Терношорська Лада – давнє мегалітичне святилище

У самому серці Українських Карпат, серед величних гір та густих лісів, ховається таємниче Терношорське святилище (святилище Терношорська Лада) – місце, де переплітаються відлуння давніх культур і вірувань. Це унікальна пам’ятка під відкритим небом, яка зберігає сліди ритуалів та обрядів, що проводилися тут протягом тисячоліть.

Вивчення святилищ, подібних до Терношорського, є складним і захопливим завданням. Відсутність звичного археологічного контексту, такого як культурні шари та артефакти, робить датування та інтерпретацію цих пам’яток особливо важкою. Дослідникам доводиться покладатися на комплексний аналіз петрогліфів, географії, топоніміки, фольклору та етнографічних даних, щоб проникнути в таємниці цих давніх місць.

Терношорське святилище, розташоване в мальовничій улоговині, привертає увагу своїми монументальними кам’яними скульптурами, загадковими петрогліфами та унікальним природним ландшафтом. Тут, серед велетенських скель і таємничих печер, давні люди створили сакральний простір, присвячений поклонінню божествам і силам природи.

Дослідження Терношорського святилища дозволяє зазирнути в глибину століть, доторкнутися до світогляду та духовної культури давніх мешканців Карпат. Це місце, де переплітаються відлуння різних епох і культур, від неоліту та енеоліту до середньовіччя. Тут можна побачити сліди поклоніння Великій Богині, солярним та місячним культам, а також сліди впливу індоєвропейської міфології.

У цій статті ми спробуємо розкрити деякі з таємниць Терношорського святилища, спираючись на комплексний аналіз доступних джерел і даних. Ми розглянемо його географічне положення, топоніміку, особливості петрогліфів і кам’яних скульптур, а також спробуємо інтерпретувати їхню символіку та значення в контексті давніх вірувань і культів.

Терношорське святилище – це вікно в давній світ Карпат, яке запрошує нас у захопливу подорож слідами наших предків.

Географія та топоніміка

Топоніміка Терношорського святилища та околиць

Урочище Терношори, в якому розташоване святилище, оповите загадками не лише щодо його давніх функцій, але й у самій своїй назві. Дослідники пропонують кілька версій походження топоніма “Терношори”, що відображають багатство та багатогранність культурної спадщини регіону:

Природні особливості:

• Версія М. Габорака: Назва походить від слова “терен” або “терн”, вказуючи на поширеність цієї рослини в даній місцевості, підкреслюючи тісний зв’язок давніх мешканців з навколишньою природою.
• Версія П. Григорчука: Топонім пов’язаний зі словом “тарниця”, що означає сідло для коня. Це може вказувати на використання місцевості для перевалів через гори, відображаючи практичний бік життя в гірській місцевості.

Солярні культи та міфологія:

• Версія К. Поповича: Назва походить від румунських слів “teren” (місцевість, простір) і “sori” (весняна сонячна міфічна квітка). Це може свідчити про зв’язок урочища з солярними культами та весняними обрядами, вказуючи на важливість астрономічних спостережень та циклічності природи в житті давніх людей.
• Санскритичне тлумачення Л. Держипільського: Топонім утворений двома термінами з санскриту: «тера» – земля і «шора» – обмеження, тобто «приземлена, притерта межа, до якої наближається схід сонця в день зимового сонцестояння і знову «повертає» на весну». Це тлумачення пов’язує топонім з астрономічними спостереженнями та циклічністю сонячного року, але викликає суперечки серед дослідників.

Назва урочища “Терношори”, в якому знаходиться святилище, викликає багато суперечок та інтерпретацій. Як уже згадувалося, існують різні версії його походження, пов’язані з рослинністю, географічними особливостями та солярними культами. Однак топоніміка цієї місцевості не обмежується лише назвою урочища. Інші топоніми також можуть дати цінні підказки про давні вірування та культурні практики, пов’язані з цим місцем.

Бабин, Великий та Малий Рожен:

Дослідник С. Пушик висунув припущення, що ці топоніми пов’язані з образом жінки-породіллі, що вказує на можливий культ Великої Богині в цьому регіоні. “Бабин” може бути пов’язаний зі словом “баба”, що означає жінку, а “Рожен” – з дієсловом “родити”. Це припущення підтверджується наявністю антропоморфної фігури в Терношорському святилищі, яку інтерпретують як зображення Великої Богині або Матері-Землі.

Сокільський:

Назва села Сокільський, розташованого неподалік, може бути пов’язана з образом сокола-Рода, першоптаха, який, згідно з міфологією, звив гніздо в кроні Світового Дерева. Рід, у свою чергу, уособлював родючість, небо та сонце, що вказує на можливий зв’язок цього топоніма з солярними культами та віруваннями про створення світу.

Інші топоніми:

В околицях Терношорського святилища зустрічаються й інші топоніми, які можуть бути пов’язані з давніми міфами та віруваннями. Наприклад, назви присілків Снідавка, Млаки, Вихід, Ямка, Кагла можуть бути інтерпретовані в контексті міфу про народження Великої Богині з Первісних Вод.

Таким чином, топоніміка Терношорського святилища та його околиць є багатим джерелом інформації про давні вірування та культурні практики цього регіону. Назви урочищ, гір, річок та сіл можуть приховувати в собі відлуння міфів про створення світу, культів родючості, солярних та місячних божеств, а також про Велику Богиню, яка займала центральне місце в духовному житті давніх мешканців Карпат. Аналіз топоніміки в поєднанні з вивченням археологічних пам’яток та петрогліфів дозволяє нам глибше поринути у світ давніх вірувань та уявити, як наші предки сприймали навколишній світ та своє місце в ньому.

