Княжі скелі – стародавнє мегалітичне святилище

У цій статті мова піде про незвичайне місце, відвідати яке ми готувалися протягом двох років – Княжі Скелі. Вкотре побувавши з метою дослідження на яскравому і глибокому місці, з найдавнішим походженням – Хребет Ключ, низка подій зійшлася таким чином, що наша подальша дорога була визначена наперед, і на нас уже чекали Княжі скелі, розташовані над річкою Стрий у Сколівському районі Львівської області.

Шлях до Княжих Скель

Отже, з’їхавши з траси до невеликого села, поблизу якого розташовані Скелі, дорога пішла під міст, заїхавши під який, ми виїхали прямо на узбережжя річки Стрий.

Тут, над самим урвищем, розбризкуючи промені, наче сліпуче сонце, стоять багатоярусні й величні Княжі Скелі. Під високою кручею, виблискуючи жовтими як золото плитами, на цілісному виступі гори проглядаються скельні виступи немов зубці на короні.

Основу цього скельного комплексу становлять три великі скелі: “Княжа” (найвища з усіх), і, трохи нижче, ще дві – “Ярославна” і “Ханська”. Максимальна висота їхня до 45 метрів.

Це величне місце являє собою одну з найдавніших мегалітичних споруд на Землі, і однозначно було місцем для астрономічних спостережень стародавніх людей, адже розташування каменів прив’язане до видимого річного руху Сонця. У різні місяці року найближча до нашої планети зірка світить через різні проміжки між камінням, а в дні весняного рівнодення і літнього сонцестояння сонце сходить над так званим Вівтарним камінням, що добре видно за допомогою програмних розрахунків.

Проходячи між скель злегка помітні ще збережені, не зовсім зруйновані часом і сучасними людьми стародавні петрогліфи, що належать, найімовірніше, різним часовим відрізкам історії. Гроти, біля основи величних мегалітів, як найдавніші ємності для приймання енергій Сонця ніби перебували в режимі “очікування” пробудження…

Варто особливо відзначити, що за типом конструкції, це місце дуже нагадує відомі мегалітичні комплекси, які також розташовані на Прикарпатті – Терношорська Лада, Писаний Камінь, Палеообсерваторія Біла скеля та багато інших…

На скелі Ярославна привертають особливу увагу дві кам’яні плити у вигляді постаментів, які, як і багато інших схожих давніх кам’яних споруд у Карпатах, лежать на кам’яних ніжках-опорах. Це викликає багато запитань, яким чином, в обмеженому просторі, на вершині скелі під нахилом було можливо відтворити подібну кам’яну структуру. Зміщення опор на кілька сантиметрів убік неминуче призвело б до падіння цих кам’яних багатотонників. Виникає питання про технологію реалізації цього завдання за часів, у які, згідно з офіційною історією, люди не могли володіти технологічними засобами для розв’язання подібних завдань. Також варто згадати про те, що цей регіон України впродовж тисяч років завжди був сейсмічно особливо активним, що давно могло спричинити обвал подібних конструкцій, які, на перший погляд, не закріплені належним чином.

Наукова версія походження скель

Якщо говорити про наукову версію – це комплекс ерозійних останців палеогенових пісковиків. За офіційною науковою версією – понад 70 млн років тому на цій території хлюпалося Сарматське море, а його дно подекуди встеляли пісковики зі скелястими виступами. Море обміліло, залишивши після себе піщані скелі.

Походження назви скель і легенди про них

Сама Назва скель пов’язана з легендою про битву між руськими та монголо-татарськими військами в урочищі Межиброди.

Війська руського князя і татар зійшлися в битві в урочищі Межиброди. Князь керував битвою зі скелі, що височіла над річкою серед лісу. З кожною годиною становище руського війська погіршувалося. Татари вже підбиралися все ближче. Особливо стежили за донькою князя – Ярославною, яка була настільки вродлива, що в неї закохався татарський хан. Була вказівка взяти княжну в полон тільки живою. Щоб не здатися ворогові, Ярославна зіскочила зі скелі в річку, а хан, який плив до неї через річку на коні, скам’янілий від горя. Татарське військо, побачивши смерть хана, кинулося тікати, а руські воїни знищили їх до кінця.

