Що таке Любов у Світорозумінні наших слов’янських предків

У цій статті розкриємо що таке Любов у Світорозумінні наших слов’янських предків. Любов написане буквами на вигляд слово просте, але водночас слово багатовимірне і багатозначне. Здебільшого в інтернеті ходить одна розшифровка цього слова за слов’янською буквицею, як складова трьох образів “Людіє”, “Боги”, “Веди”, Люди Богів Відають, не враховуючи четвертого образу “Єрь” як доконану подію. Однак ця етимологія нічого не пояснює і вона доволі схожа на християнську філософію що “Бог – це Любов” і нічого більше. Однак на цьому все пояснення закінчується. Що за люди і чому вони знають про любов тільки до Богів.

Якщо знати, що річки, які течуть на північ (сє віра), звідки прийшла наша Віра, мають жіночий хлад своїх вод і течуть вони до Жіночого Біловоддя, то ми отримуємо, що в нас правий берег низький, а лівий високий, крутий. І виходить що “люди” селилися на низькому березі. Вони жили і служили своїй справі, мали не тільки розвинені нижні чакри, як у жителів, що селилися в окрузі річки, так само були в розумному розвитку “вищі на голову” від людей, що жили в містах і монастирях на високому березі річки. Так ось “Людие” з високого берега бачили народ, що жив на низькому березі, і знали, що в них, “Челобитников” або “Человеков”, є знання про Небесних Богів. Але вхід до Храмів чи Хоромів їм був заборонений, бо їх було вигнано з цієї громади, на перевиховання до Духів Предків, адже всі цвинтарі (цвинтарі) були за річкою Смородиною на високому березі ближче до Богів.

У англійців з Любов’ю було ще простіше, в їхньому слові LOVE відсутній образ Боги, це знання про Людей і як вони розмножуються, на прикладі тваринного світу.

Що говорили наші предки про Божественну Любов

Любов – це творча сила, за допомогою якої Бог створив увесь Всесвіт. Це сила й енергія дана від Бога. Предки вважали, що любити може не тільки будь-яка тварина і птахи, а також рослинний світ і світ каменів та мінералів. Не любити – це відмова від якоїсь Божественної Сили, відмова творити в цьому Всесвіті. Вам не подобається ця людина, ви не можете працювати в якомусь колективі – ви відмовляєтеся від цього виду енергії. При цьому ви закриваєте своє серце і погоджуєтеся на випробування, і воно до вас обов’язково прийде. Як і в будь-якій енергії, так і в Любові є швидкість потоку, все, що випадає з цього потоку “річки”, – це як камінь, коли падає донизу і стикається з кригою, крига – не вода і прийняти ваші думки не може. Божественна любов – це коли люди, що народилися людьми (людиною), приречені на випробування трьома “хладами”. Є такий зимовий “жіночий” вогонь – взимку він “обпікає” нашу шкіру. Це випробування трьома Навними почуттями: холод (хлад) живота, холод серця і холод чола.

Хлад живота – любов нижньої частини Душі

Холод живота – це коли болить Тваринна частина нашої душі. Це є наша лінь. Лінь притягує в наше життя такі випробування, як відсутність добробуту, відсутність здоров’я, нестача матеріальних засобів. Лінь передбачає не тільки як забити цвях, вона насамперед передбачає це лінь зрозуміти, що таке людина. Соціальність, що таке колектив приходить до дитини приблизно в 7 років. З’являється інтерес до народу, який оточує дитину. Якщо дитина не прагне стати допитливою, а каже тобі в обличчя, що ти поганий, що її думка правильна, такий чоловічок починає відчувати нужду. Її матеріальний світ стає крихким, кощним (кощій, скарбниця), перетворюється на здобич багатства, без розвитку духовного життя.

Хлад серця – відмова любити в цьому житті

Холод серця або середи – це випробування на образливість і байдужість. Це відмова любити і розширювати свої межі власного світу, за рахунок почуттів взаємодіяти з іншими людьми. Наприклад, у кочівника правильно буде їсти на килимі, а у вас за столом. Якщо ви хочете погратися в його світі, то ви обов’язково здогадаєтеся зробити для нього стіл із короткими ніжками. У людини з холодом серця відбувається звуження творчих процесів. Середа (серце) розвиває свою силу через руки, де в нас є долоні, там і тільки там перебуває лад серцевий. А так з’являється обмеженість у таланті, взаємодіяти з людьми, продовжувати вчитися протягом усього життя.

Хлад чела – шаблонність мислення

Шаблонність мислення – це не просто готовність розсовувати межі своєї любові, а вигадати щось інше, продовжувати свої національні традиції в новому Часі, почитати ті напрацювання й правила, що залишили ваші батьки й прадіди. Відповідно і на Вівтарі Любові. Існували три типи Навної Любові, її лики називалися Жель, Жаль і Ярь.