Природний ландшафт

Терношорське святилище розташоване в мальовничій улоговині, оточеній горами Хоминського хребта. Серед них виділяється гора Фуратик, що нагадує дамбу, а зі сходу місцевість обмежена горою Галич. Схили урочища покриті хвойним лісом, а на вершині гори Терношора розкинувся лісовий заказник з унікальними смереково-ялиновими пралісами та рідкісними видами мохів.

Особливе значення у формуванні святилища мала наявність водних джерел. Потоки, що стікають з трьох навколишніх хребтів, дають початок річці, що має назву Волиця (віл – символ сонця), яка впадає в Черемош. Наявність води відігравала важливу роль у виборі цього місця для святилища, оскільки вода вважалася священною та живильною силою в давніх віруваннях.

Особливу увагу слід приділити річці Безульці, яка протікає в 150 метрах на південь від скель. Л. Держипільський зазначає, що активні горотворчі процеси призвели до того, що річка пробила в породі нові “ворота прориву”, сформувавши унікальний ландшафт. Звивисте русло річки надає терасі, на якій розташоване святилище, овальну форму.

Назва річки “Безулька” також має символічне значення. “Безулька” може бути інтерпретовано як “безупинна”, “необуздана”, що відображає характер гірської річки з швидкою течією та порогами. У контексті святилища ця назва може вказувати на зв’язок з хтонічними силами та енергією землі, які часто асоціювалися з водними потоками в давніх віруваннях.

Таким чином, природний ландшафт Терношорського святилища, з його горами, лісами, річками та джерелами, створював особливу атмосферу сакральності та таємничості. Вода, як джерело життя та символ очищення, відігравала важливу роль у виборі цього місця для створення святилища, підкреслюючи його зв’язок з природними силами та циклами. Річка Безулька, з її символічною назвою, додає ще один шар до розуміння цього давнього культового комплексу.

Священний пояс Терношор

Терношорське святилище – не просто ізольована пам’ятка, а частина великої мережі мегалітичних споруд, що простягається на десятки кілометрів уздовж гірського хребта. Цей “священний пояс Терношор”, як його називає дослідник Любомир Держипільський, включає в себе низку інших культових місць, що свідчать про важливість регіону в давніх культурах.

Держипільський наводить карту, на якій позначені основні мегалітичні комплекси, що входять до цього священного поясу. Серед них:

• Терношорське святилище: центральний елемент поясу, що включає кам’яне коло, антропоморфну фігуру (Ладу), фалічний камінь та інші петрогліфи.
• Святилище на горі Лисина Космацька: комплекс мегалітів, розташований на вершині гори з панорамним видом на околиці.
• Святилище в урочищі Завоєли: цей менш відомий комплекс є цікавим прикладом по кількості петрогліфів, виявлених на території України. Окремі скельні елементи комплексу, датовані епохою палеоліту, зображують тварин, таких як бик, змія та ведмідь.
• Скельний комплекс Писаний камінь: у давнину був священним місцем для багатьох народів, що населяли ці землі. До приходу християнства наші давні предки здійснювали тут сакральні обряди та містерії, проводили церемонії.
• Інші мегалітичні пам’ятки: карта Держипільського також відзначає низку інших мегалітичних споруд, розташованих уздовж хребта, які, ймовірно, також відігравали важливу роль у духовному житті давніх мешканців регіону.

Ці комплекси, що відрізняються за розмірами та ступенем збереженості, являють собою різноманітні форми мегалітичної архітектури: кам’яні кола, менгіри, дольмени, скельні виступи з петрогліфами та інші споруди. Вони свідчать про розвинену духовну культуру давніх жителів Карпат та їхній глибокий зв’язок з природою.

Концентрація такої кількості культових споруд в одному регіоні вказує на його особливе сакральне значення. Можливо, цей гірський хребет сприймався як священна вісь, яка з’єднує земний і небесний світи. Або ж він слугував місцем проведення важливих ритуалів та обрядів, пов’язаних з циклами природи, родючістю та поклонінням божествам.

“Священний пояс Терношор” являє собою унікальний феномен, який потребує подальшого вивчення та осмислення. Він відкриває перед нами вікно у світ давніх вірувань та практик, дозволяючи краще зрозуміти духовне життя наших предків та їхнє ставлення до навколишнього світу.

Шлях до давнього Святилища Лади (ліричний відступ)

Кожен раз, мандруючи Карпати, наша подорож до Лади починається з озвучування фрази-мантри: «Завтра їдемо на Ладу». І після цієї, вже ставшої сакральною, фрази у свідомості вмикається особливий режим. Режим передчуття зустрічі, яка щоразу приносить неосяжний спектр вражень, відчуттів і особливих станів. За допомогою цієї фрази ми вже ніби переносимося до Лади. Активуються невидимі, але міцні нитки, що пов’язують нас із цим особливим Місцем Сили. Нитки спогадів та емоцій, які кожен з нас відчував там, нитки відкриттів, відповідей та загадок, отриманих від відвідування Святилища. І ми точно знаємо – нові загадки та відповіді будуть цікавими, несподіваними і вони вже для кожного з нас готові.

