Зоряне небо завжди вабило до себе погляд людини. Воно захоплювало своєю величчю і красою. Але останнім часом люди не дуже-то звертають увагу на пишність скупчень зірок, їхню нескінченну кількість, особливо це помітно в містах, де ліхтарні стовпи, рекламна ілюмінація і телевізор замінили все. А раніше люди про небесні світила знали багато і не з чуток, вони жили разом із зоряним небосхилом, прислухалися до його порад і знамень.
Штучне освітлення робить нічне небо не таким привабливим, воно має бляклий вигляд, та й горять зорі не так яскраво, що міському жителю не видно того відчуття життєвої енергії та привабливості Вселенських Світил.
Зовсім інша річ, коли ви перебуваєте за містом на відкритій місцевості, наприклад, у степу або на березі моря, де небо зачаровує своєю соковитою темрявою космічних глибин. Ось тоді й видно Зірки по-справжньому, з відкритою душею. Людина перебуваючи на природі, особливо в турпоході, ніколи не лягає спати з останніми променями сонця, вона обов’язково дочекається нічного неба. Який захват для неї, небо стає дедалі темнішим, горить невеличке багаття, що залишилося після приготування вечері. Ось з’являються перші зірочки, вони найбільші, тому їхнє світло пробивається до вас раніше за інші. Небесний килим дедалі більше наповнюється візерунком із яскравих і не дуже зірочок. І ось у свої права вступає повністю ніч-чарівниця і такої краси ви не побачите ніде, тільки на небесах, там, де живуть наші Боги. З цієї краси ми прийшли на цю Землю, туди й повернемося, завершивши тут свої справи. Це наш зоряний Шлях, тому так нас вабить до себе Зоряне Небо.
Бувало, лежиш літньої ночі на теплій землі, дивишся вгору на зоряне небо і розумієш усю тлінність своїх справ на цій крихітній Землі і який ти малий з усім цим розмахом Природи. Поруч із тобою перебувають твої друзі й попутники, тихо між вами триває бесіда про якісь глобальні процеси, що відбуваються у Всесвіті, нічне небо не любить розмов про життєві дрібниці, це йому не цікаво. Розмова протікає зазвичай тихо, щоб не злякати того блаженства, яке накрило вас і ваших друзів покривалом Вічності. Ніч – це тендітне створіння і воно не терпить безпричинного шуму. Тихо потріскує невеличке багаття, яке додає вам тепла у всіх взаєминах, що відбуваються.
Люди, що жили в більш віддалені часи, дуже трепетно ставилися до явищ, що відбуваються в зоряному небі. І ці явища можна було побачити тільки вночі, вдень при яскравому сонячному освітленні ми споглядаємо, як живе Мати Сира Земля. А тому ніч так і назвали, це те явище природи, за якого розмиті чіткі грані навколишніх предметів. Усі предмети, крім зірок.
Тоді люди почали розуміти, щоб спілкуватися вдень із зірками, щоб отримувати силу й енергію нічних зірок, треба зводити штучні споруди для сполучення обмінних енергетичних потоків між космосом і землею, між конкретною зіркою та її проекцією на Землі. Люди, для посилення потоків цих енергій, почали переміщати на ці точки валуни, будувати піраміди, насипати стародавні кургани. І тепер наші стародавні кургани, які ми бачимо в полях, і стали акумуляторами та трансформаторами різноманітних енергій, що йдуть із космосу або надр Землі.
Проникнення космічних енергій углиб землі, в її кристалічну решітку, зокрема, через стародавні кургани ми опишемо в іншій статті. Коли будемо займатися підземними кристалами на місцях Сили. А ось інформаційними шарами небесної сфери ми торкнемося зараз, щоб було зрозуміло, як зірки впливають на перебіг нашого життя, і чому кожна з них світить нам по-різному.