Навій лик Любові – Жель

Жель – Навій лик Любові, коли людина намагається принести себе в жертву. Людина весь час намагається ощасливити іншу людину всіма своїми зусиллями. Така людина покладає на Вівтар Любові всю свою енергію, всі свої помисли, бажає битися за свою Любов без залишку, не зважаючи на помсту іншої людини. Це і є нав’язування догм і правил. Так чинять часто батьки до своїх дорослих дітей, гальмуючи їхній подальший розвиток. Це жертовність. Раніше батьки не готували придане своїм синам і дочкам. Тут прихований злий умисел, батьки намагаються зробити боржниками перед ними своїх дітей, і витребувати на старості років “свою склянку води”. На Русі навпаки батьки ніколи не забезпечували приданим, тим більше синів. З 14 років батьки дозволяли своїм дітям працювати не тільки на сім’ю, а й відкладати гроші на своє придане. Половину грошей віддавали батькам за народження і годування до дорослого життя. Побудував будинок собі хлопець – значить можеш одружитися. Маєш придане в дівчини, щоб занести в цей будинок – можеш виходити заміж. Придане з рук батьків – це вбивство в дітях творити щось матеріальне. Народжується лінь, працювати сумлінно така дитина не буде. Немає бажання жити – Це Желя, Навна Любов.

Завдання батьків піднімати свій матеріальний рівень, щоб забезпечити народження наступних своїх дітей. Залишити спадок, після того як виросли діти. Тварини виганяють своє потомство зі своєї території, людина має поставити своїх дітей на ноги і вказати їм на новий наділ, щоб продовжити свій рід.

Навій лик Любові – Жаль

Навій лик Любові Жаль – бажання подарувати своє життя в ім’я життя іншої людини. Така людина вважає, що без неї інша людина не впорається з труднощами в цьому житті. Це жалість. Передбачення бажань (мрії) іншої людини призводить не тільки до знецінення людини, в основному це виявляються жінки. Це коли чоловік перетворює свою дружину на доньку. Лялькове кохання – це коли чоловік витрачає масу сил і емоцій для своєї коханої. А інша сторона пересичується всім цим і незатребувана сила шукає виходу. У такої жінки блокується не тільки чагор (чакра) Зарод, а й перестає працювати система Живи (бажання жити). У такої сім’ї зазвичай є проблема з дітонародженням. Там на тонкому плані місце дитини вже зайнято самою матір’ю.

Навій лик Любові – Ярь

Навій лик Любові Ярь – це бажання володіти життям іншої людини, щоб інша людина жила тільки за вашими правилами. Цей вид любові блокує не тільки чагори Зарод і Живу, а й чагор Ярло, сонячне сплетіння. Усі ці блокування призводять до несамовитих ревнощів і встановлення своїх правил і форм життя, від купити продукти до одягу й речей для свого супутника життя. Ваш опікун завжди говорить вам у вічі: “я так вважаю за потрібне”, що я роблю – все правильно і мій Світ правильний і обговоренню не підлягає”. Так світ супутника життя стає не важливим і людина живе в “золотій клітці”, немає виходу з цієї ситуації. Це аксіоми стародавніх слов’янських книжок про Домострой, які випускали в 17 столітті.

Явні лики Любові

Ці лики Явної Любові даються як заслуга, якщо ти пройшов багато випробувань Нав’ячої Любові. Нав’язна Любов завжди приходить першою і її зустрічають усі у своєму житті від 14 до 21 року. Тільки одружившись і “наламавши дров” подружня пара приблизно через 3 роки починає будувати Явне сімейне Життя. Явне сімейне життя теж має свої три Лики.

Явний лик Кохання – Жар

Лик любові Жар – любов, яка висвітлює Мідне царство Свідомості, це чагорі Стогна, Зарод, Жива і Ярло. Сила Любові, яка призводить до бажання створити щось спільне зі своїм супутником життя. Наприклад, починаючи від приготування борщу й закінчуючи створенням дитини та бажанням побудувати свій дім. У ліжку в таких людей ковдра ділиться рівно навпіл, хоча подружжя за характером може бути діаметрально протилежним.

Явний лик Любові – Лель

У такій родині це стан “Весни” – час Богині Весни, дощів, птахів і квітів. Це коли чоловічий бік Весни – брат Полель відповідав за перші сходи, першу траву, колосся, весняні проталини, відмикав небо, щоб птахи прилітали на подвір’я. Така сімейна пара має дбайливе душевне ставлення одне до одного. Коли ти оберігаєш кохану для тебе людину від власного “дурдому”. Якщо тебе починає дратувати твоя кохана людина, то ти мусиш покинути територію своєї оселі і піти далеко в поля, щоб заспокоїти свою душу. І ти повертаєшся тоді додому, коли можеш взаємодіяти з партнером. Так треба чинити не тільки зі своїми дітьми, а й з усім Світом. Це називається ніжність.