Шлях до Лади, як і до багатьох Сакральних місць, займає певний час. Це й правильно. Не зовсім і не всім доступно, щоб не просто: приїхав-побачив-поїхав. Бо так не зовсім правильно. Сам шлях від початку і до заповітної мети важливий, яким би за часом він не був: година чи день. Тому що сам по собі є підказкою. Він наповнений різними знаками, помічаючи і розуміючи які ми ніби привідкриваємо, інтуїтивно осягаємо завісу найближчого майбутнього: чи будуть у дорозі затримки, перешкоди, несподіванки чи все піде «як по маслу». 

А здійснюючи піший перехід від місця зупинки транспорту ми налаштовуємось, синхронізуємось з потрібною хвилею. Вдихаючи аромати повітря, чуючи шум річки, птахів, бачачи всі барви навколишнього світу ми підсвідомо вступаємо в діалог з природою. Своїми кроками, бесідами чи мовчанням, ритмом сердець ми вже вітаємо місце-мету нашої подорожі: Мати – Ладу. По дорозі ми проходимо і свого роду очищення, тому що кілька разів убрід йдемо через річку Безульку і минаємо водоспад Терношорський Гук (купання в якому щоразу приносить палітру вражень, незважаючи на погодні умови та пору року). І, нарешті, ми біля Воріт. Це прохід між двох великих скель, які ніби розступилися, даючи можливість вільно текти річці, одночасно виконуючи роль кордону між нашим світом і світом іншої реальності…

Зупиніться тут і подумки надішліть привітання з вдячністю за пройдений шлях. Мине буквально хвилина і Ви відчуєте – вас уже чекають.

У котрий би раз Ви сюди не приходили – вперше чи вдесяте – це завжди буде супроводжуватися трепетом. Невеликий підйом потроху відкриває панораму: фруктові дерева, трави, покинутий будиночок із сараєм і Він, 8-ми метровий кам’яний диск. Примруживши очі, він ніби висловлює насолоду видом приголомшених, схвильованих гостей, погодою, усіма проявами стихій. Його теж хочеться привітати, а іноді й обійняти! Ви знаходитесь у процесі споглядання відкритої монументальної картини і намагаєтеся охопити поглядом всю глобальність і єдність ансамблю, весь комплекс хочеться розглянути до найдрібніших деталей, доторкнутися і зануритися, піднятися і побачити всі ракурси, види, ввібрати в себе запахи, кольори. Відчути «смак» цього місця та буквально розчинитись тут.

Але поспіх тут ні до чого. Він тут точно поза зоною доступу…

Озирніться. Тут готове все для зустрічі: місце для наметів та захищений майданчик для багаття, а у разі дощу є місце, де речі залишаться сухими, фруктові дерева, кущики чорниці та брусниці, ближче до осені або при дощовому літі можна знайти і їстівні гриби – лисички та підосичники (кобзарі), а значить у Лади є гостинець для вас, якщо мало в наявності питної води – ось Вам і джерело. Тут Вам раді як удома поверненню дітей. Синів та дочок. Лада справді велика Мати! Бо тут ми оточені полем Великої Любові.

Елементи святилища

Терношорське святилище – це не просто скупчення каміння, а складний комплекс мегалітичних структур, кожна з яких несе свою символіку та функціональне призначення. Розглянемо докладніше ключові елементи цього давнього святилища.

1. Камінь біля кола. Цей камінь, ймовірно, слугував своєрідним вівтарем або місцем для жертвоприношень, розташованим поруч з центральним елементом святилища – кам’яним колом.

2. Кам’яне коло. Кам’яне коло є одним з найпоширеніших типів мегалітичних споруд, що зустрічаються по всьому світу. Воно могло виконувати різні функції, такі як астрономічний напрямок, місце проведення ритуалів, символ народження або символ єдності спільноти.

3. Печера над колом. Печера, розташована над кам’яним колом, могла бути місцем для медитацій, молитов або інших духовних практик. Вона також могла символізувати вхід у потойбічний світ або лоно Матері-Землі.

4. Стопа. Зображення стопи на камені може символізувати присутність божества або духа-покровителя місця. Воно також може вказувати на напрямок руху під час ритуалів або паломництва.

5. Фалічний камінь. Фалічний камінь є символом чоловічої родючості та життєвої сили. Він міг використовуватися в обрядах, пов’язаних із закликанням дощу, родючості землі та продовження роду.

6. Прохід між скелями на північній стороні комплексу. Цей прохід міг слугувати своєрідними воротами до святилища, символізуючи перехід з профанного світу у сакральний.

7. Камінь у вигляді голови змії. Змія є одним з найдавніших і найпоширеніших символів у світовій міфології. Вона може символізувати як позитивні (мудрість, зцілення, відродження), так і негативні (хаос, руйнування, смерть) аспекти буття.

8. Камінь з пласкою чашею та зооморфним зображенням. Чаші на каменях часто інтерпретують як місця для збору дощової води або жертвоприношень. Зооморфне зображення може вказувати на культ тварин або тотемних предків.

9-10. Прохід між каменями до статуї. Цей прохід, подібно до проходу на північній стороні комплексу, міг слугувати шляхом до головного об’єкта поклоніння – антропоморфної фігури.

11. Антропоморфна фігура. Ця фігура, відома також як Лада, вважається центральним об’єктом в Терношорському святилищі. Вона може символізувати Велику Богиню, Матір-Землю або інше жіноче божество, пов’язане з родючістю та життєдайною силою.

12. Камінь у вигляді собаки. Собака в багатьох культурах вважається провідником у потойбічний світ та охоронцем священних місць, також собака є символом Сонця.

