Ніколи не замислювалися про те, чому конструкція дверей так сильно нагадує, наприклад, дольмени? Адже, погодьтеся, двері могли бути винайдені якими завгодно – круглими, трикутними, квадратними… А стали такими, якими ми їх знаємо.
Стали тому, що двері, точніше, дверний отвір, – це свого роду магічний поріг, який на зорі людства створювали шляхом встановлення двох кам’яних плит вертикально, а ще одну плиту укладали горизонтально на них.
Ритуальними властивостями володіють як двері загалом, так і їхні атрибути та їхні складові частини: більшість обрядів у народній селянській магії спираються на взаємодію з дверним прорізом, окладом, дверною перемичкою, дверною коробкою, а також із порогом, ключами, петлями. Є такий обряд, коли по обидва боки дверей вішають гарбузи, які захищають від темних сил.
З цією ж метою вішали й вінок із листя та шипів, який згодом трансформувався у відому різдвяну європейську прикрасу. Підвісивши мішечок із певними травами над дверима, від хати відганяли злих і хворих людей. Дзвіночок, який і ми в наших сучасних комфортабельних оселях іноді вішаємо над дверима, часто замінюючи його східною “музикою вітру”, також покликаний відганяти злих демонів. З тією ж метою за старих часів перед дверима розкидали насіння гірчиці, вбивали у двері із зовнішнього боку три цвяхи у формі трикутника.
Особливо потужним засобом у плані захисту від лихого ока, від чужої магії завжди вважався килимок біля порога. Під цей килимок укладали голки хрест-навхрест.
Колір дверей завжди мав особливе значення: у багатьох народів двері фарбували в синій колір, оскільки він вважався священним. У червоний колір, навпаки, фарбували ті двері, що мали привернути увагу потойбічних сил: саме тому двері в будинки шаманів і чаклунів часто мають червоний або вишневий колір.
Варто звернути увагу на те, що ніколи біля дверей не саджали рослини винятково з естетичних міркувань: трави, які росли біля дверей, мали своє магічне навантаження. Захисними властивостями володіють ялівець, лілії, а також папороті та нагідки.
Якщо ж біля дверей підвішували сухі трави, то обов’язково в старій шкарпетці й обов’язково в їхньому складі мали бути пижмо, шавлія, сіль і коров’як. Під поріг з метою захисту часто встромляли ножик або клали коробочку з камінчиками, в які природою зроблені отвори.
Крім захисних функцій, двері будинку мають властивості свого роду акумулятора енергії. Щоб привернути енергії, що відповідають за гроші й достаток, під двері потрібно було покласти п’ять блискучих новеньких монеток. Щоб залучити енергію родючості, потрібно було покласти під двері шматочок чогось їстівного.
Двері будинку дуже приваблюють привидів, тож, якщо ви хочете бачити привида, треба прочинити двері вночі в іншу кімнату, встати, притулившись до них щокою, і вдивлятися в темряву.
Ті ж, хто якраз не хотів би бачити привидів біля своїх дверей, досить голосно грюкнути дверима кілька разів поспіль – привиди підуть. Вважається, що в цьому разі привиди потрапляють ніби в пастку між одвірком і дверима.
Існує прикмета: той, хто має звичку не зачиняти двері за собою, залишиться в результаті без власного житла. Мабуть, це наслідок легенди, яка свідчить, що через відчинені двері будинку може піти вся сила будинку. Тож ось вам практична порада: ніколи не кидайте двері свого будинку відчиненими, завжди зачиняйте їх за собою.
