у давні часи, безпосередньо енергетичні виходи у вигляді висхідних потоків діють і досі, мабуть, суттєво не змінивши свого розташування, як і, власне, кристал сили, що за своєю структурою має досить високий енергетичний потенціал.
З вершини самих Шпиць відкривається краєвид на Чорногірський хребет, ліворуч видно Бребенескул, Дземброню, Вухатий Камінь, праворуч – Говерлу, Петрос. Ще безліч струмків, що стікають з високих гір донизу.
За гарної видимості (а таке буває далеко не завжди, оскільки природні гірські розломи біля Шпиць приваблюють опади) звідси відкриваються чудові краєвиди. На північному заході – великий котел, обмежений хребтами Великі та Малі Козли. Трохи правіше, у напрямку на північ від гори, видніється гора Гомул, а ще правіше, на північний схід – гора Велика Маришівська.
На півдні – ще один давньольодовиковий котлован, грандіозний за своїми розмірами та красою, який ще називають урочищем Гаджина. Утворене воно скелястими схилами гір Шпиці та Ребра.
Гора Шпиці вкрита трав’яними та напівчагарниковими альпійськими луками. Зокрема, тут трапляються такі рідкісні представники флори, як Ліннея північна, Едельвейс альпійський, Соссюрея альпійська, Картуза Матіолі тощо. Багато чорниці та брусниці.
Варто зазначити, що для отримання повного доступу до енергоінформаційного простору описаної вище частини чорногорського хребта, правильним буде зайти саме стежкою із Заросляка (недоїжджаючи до самого Заросляка близько 2 км), здійснивши сходження, оминувши “Полонину Маришевську”, залишивши по праву руку гору Гомул. Далі необхідно прослідувати до брами, пройшовши через неї, і зійшовши на безіменну гору, отримавши дозвіл і доступ на взаємодію та отримання інформації, що дасть можливість слідувати вже до самих Шпиць із потенціалом, не просто помилуватися краєвидами й отримати стан релаксу, а й виконати певні роботи енергоінформаційного плану.
Якщо ж віддати перевагу легкому маршруту без необхідності більш глибинного відчуття і взаємодії з місцевістю, то заходити можна з самого Заросляка до озера Несамовите, а звідти вже до Шпиць, похід нескладний на підйомі, оскільки не зустрічаються значні перепади висот.
Самі Шпиці з упевненістю можна назвати рукотворними залишками мегалітичних споруд, зруйнованими стародавньою війною, давнім гірським обмерзанням, або тим і іншим.
Вершина гори Шпиці
Стародавнє святилище на безіменній горі
За версією багатьох дослідників – наші Предки володіли технологіями, що давали змогу виготовляти штучний каменеподібний матеріал на кшталт бетону, практично з будь-якої сировини: суглинків, піску чи крейди. А ідеальні форми мегалітичних споруд ми сприймаємо як витвір природи.
Після контакту і взаємодії з Хранителями місця, були проведені дії на розкриття місцевості, роботи з кристалами сили і стихіями, під час яких були множинні знакові прояви через простір у вигляді різких посилень і таких самих різких стихань поривів вітрів у процесі підняття потоків і вимови священних Агм. Також, наприкінці робіт був прояв піраміди у вигляді серпанку над усією долиною з протилежного боку гори “Ребра”.
Далі наш шлях пролягав до високогірних озер «Несамовите» и пізніше, «Бребенескул», про які ми напишемо вже в іншій статті.