13. Чашний камінь та канави. Чашні камені та канави могли використовуватися для збору води, жертвоприношень або ритуальних обмивань.

14. Камінь із зображенням кола, стопи та зооморфної істоти. Цей камінь поєднує в собі кілька символів, що можуть вказувати на складну космогонічну або міфологічну систему вірувань давніх мешканців Карпат.

15. Камінь у вигляді голови бика. Бик є символом сили, родючості та чоловічої енергії. Він міг бути пов’язаний з солярними культами або божествами сонця, грому та блискавки.

16. Лик. Лик міг використовуватися для соналаштування з місцем, уособлюючи перехід.

17. Голова сокола (орла). Сокіл (орел) символізує небо, сонце та духовну висоту. Він міг бути пов’язаний з солярними культами або божествами-громовержцями.

18. Жертовна яма, що з’єднує вершину скелі з проходом на північній стороні комплексу. Ця яма могла використовуватися для жертвоприношень або ритуальних діянь. Її зв’язок з проходом на північній стороні комплексу може символізувати зв’язок між земним та потойбічним світами.

19-20. Чашні камені та канави. Ці елементи, подібно до чашного каменю та канав під номером 13, могли використовуватися для збору води, жертвоприношень або ритуальних обмивань.

Кам’яне коло: врата у світ вічності

У самому серці Терношорського святилища, немов портал в іншу реальність, височіє величне кам’яне коло, утворене двома вертикальними плитами. Це коло, що сягає в діаметрі 8 метрів, несе на собі відбиток не лише природних сил, а й людського втручання. Немов оживши під рукою давнього майстра, воно набуває схематичних рис голови зооморфної істоти, що нагадує лева. “Корона” з меандрів, що вінчає верхню частину кола, подібна до гриви царя звірів, додаючи образу величі та могутності.

Цей мегаліт, безсумнівно, відігравав ключову роль у ритуальній практиці давніх мешканців Терношори. Його символіка, що сягає корінням у глибоку давнину, відкриває перед нами картину світогляду та вірувань наших предків.

• Сонячний диск: Коло, що не має ні початку, ні кінця, здавна асоціювалося з Сонцем та його вічним циклічним рухом. Воно символізувало не лише небесне світило, що дарує життя та тепло, а й саме поняття часу, його нескінченну течію та повторюваність. У цьому контексті кам’яне коло Терношорського святилища можна розглядати як втілення сонячного божества, якому поклонялися давні жителі Карпат.
• Місячний диск: цей же диск міг мати подвійну іпостась. Форма Місяця – жіноча іпостась округлої форми, де добре збереглися обриси очей, носа, губ. Очі Місяцеликої Скелі: одне око має горизонтальний розріз, як і у всіх людей, “жіноче” ліве око має вертикальний розріз, що пробиває, як блискавка, вхід у підземний-Навній світ. Цей Місячний лик вказує, що це “місце сили” має відношення до потойбічного Навйого Світу Душ, тільки треба вміти цим місцем “правильно” скористатися. Тем’є – де все є і все існує, тільки потрібен ваш поштовх, ваше бажання.
• Захисний бар’єр: Замкнута форма кола створювала відчуття захищеності та відокремленості від зовнішнього світу. У давніх культурах коло часто використовувалося як оберіг, що захищає від злих духів та негативних впливів. Кам’яне коло Терношорського святилища, можливо, виконувало подібну функцію, окреслюючи межі священного простору та оберігаючи його від вторгнення профанів.
• Лев – страж і провідник: Образ лева, втілений у кам’яному колі, також має глибокий символічний зміст. Лев, як цар звірів, асоціювався з силою, мужністю та владою. У деяких культурах він вважався стражем входу в інший світ, провідником душ померлих. Можливо, що і в Терношорському святилищі лев виконував подібну функцію, охороняючи вхід у сакральний простір та допомагаючи душам померлих знайти свій шлях у потойбічний світ.

Таким чином, кам’яне коло Терношорського святилища є не просто архітектурним елементом, а складним символом, що об’єднує в собі солярні культи, ідею захисту та образ могутнього стража. Він є ключем до розуміння світогляду та духовної культури давніх мешканців Карпат, запрошуючи нас зазирнути в глибини їхніх вірувань та традицій.

Зооморфний камінь: врата у світ хтонічних сил

Перший камінь ліворуч від кам’яного диска, має важливе значення – нагадує зооморфну істоту, схожу на ящера або змію. Його витягнута форма, гладка поверхня та наявність “голови” з одного боку створюють враження, що це не просто природнє утворення, а об’єкт, що має символічне значення.

У контексті Терношорського святилища цей камінь, безсумнівно, відігравав певну роль у ритуальній практиці. Змія або ящір – це поширений образ у міфології, пов’язаний з підземним світом, циклічністю життя і смерті, а також з родючістю землі. Його присутність у святилищі підкреслює важливість цих аспектів у віруваннях давніх людей.

Символічне значення

Зооморфний камінь міг символізувати:

• Вхід у підземний світ: Змія або ящір часто асоціювалися з хтонічними силами та світом мертвих. Його присутність у святилищі могла слугувати нагадуванням про циклічність життя і смерті.
• Родючість: Змія також була символом родючості землі та жіночої енергії. Його зображення могло використовуватися в ритуалах, спрямованих на забезпечення гарного врожаю та здоров’я, прояв сил…
• Захист: Змія могла виступати як захисник від злих сил. Його зображення на вході до святилища могло слугувати оберегом для людей, які здійснювали тут ритуали.