Енергоінформаційне поле Землі складається з безлічі вібраційних шарів і прошарків, і кожна людина відчуває його по-своєму, відповідно до того, як вона сама в цей час випромінює енергію і який діапазон приймає. Але є загальні канони, за якими люди діляться своїми відчуттями, і ми розглянемо слова, якими ми користуємося в повсякденному побуті, це Небо, Небеса, Ірій (у християнстві схоже відчуття раю), Сварга, Свага і Обитель. Небо – енергоінформаційний простір, де ще немає Бога (Богів), тобто управління частково передано людині та іншим вищим сутностям. Добре описано це в християнській біблійній міфології. Так Ісус Христос – це небожитель 7 рівня (сьомого Неба), його предок Давид – небожитель 5 рівня (Ісус Христос спадкоємець його Справ у сороковому коліні вважав себе вищим за своїх предків і присвоїв собі титул Сина Божого). Адам мешканець 2 рівня, а його друга дружина Єва – першого, а тому мала слухатися у всіх його справах. А от перша дружина Адама Ліліт була мешканкою 2 рівня, а тому часто сперечалася і скандалила з Адамом, а тому їх розлучив сам Мефістофель і віддав її заміж за Везельвульфа, і в них народився син Саваоф, якого малюють у кожній християнській церкві під куполом. Він володар усього зоряного війська і житель шостого неба. Усе це в офіційній біблії не описується. Саваоф намальований, а імені його в біблії немає.
Більш тонко вібраційні структури займають Небеса, там куди не проникає важка енергія Бісів. Це обитель більш високо організаційних істот Легів і Арлегів, які на відміну від нас сприймають Всесвіт не в чотиривимірному просторі, а вже в шістнадцяти- і тридцятивимірному просторі, і бачать предмет одразу не тільки в усіх ракурсах, а й із чого складається предмет, з чого складається предмет, з його кристалічної решітки, і ще багато чого іншого. Якщо слово Лег читати справа наліво отримаємо Гел, у християнстві це Анти (проти) Гел, тобто Ангел. У наші вібраційні шари (на грішну Землю) потрапляють занепалі Ангели або Леги. Є в нас слов’янські імена, що несуть у собі корінь Лег, це Олег і Ольга, раніше “ь” читався як коротке “е”.
Ірій – це чарівний сад, де мешкаю, доглядаю і вирощують наші казкові предки, а воїни йдуть на перевтілення на свою планету Вальгаллу. А тому в кожної сім’ї перед будинком має бути свій Ірій або палісадник, де мають рости надзвичайної краси квіти. Сварга і Свага це обитель наших Богів Слави, які прославляють спільні справи, що творяться спершу на Небесах а, потім завершують за образом і подобою люди вже на Землі. Боги правителі перебувають у Свазі, вони керують, тобто створюють причинні форми майбутнього, яке станеться в нашому Всесвіті, а Боги Слави втілюють це в космічну думку і вкладають у наші голови. Богів своїх треба знати, і з якого питання і до кого звернутися це вже наша прерогатива.
Це і є наше Православ’я і ми повинні вміти Славити Прав, не на словах, а на ділі. І головні помічники і путівники є зірки. Обитель – це місце, де Всевишній перший раз проявив себе в нашому Явному світі і куди повинні бути спрямовані наші погляди і наші справи. Цей прояв ми називаємо Родом. Усе, що виявлено в цьому величезному світі, народжене Родом, і з ним ми маємо жити в гармонії, вивчати все це і користуватися згідно із законами Роду.
Для більш об’ємного сприйняття інформації про Кургани, пропонуємо подивитися оглядове відео деяких сакральних курганних комплексів – Місць Сили Запорізького краю (Вільнянського району Запорізької області). Саме південний схід України – особливо Запорізька область (а також, меншою мірою, Дніпропетровщина), славиться наявністю в степу великої кількості курганів, кожен з яких характеризується своєю незвичною конструкцією, розташуванням, енергетичністю та проявленістю.
Автор: Рунмайстер
