Сонячний, погожий вересневий день. Прекрасний настрій. У дорогу до нових місць і відкриттів! Сьогодні це Спаський Камінь – дуже яскраве і таємниче Місце Сили Львівської області. Це місце дуже нагадує відомі мегалітичні комплекси, які розташовані на Прикарпатті – Терношорська Лада, Писаний Камінь, Палеообсерваторія Біла скеля та інщі… Воно розташоване неподалік від села з однойменною назвою і належить до Львівської області, Старосамбірського району. До речі, місцевість ця пов’язана історично з сином Данила Галицького, Левом. І справжні леви тут, до речі, так само жили в стародавні часи. Підтвердження цьому ми теж сьогодні знайдемо, але пізніше…
Цей камінь ще називають Соколиним або Чортовим (хоча остання назва не зовсім із ним асоціюється). А ось те, що він Соколиний, ми зрозуміли відразу ж, під’їхавши до місця початку нашого пішого підйому до нього. У безхмарних небесах просто над нами ширяв сокіл. І взявся він нізвідки, і ширяв не просто так, а привітно описуючи кола. А ви бачите знаки в повсякденному житті? Чи звертаєте на них увагу? Це як перебувати в моменті “тут і зараз”, усвідомлено. Ось і ми з цього видовища відчули себе “в моменті, в просторі”… усвідомлюючи – Хранителі знають, що ми в дорозі, нас там чекають…
І ось наступне здивування викликав вид гори, на яку потрібно зійти: вона настільки зовні плавно-приємно-округла, що нагадує жіночі принади (може, жіночі груди або плече, а може, ще щось))) і викликає ніжний трепет, відчуття захищеності. Підйом (до слова сказати, не такий вже й плавний) зайняв у нас приблизно пів години. Дорогою є місце відпочинку і укриття від негоди, маршрут промаркований. По обидва боки дорога заросла чагарниками ожини, що радують можливістю підкріпитися (щоправда, через відсутність дощів, ягідки були підсушені).
Знову невеликий, але крутий підйом і ось Він – Комплекс Спаський Камінь! І перше запитання, що виникає після ефекту “Вау!!!”, звучить: “Яким чином таке можливо?!?” Перед нами три скельні комплекси, різні за розміром і, звісно ж, дією, утворюючи трисуть або триєдність.
У найбільшій частині скельного комплексу видно дуже чітку будову: голова, верхня частина тулуба і готові до удару кулаки гігантських розмірів. Ми стоїмо в подиві, дивлячись на те, під яким кутом (не менше 45 градусів!) стоїть камінь-кулак, під яким рівна поверхня-уловлювач-дзеркало. Ми спочатку навіть не можемо повірити в стійкість цього ансамблю, тим паче, якщо згадати про те, що Карпати розташовані в нестійкій сейсмічній зоні Вранча, і невеликі землетруси тут траплялися і трапляються. А Він немов скам’янілий велетень дивиться на південь, очікуючи в будь-який момент нападу і готовий його відбити з усією силою. Він ніби заряджений силою, міццю всієї Півночі, що знаходиться за спиною. Він вібрує в режимі очікування, він сканує простір і прислухається до будь-яких найдрібніших змін у ньому. Його поле велике. Його завдання спостерігати і бути готовим до захисту (врятувати). Спускаючись нижче стежкою вивчаємо дзеркало – уловлювач. Загадок стає не менше. Його поверхня рівна і похила, з вибитими сходами наверх. Воістину неймовірне і потужне видовище! Рухаємося далі вниз і наступна знахідка це брама – вхід, і вона також незвичайна. Це так званий хвильовий тунель, у якому змінюється і простір, і свідомість. Виходить для того, щоб увійти в комплекс правильно, потрібно перейти в особливий стан свідомості, в особливий час. До речі про левів, праворуч від тунелю на валуні цілком чітко видно відбиток округлої форми, який дуже сильно нагадує левову лапу. Як сказала б Аліса Льюїса Керрола: “Все дивовижніше і дивовижніше!”
Повернувшись до дзеркала і рухаючись догори сходами, звертаємо увагу на зміну кольору породи каменю. Місця зі слідами високотемпературного впливу, який залишив сліди як від руху лави, спайки. Тут нагорі проводився особливий обряд особливими посвяченими відаючими або волхвами. Цей обряд був пов’язаний зі стихією вогню і відкривав шлях і захист для особливого дійства.
Середня частина комплексу також нагадує фігуру людини, що тримає перед собою щит. Сходинки ведуть на верхню частину, де зараз встановлено хрест (дуже давній). Збоку скелі розташоване невелике заглиблення – грот. Прояв енергій тут також відрізняється від першої частини скельного комплексу. І образи спрямовані на сприйняття світу людиною іншої Варни, яка прагне захищати свою сім’ю, свій Рід (саме позиція людини – сина). Між цією частиною людини – сина і наступною, третьою частиною ми теж знайшли нагадування про левів. Це кам’яна скульптура у вигляді хижака, що готується до стрибка. Причому ясно вгадується не тільки його поза, а й характер, його енергетичний посил випаду, що ось-ось готується, весь його вигляд подібний до натягнутої тятиви лука, зарядженої стрілою. А третя частина комплексу Спаський Камінь, як і в нашому первісному припущенні про трисуть і триєдність, уособлює собою Дух, і кожному з нас він нагадував щось своє, але це своє дивовижно лягало в його, каменя, характеристики. Тобто суть вловив кожен із нас! Кожен вловив ту нитку, ту інформацію, яка зберігається тут (звісно ж частину).
Кожен відкрив для себе і впустив нове, прийняв свіже, провзаємодіяв із полем Каменя. Хтось із нас пізнав більше себе, хтось отримав потрібну інформацію, хтось подарував цьому місцю своє звучання, тепло, емоції. І кожен із нас залишив тут подяку за гостинність. Подяку за привідкриття ще однієї загадки нашого минулого. За усвідомлення того, ким були наші предки. Подяку за те, ким ми є і можемо стати.
Звичайно, цей комплекс зберігає в собі ще безліч таємниць, деякими з яких ми поділилися в цій статті. Решта (осяяння, знаки, сила і мудрість предків) на вас чекає під час очного відвідування цього яскравого місця!
Приєднуйтесь до наших відкриттів з любов’ю!