Фалічний камінь та хтонічний ящір: врата між світами

Ліворуч від величного кам’яного кола починається вузька, немов таємничий коридор, алея, що веде до іншого рівня святилища. Тут, серед нагромадження скель, височіє фалічний камінь, дві з чотирьох сторін якого пофарбовані в червоний колір – колір життя, крові та вогню. Вершина каменю має характерну округлу форму, підкреслену прорізаними лініями, що посилює його символічний зв’язок з чоловічим началом та родючістю.

Цей камінь, безсумнівно, відігравав важливу роль у ритуальній практиці, пов’язаній з культом родючості та продовження роду. Фалічний символ, поширений у багатьох давніх культурах, уособлював чоловіче начало, життєву силу та творчу енергію. У контексті Терношорського святилища, фалічний камінь, можливо, слугував об’єктом поклоніння та прохання про родючість землі, худоби та людей.

Варто відзначити схожість цього каменю з лінгамами, об’єктами поклоніння в індуїзмі, що являють собою стилізоване зображення фалоса бога Шиви. Лінгами також асоціюються з творчою енергією, родючістю та циклічністю життя. Ця схожість може вказувати на можливі культурні зв’язки між давніми мешканцями Карпат та індоєвропейськими традиціями.

Все починається із Семені. З Імпульсу. З Тепла, яке відчуваєш як приплив сил та енергії. І в це Насіння, в цей Імпульс, в Тепло вкладається багато очікувань та надій. Вкладається сила, заряд, який здатний «виносити плід» (ідея, план, питання) від етапу зародження і до… реалізації результатів (наприклад, дитини). Це Точка Початку. А може, потрібно позбутися пасток минулого перед цим? Щоб звільнити місце для нового. Впустити новизну у своє життя…

Хтось із нас тримає у собі запит і йде отримати на нього відповідь, хтось хоче трансформувати непотрібне чи відкрити необхідне у собі. Хтось хоче змінити життя та шукає натхнення чи поштовху, а комусь потрібно просто відключити зовнішній контроль, свідомість та почути свій голос Серця, піти на його поклик. Відповідно до вищесказаного у кожного буде тут свій маршрут: у парі, один за одним чи наодинці. Різні шляхи. Різні цілі. Але! У просторі Любові і для Любові…

Темна щілина – місце темної матерії

Поруч із фалічним каменем знаходиться темний прохід між двома високими скелями, немов брама в інший світ. Цей прохід, можливо, символізує перехід із нашого матеріального світу до сакрального, зі світу живих у світ мертвих. Він може відбивати стародавні уявлення про циклічність життя і смерть, про перехід душі до потойбічного світу.

Місце не менш дивовижне і в різних людей викликає абсолютно різні відчуття: від захоплення до жаху. Ці стани важко описати, а значить, краще пройти і перевірити самому. Що можна сказати з повною впевненістю – ніхто не залишиться байдужим!

Голова хтонічного ящера

На виході з проходу, немов страж потойбічного світу, розташована голова хтонічного ящера, обпалена вогнем. Ящір, або змія, – це поширений образ у міфології, пов’язаний з підземним світом, циклічністю життя і смерті, а також з родючістю землі. Його присутність у святилищі підкреслює важливість цих аспектів у віруваннях давніх людей. Вогонь, що залишив свій слід на голові ящера, міг символізувати ритуальне очищення або жертвопринесення, спрямоване на умилостивлення хтонічних сил.

Отже, фалічний камінь та хтонічний ящір, розташовані біля входу в темний прохід та виходу з нього, створюють потужний символічний простір, пов’язаний з ідеями родючості, циклічності життя і смерті, а також з переходом між світами. Ці елементи святилища відкривають перед нами глибини давніх вірувань та ритуальних практик, дозволяючи краще зрозуміти світогляд та духовну культуру наших предків.

Антропоморфна фігура (Терношорська Лада): велична охоронниця святилища

На третьому рівні Терношорського святилища, немов виростаючи з самої скелі, височіє монументальна антропоморфна статуя, що зображує вагітну жінку. Її висота перевищує 10 метрів, а голова сягає 2,4 метра. Незважаючи на деяку схематичність, у фігурі чітко простежуються голова, груди, спина та права рука, розташована між грудьми та животом. Ліва рука, на жаль, не збереглася, але на плечі помітний знак, що нагадує літеру “Т”.

Ця велична статуя, безсумнівно, є одним із центральних елементів святилища та об’єктом поклоніння давніх мешканців цих земель. Її інтерпретують як зображення Великої Богині, Матері-Землі, що дарує життя та родючість. Вагітність статуї підкреслює її зв’язок з продовженням роду, циклічністю природи та вічним оновленням життя.

Символіка статуї багата та багатогранна:

• Вагітність: Опуклий живіт статуї явно вказує на її вагітність, що символізує родючість, достаток та продовження життя. Це також може бути пов’язано з циклічністю природи, зміни пір року та вічного оновлення.
• Положення рук: Права рука, розташована між грудьми та животом, може бути інтерпретована як жест захисту та благословення. Вона немов оберігає майбутнє дитя та дарує йому свою благодать.
• Знак на плечі: Знак на плечі, що нагадує літеру “Т”, може мати різні інтерпретації. Деякі дослідники пов’язують його з солярними культами, інші – з образом бика, символом родючості та сили.
• Орієнтація: Статуя орієнтована обличчям на північний схід, у напрямку сходу сонця в день літнього сонцестояння. Це вказує на зв’язок статуї з солярними культами та астрономічними спостереженнями.
• Призмоподібна форма живота: Незвичайна, призмоподібна форма живота статуї також може мати символічне значення. Дослідники припускають, що вона пов’язана з певним сектором сходу сонця, що вказує на використання статуї як астрономічного інструмента або календаря.