Явний лик Любові – Слюба

Слюба – це злюбитися, милуватися. За такого лику любові – це спільне творіння. Слюб межує з Нав’ю Любов’ю Шкода, якщо ти починаєш робити справи свого чоловіка. Справи треба робити так, щоб залишалася енергія після завершення справ в однаковій пропорції. Чоловік має заробляти гроші, а дружина готувати і прибирати вдома. Якщо чоловік приходить втомлений додому, до нього не треба чіплятися із запитаннями. Він зараз тебе не чує і не зрозуміє, що ти від нього хочеш. Сядьте мовчки за стіл, попийте чайку, він з часом сам помітить вас і заговорить. Коли молоді люди сходяться один з одним. Майбутній чоловік має сам розповісти, що він являє собою, а жінка вирішити, підходить все це їй чи ні. Адже сприйняття ритмів життя не у всіх однакове, звідси виникають здебільшого всі скандали. Найкраще треба домовлятися з людиною і краще заздалегідь. Не має бути стану очікування чогось, він призводить до розчарування. Одна людина має запитати в іншої чи може це подарувати зараз або щось зробити. Після відмови ти не повинен ображатися, а перебудувати свій світ. Перше кохання завжди нещасливе. Відповідь тут одна, ти перебуваєш поза співучастю з душею іншої людини. Від першого кохання ти отримуєш біль душевний, біль фізичний і хвороби серця і крові.

Правдива Любов людини

Любов – це шлях роботи над собою. Починаючи з 21 року людина стає сама собі ковалем свого щастя або нещастя. З явної Любові людина переходить у Правну Любов. Їх теж 3 лики: Сляба, Вабі та Любжа (Любе).

Правна Любов – Сляба

Сляба означає “слабкість”. У сучасному світі позначає тільки негативне значення, як “слабка” жіноча стать. Сляба – це сила й енергія Любові, в якій ми бережемо одне одного. Прикладом можна зробити одну притчу. Чоловік допитується у вмираючої дружини, звідки в неї стільки грошей. Вона йому відповідає: “Коли я сердилася на тебе, я не хотіла травмувати твою душу і робила ляльки. Коли їх стало багато, я стала їх продавати. Ось гроші залишила тобі”. Дружина берегла чоловіка від Нав’ячої Любі, від її “дурдому”. Ми не повинні шукати як змінити іншу людину, “вистругати” її під себе. У сім’ї не має страждати спільний час.

Правне Кохання – Вабі

Вабі – це стан, це народити щось спільне в природі. Вабити – це “вити” по-вовчому, або простіше сказати – поклик душі. За такої Любові у вас максимально розкривається чагор “Чоло”. Це не те, що каже як завжди жінка: “Я зобов’язана, я заміжня”. Тут іде розмова про самоналаштування, коли ви знаходите свої інтереси для себе в заняттях свого супутника життя.

Правна Любов – Любжа

Це коли і якими способами можете обдарувати Любов своїми силами. Сила в чоловіка й жінки різна. Чоловіча сила Любові подібна до Неба, вона опускається на жінку і сім’ю зверху. Жінка подібна до Землі, вона підтримує Любов знизу. Кохання – це коли чоловік і дружина обмінюються цією силою та енергією. Ця “купа” розвиває і того й іншого, це сукупні сили. Така сила потроюється у восьмикратний енергетичний потік. Один плюс один дорівнює трьом, у результаті спільної справи.

Основи філософії Любові у наших предків

Чоловік і дружина це постійні провокатори на Навне Кохання. Це випробовування один одного в житті і навіть у дружбі є Навні почуття. Якщо ми минаємо Навні почуття то ми отримуємо принади Явної Любові, яка ні до чого не зобов’язує. Така Любов призводить до співпраці, можна “народити” спільне підприємство. У слов’ян це були взаємно сполучені посудини, а не “перетягування каната”, як це роблять у сучасному житті. Любов у наших предків починалася насамперед до самого себе. Ми теж до себе можемо підходити з Навного боку, а можна і Явної Любові. Необхідно в собі розвивати Правний стан до Навколишнього світу. Любов до себе – це основа життя. Тоді приходить сила, яка “подібне притягує подібне”. Якщо людина не любить себе, вона притягне до себе таку саму людину, вона може володіти тільки Яскравою любов’ю. Розвиваючи себе, ми можемо розвивати взаємини між людьми. Щоб зробити себе досконалим, необхідно дуже багато вкласти в себе. Не буває ідеальних людей. Що з більш протилежною для себе людиною ви пов’язуєте свою долю і зможете з нею побудувати свої взаємини, то досконаліша ви людина в Любові. Якщо ми хочемо Божественних почуттів, жити як у казці, то й робити все як у казці.