Гора Калитва розташована на околиці села Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області на правому березі річки Оріль. Висота гори – 145 метрів. Гора Калитва – льодовикового походження, що утворилася мільйони років тому внаслідок руху льодовиків. Вона є центром заповідного урочища, площа якого – 400 гектар. Виглядає загадково серед одноманітності рівнини, де знаходяться оригінальні різнотравні типчаково-ковилові степи, перемежовані дубовими, кленовими, ясеневими та акацієвими лісовими масивами. Загалом на території Царичанського району є чотири заповідні зони: гора Калитва, озеро Довге біля села Бабайківка (5,8 га), урочище Лелія в селі Турове (30 га) та декоративний сад у селі Ляшківка (43 га).
Походження Гори Калитва
Гора Калитва – цінна пам’ятка природи льодовикового періоду. Вона являє собою підняття осадових порід, зім’ятих у складки під час руху Дніпровського льодовика на південь. На околицях гори на невеликій глибині було знайдено рештки зім’ятих і обдертих льодовиком стовбурів дерев. Кажуть, що у своїх глибинах гора приховує козацькі скарби та рештки доісторичних тварин. Кілька років тому недалеко від неї на березі Орелі було знайдено череп мамонта.
Саме в період заледеніння відбулися суттєві зміни і рельєфу, і флори, і фауни нашого краю. Найбільшим заледенінням у Східній Європі було Дніпровське заледеніння, що дійшло долиною Дніпра до сучасного Дніпропетровська і залишило на згадку про себе численні сліди своєї присутності – морени. Однією з таких пам’яток і є гора Калитва.
Підозрюють, що саме на вершині цієї гори, на краю поля (Половецького) і стояв той камінь із казковим написом: “Прямо підеш – смерть знайдеш, праворуч підеш – коня загубиш, ліворуч підеш – одруженим будеш”. Місце це називалося в літописах Половецьким валом, або курганом, на річці Кут (Оріль). Тут же проходила “стежка Трояня” – військова дорога до Причорномор’я за переказами “Слово о полку Ігоревім” і одна з гілок Великого шовкового шляху.
Билина про Калитву
“У кожній казці є частка правди”. – Правда це чи вигадка? Судіть самі. Тільки в казці йдеться про те, що стояв на краю поля (Половецького) врослий у землю замшілий камінь із написом-попередженням для руських витязів: “Прямо підеш – смерть знайдеш, праворуч підеш – коня загубиш, ліворуч підеш – одруженим будеш”. Місце це називалося в літописах Половецьким валом, або курганом, на річці Кут (Оріль). А тепер це – гора Калитва біля с. Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області. Саме тут починається так звана “стежка Трояня”, тобто розходяться в різні боки, а потім сходяться три гілки (а точніше – відгалуження) Великого Шовкового шляху. І приводять вони в “землю Трояню”: Приазов’я, Крим і Північний Кавказ. До наших днів камінь не зберігся (принаймні, на поверхні землі), але гора стоїть досі. Гора Калитва виникла внаслідок танення льодовика і складається з моренових наносів. Спочатку на ній переважала степова рослинність, але вона не могла захистити ґрунт від ерозії. Результат – глибока балка, що перетинає гору. Адже гора складається, в основному, з глини. Але 1934 року, завдяки старанням Бутенка Панаса Трохимовича, починається посадка дерев на горі. Це триває аж до 1967 року, після чого вершина і схили Калитви вкрилися порослю акації. На згадку про цю добру справу біля підніжжя гори встановили камінь із написом “Бутенку Панасу Трохимовичу від вдячних нащадків за заліснення гори Калитви”. Історія цих місць сягає в далеке минуле. Саме село Китайгород засновано приблизно 1677 року на березі річки Оріль, колись найчистішої річки в Європі. Назва “Китайгород” походить від тюркського “китай” – “укріплення”. Адже саме тут проходила частина Українського оборонного валу, що захищав від набігів татар. У с. Китайгород розташовані найстаріші християнські культові споруди на території Дніпропетровської області, збудовані ще у XVIII столітті.
За цим місцем було проведено енерго-інформаційну розвідку через вихід на канал зв’язку з Хранителями місцевості спеціально підготовленим фахівцем-оператором.