Антропоморфна фігура у формі вагітної жінки. Вид з північного боку

Голова статуя. Вид із західного боку

Терношорська Лада – Восьме Чудо Світу

Весь комплекс скель має тріщину, яка поділяє комплекс на дві частини і ця тріщина проникає глибоко вниз у гірські породи. Ця ущелина має практично однакову ширину. На лівій – жіночій частині комплексу – сама скеля Лади, що складається з трьох валунів, які стоять один на одному невідомо як зачепившись за прямовисні поверхні основної скелі. Верхній валун, голова Лади, має штучне походження – поставлений і виготовлений з гірської породи не місцевого походження. Всі валуни цього комплексу “закріплені” на скелях та мають істотний вертикальний нахил, тримаючись як то кажуть на “чесному слові”, але, що цікаво, навіть хороший землетрус не може зрушити це каміння.

Практично немає сумнівів, що фігура вагітної жінки та інші елементи комплексу були висічені на місці зі скельного масиву. Це значно полегшувало завдання, не вимагало великих зусиль. За таким принципом діють сучасні скульптори, максимально використовуючи природні особливості каменю. Із головою статуї складніше. Вона стоїть на спеціально виділеному рівному постаменті. Немає однозначної відповіді щодо призначення трьох ніжок-опор, на яких стоїть голова. Їхнє висічення могло допомогти при переміщенні голови, надавало їй стійкості та граціозності. Однак це ускладнювало її встановлення на максимально обмеженій площі постаменту. Зміщення ніжок-опор на 5-10 см у бік неминуче призвело б до падіння масивного багатотонного каменю. Якщо голову поставили, виникає питання про технологію реалізації цього непростого, навіть для нашого часу високих технологій, завдання.

Статуя в цілому чітко орієнтована на схід з нахилом назад. За підрахунками декана факультету математики та інформатики Прикарпатського національного університету, кандидата фізико-математичних наук, доцента В. Пилипіва, вага голови сягає 8 тонн, а фігури в цілому – понад 100 тонн. Артефактний характер статуї підтверджується пропорційністю та пластичністю її антропоморфних форм.  

Ніжки-опори голови статуї

Енергія трьох валунів самої Лади також складається з трьох частин: нижній важкий матеріальний світ, середній душевний або сердечний світ і верхній духовний світ, принесений ззовні, як і валун-голова самої Богині Лади.

За спиною Лади знаходиться скеля, від якої вона відокремлена розщелиною. Там розташований “стіл” або майданчик для проведення ритуальних дій. Але, перш ніж здійснити ритуальні дії, треба пройти крізь розщелину по землі зверху вниз і відчути своєю шкірою “нав’ю енергію”, яка виходить зі скелі праворуч від вас. Ця енергія незвичайна та збуджуюча, це прірва, глибина її нескінченної темряви. Це Темрява Всесвіту, Звідки приходить ВСЕ і матеріалізується як жіноче втілення, кероване Ладою, або стає Твердим, як чоловіче бажання Сварога, що йде від сусіднього комплексу скель. Вивчати Навій Світ можна нескінченно, а тому в Нашому Явному Світі вхід у ці безкраї простори знайти не так просто, щоб не випасти з обійм Життя.  

Тепер здається, що і ми самі вже не зовсім ті, хто прийшов сюди деякий час тому. Ми запалилися, ми засяяли, немов веселка! Ми знаходимося в Потоці Поля Лади та слідуємо в ньому далі… Проходимо свій шлях. Далі поштовх… зростання… народження… усвідомлення… відкриття… прийняття… відповіді… питання… осяяння – цей список можна продовжувати без кінця. Є Я і Ми, і все, і всі. Поза часом і простором. Чорне і біле здійснюють свій вічний танець, проникаючи одне в одного, але не змішуючись. Ми частина Системи. Давньої Системи знань про природу і нас у ній, з нею. Ми Частина світового Розуму. Ми Божа іскра. І щоб зрозуміти це, прийняти та усвідомити – потрібне бажання, а можливість з’явиться! Можливість може з’явитися в будь-якому вигляді: слова, знака, погляду, людини, Місця. Як ми писали вище – спостерігайте! Радійте та приймайте!

Зооморфний камінь та слід велетня: охоронці та провідники

Неподалік від величної статуї Лади, на південно-західній стороні святилища, знаходиться ще один загадковий елемент – триметровий камінь у формі голови зооморфної істоти, схиленої до скелі. Його основа, завдовжки близько двох метрів, стоїть на кам’яному підвищенні під кутом 40 градусів, створюючи враження динаміки та руху.

З південного боку камінь має овальну форму, а посередині, на висоті півтора метра, висічений круг діаметром 0,8 метра з невеликим колом у центрі. Цей символ, широко поширений у давніх культурах, асоціюється з небом та Сонцем, підкреслюючи зв’язок цього каменю з солярними культами.