З найвищої – “Княжої скелі” – відкривається чудовий панорамний вид на долину річки Стрий у напрямку міста Стрий.

Дивлячись на скелі знизу, приходять осяяння, як у найдавніші часи вздовж довгих галерей, що опоясують з усіх боків мегалітичні споруди, між плитами і стовпами, густо вкритими багатою рослинністю, рухалися люди в білому як сніг, блискучому одязі. З усвідомленням того, що це відгомони давніх часів, ми бачили, як наші пращури (що були провідниками сонячної енергії) керували цим комплексом, і в особливі дні гриміли на всю околицю як цар-дзвін. І ми чекали послання, яке проявилося того самого дня й години, у процесі ввімкнення звукових вібрацій за допомогою спеціальних інструментів (мовою оригіналу):

“Венеус Асти, родом из Аннар! Мы были пришлые герои, которые ушли с просторов, накрытых северным бореем, где ощущали испокон веков паренье – молочных рек, кисельных берегов. Но вот пришел посыл идти на юг. И здесь в один прекрасный миг, продвинувшись с перона в 29 сиг, и очутившись здесь недалеко в округе, пройдя сквозь лес и реку перейдя, нашли мы область бытия, и облачившись в белые наряды, раскрыв творения давней тайны, прошли ступени посвящений и дали многим здесь посыл успений. Ключ получили в дар и древний камертон, в один удар насытив все пространство светом, в один лишь миг раскрыл всю область в лето, и круголет Богов сильнее заиграл, и претворился в яви в нужный жизненный уклад…”

Це послання ще довго звучало відлунням у нас, мандрівників, які відвідали і прислухалися до нього, а місце дивне немов не відпускало, направляючи на нові невідомі стежки-доріжки, що відкривалися.

І це було нестерпно приємно – блукати в дзвінкій тиші простору, що нашіптує свої таємниці і відкриває свою завісу часу.

Дотик до частини свого Роду в таких місцях, у таких мандрівках завжди налаштовує внутрішній компас і розширює межі внутрішньої світобудови…

Відеоогляд Княжих Скель:

Як доїхати до Княжих скель

Автомобілем: трасою Е471 від Стрия, з’їхати в бік села Тишівниця (Тишівниця). Доїхавши до мосту перед в’їздом у село є два варіанти. 1) перед мостом повертаємо праворуч і ґрунтовою дорогою з’їжджаємо до берега річки Стрий на протилежний скелям берег. 2) проїхавши міст, в’їжджаємо в село. Одразу ж за мостом пірнаємо під нього ліворуч, і виїжджаємо на узбережжя річки Стрий прямо до скель. Звідси можна вздовж берега річки або лісовою стежкою дістатися до скель.

GPS-координаты:

49°05’46.6″N 23°36’44.6″E

49.096275, 23.612400

Княжі скелі – далеко не єдиний мегалітичний комплекс Карпат великого масштабу. Наші знахідки залишків найдавніших споруд на Хребті Ключ, Цапових скелях, Скелях Урочища Кропивник, Скелі Білій Камінь, Камені Колибач, Софіївському Парку в Умані та багатьох інших змушують нас постійно розширювати кругозір та рівень досліджень. І ми продовжуємо наші пошуки в цій галузі! Приєднуйтесь і ви до нас у наших пошуках та розкриттях таємниць давнини… Ми відкриті для співпраці!

Пишіть нам: rodogoria@gmail.com

Про дослідження мегалітичних комплексів науковою апаратурою ви можете прочитати в наших статтях:

Аномалії на давніх святилищах Карпат: наукове дослідження та езотеричні інтерпретації

Енергетика місць сили: наукове дослідження місць сили за допомогою GDV методу