На західній стороні каменю висічена права стопа червоного кольору, виконана в техніці контурного рельєфу. Її довжина становить 1,7 метра, а ширина – понад 60 сантиметрів. Стопа спрямована на північ, немов вказуючи шлях до інших елементів святилища. Цей слід, що виділяється з масиву каменю на 4 сантиметри, безсумнівно, має символічне значення.

Камені-слідовики, або камені зі слідами ніг, досить поширені в Карпатах. Вони являють собою природні об’єкти з мінімальними слідами людської діяльності, які, тим не менш, ставали об’єктами поклоніння та ритуальних практик. У різних культурах слідовики могли символізувати присутність божества, його силу та захист, а також слугувати місцем проведення ритуалів та жертвоприношень.

У контексті Терношорського святилища, слід велетня на зооморфному камені може мати кілька інтерпретацій:

• Зв’язок з культом Великої Богині: Червоний колір стопи може вказувати на її зв’язок з жіночим началом та родючістю, що узгоджується із загальною символікою святилища, присвяченого Великій Богині.
• Шлях ініціації: Стопа, спрямована на північ, може символізувати шлях духовного розвитку та ініціації, який проходили відвідувачі святилища.
• Зв’язок з хтонічними силами: Зооморфний образ каменю та його розташування поблизу входу до святилища можуть вказувати на його зв’язок з хтонічними силами та підземним світом. Слід велетня в цьому контексті може символізувати перехід з одного світу в інший.

Таким чином, зооморфний камінь та слід велетня є важливими елементами Терношорського святилища, що доповнюють його символічну картину та розширюють наше розуміння давніх вірувань та ритуальних практик.

Сонячна арка: портал світла та часу

У Терношорському святилищі, як і в багатьох інших давніх культових місцях, важливу роль відіграє сонячна арка – унікальне утворення, оброблене людиною для посилення символічного значення та функціональності. Такі арки, утворені двома валунами, створюють своєрідне “вікно”, через яке в певні дні року проходять перші або останні промені сонця.

Зазвичай такі арки орієнтовані на схід або захід сонця в дні рівнодення або сонцестояння, що вказує на їхній зв’язок з астрономічними спостереженнями та календарними циклами. У слов’янських країнах Західної Європи подібні кам’яні вікна традиційно називалися “провіралками” або “ковзаючими каменями” і мали важливе ритуальне та обрядове значення.

Хоча в Україні не збереглося письмових джерел або народних традицій, пов’язаних з використанням кам’яних арок, їх наявність у мегалітичних комплексах свідчить про те, що вони відігравали важливу роль у духовному житті давніх людей.

Функції та символіка сонячних арок

• Астрономічні спостереження: Сонячні арки могли використовуватися для визначення важливих календарних дат, таких як рівнодення та сонцестояння, що було необхідно для землеробства та скотарства.
• Ритуали та обряди: Проходження через арку або спостереження за проходженням сонячних променів через неї могло бути частиною ритуалів, пов’язаних з циклами природи, родючістю та поклонінням божествам.
• Символічний перехід: Арка могла символізувати перехід з одного світу в інший, зі звичайного простору в сакральний. Проходження через арку могло означати духовне переродження або ініціацію.
• Зцілення: У деяких традиціях проходження через кам’яні арки вважалося цілющим, сприяючим вивільненню життєвої енергії та зціленню від хвороб.

Сонячні арки в інших мегалітичних комплексах

Сонячні арки зустрічаються не лише в Терношорському святилищі, а й в інших мегалітичних комплексах України та світу. Наприклад, подібні утворення можна побачити на:

• Скелях Довбуша в Бубнищі
• Зачарованій долині в Закарпатті
• Урочищі Кропивник у Долинському районі Прикарпаття
• Хребті Ключ у Сколівських Бескидах
• Заповіднику Кам’яні Могили в Розівці, Донецька область
• Заповіднику Кам’яна Могила біля Мелітополя, Запорізька область

Це свідчить про поширеність цієї практики в давніх культурах та підкреслює важливість сонячних арок як елементів мегалітичних святилищ.

Голова птаха: посланець небесних богів

Височіючи на західному схилі скелі, немов ширяючи над святилищем, знаходиться ще одна вражаюча скульптура – камінь у формі голови сокола (орла), спрямованої на північ. Цей 2,5-метровий мегаліт вражає своєю виразністю: особливо виділяється його потужний, круто загнутий дзьоб, що надає образу хижого птаха особливої динаміки. Профіль орла чітко проглядається як спереду, так і збоку, свідчачи про майстерність давніх скульпторів, які зуміли передати характерні риси цього величного птаха.

У міфології багатьох культур орел або сокіл займає особливе місце, будучи символом сонця, неба та божественної сили. Його здатність підніматися в недосяжні висоти та дивитися прямо на сонце пов’язувала його з вищими силами та робила його посланцем богів. У контексті Терношорського святилища, голова птаха може мати кілька інтерпретацій:

• Сонячний символ: Орел або сокіл, як птах, пов’язаний із сонцем, міг уособлювати сонячне божество або його посланця. Його присутність у святилищі підкреслює важливість солярних культів у віруваннях давніх людей.
• Зв’язок з Перуном: У деяких міфологіях орел або сокіл також асоціювався з богом-громовержцем, що може вказувати на поклоніння цьому божеству в Терношорському святилищі.
• Захисник і провідник: Орел або сокіл, як могутній хижий птах, міг виступати в ролі захисника святилища від злих сил. Крім того, його здатність літати між небом і землею могла символізувати його роль провідника душ померлих у потойбічний світ.

Жертівна яма: зв’язок зі світом предків

Поруч із головою птаха знаходиться сімнадцятиметрова жертовна яма, що з’єднує вершину скелі з проходом на північній стороні. На її краю висічена кругла виїмка розміром 50×50 см, а навколо ями розташований невеликий майданчик, оточений камінням. Жертовні ями були важливим елементом багатьох давніх святилищ, включаючи й гірські. Вони служили місцем для принесення жертв богам і духам предків, а також для проведення ритуалів, пов’язаних з переходом в інший світ. У Терношорському святилищі жертовна яма, розташована поруч із головою птаха, могла мати особливе значення. Можливо, вона використовувалася для жертвоприношень, пов’язаних із солярними культами або з культом предків. Кругла виїмка на краю ями могла слугувати для збору жертовної рідини або інших підношень.

Святилище як єдиний комплекс

Весь верхній ярус велетенського каміння, включаючи статую Лади, голову птаха та жертовну яму, утворює рівносторонній трикутник, вершиною якого є голова статуї. Ця геометрична побудова може мати символічне значення, відображаючи уявлення давніх людей про структуру світу та взаємозв’язок його елементів. На вершині скелі, поруч зі статуєю, висічено коло діаметром 0,5 метра з чашоподібною виїмкою в центрі. Цей символ, ймовірно, пов’язаний із солярними культами та астрономічними спостереженнями. Неподалік знаходиться ще одна чашоподібна виїмка, а також безліч глибоких борозд, що спускаються по південному схилу скелі. Усі ці елементи, разом узяті, створюють складну та багатогранну картину Терношорського святилища, де кожен камінь, кожна виїмка та кожен символ несуть у собі відлуння давніх вірувань та ритуалів.

Чашні камені, символи та зооморфні образи

Окрім величних кам’яних скульптур, Терношорське святилище прикрашене безліччю петрогліфів та чашних каменів, які, подібно до сторінок давньої книги, зберігають у собі відлуння вірувань та ритуалів наших предків.

Чашні камені: посудини для жертвоприношень та ритуалів

На території святилища виявлено безліч таких каменів з круглими заглибленнями різного розміру. Ці чаші, ймовірно, використовувалися для збору води, або якоїсь рідини, а також для проведення ритуалів, пов’язаних з культом родючості та поклонінням божествам.

Типологія чашних каменів:

• Камені з великими та малими чашами
• Камені зі зливом та без зливу
• Камені з горизонтальним та вертикальним розташуванням чаш

Функції чашних каменів:

• Збір жертовної рідини або води
• Проведення ритуалів, пов’язаних з культом родючості
• Астрономічні спостереження та визначення календарних циклів

Інтерпретації:

• Зв’язок з культом Великої Богині та родючості
• Поклоніння небесним божествам та хтонічним силам
• Використання в магічних ритуалах

Чашоподібні виїмки на комплексі “Терношорська Лада”

Петрогліфи: зашифровані послання з минулого

На скелях святилища висічені різні петрогліфи, які можна поділити на кілька груп:

• Зооморфні образи: зображення тварин, таких як бики, коні, змії, птахи. Ці образи могли символізувати тотемних тварин, божества або сили природи.
• Геометричні символи: кола, спіралі, трикутники, ромби. Ці символи могли мати різні значення, пов’язані з астрономічними спостереженнями, календарними циклами, космологічними уявленнями або магічними практиками.
• Антропоморфні зображення: рельєфи та графіка, що зображують людей або людиноподібних істот. Ці зображення можуть представляти божества, героїв або предків.
• Знаки у вигляді букв: деякі петрогліфи нагадують літери, що може вказувати на наявність давньої писемності або системи символів.

Ромб та ритуальні знаки

Серед петрогліфів особливе місце займає ромб, часто зустрічається в поєднанні з іншими символами, такими як хрест або тризуб. Ромб, як символ землі та жіночого начала, підкреслює зв’язок святилища з культом Великої Богині та родючості. Інші ритуальні знаки, такі як тризуб, хрест та різні геометричні фігури, також могли мати важливе символічне значення, пов’язане з віруваннями та практиками давніх людей.

Хрест-сварга: сонячний символ вічного повернення

На одній зі скель Терношорського святилища висічений хрест-сварга – давній солярний символ, що несе в собі глибоку символіку, пов’язану з рухом сонця та циклічністю часу. Цей символ, що зустрічається також в інших культурах, вказує на важливість астрономічних спостережень та поклоніння Сонцю в житті давніх мешканців Карпат.

Опис та інтерпретація

Хрест-сварга являє собою рівносторонній хрест, кінці якого загнуті під прямим кутом, утворюючи подобу колеса, що обертається, або вихору. Цей символ має безліч інтерпретацій, але найпоширеніша пов’язує його з Сонцем та його рухом по небосхилу.

• Сонячний цикл: Форма хреста-сварги, що обертається, може символізувати річний цикл сонця, зміну пір року та вічне повернення. Він нагадує про те, що життя на землі залежить від сонячного світла та тепла, а також про те, що все в природі підпорядковане законам циклічності та оновлення.
• Солярне божество: Хрест-сварга також може бути пов’язаний з образом солярного божества, яке керує рухом сонця та забезпечує родючість землі. У цьому контексті символ може виступати як об’єкт поклоніння та прохання про благополуччя та врожай.
• Вогонь і перетворення: Форма хреста, що обертається, також може асоціюватися з вогнем та його перетворюючою силою. Вогонь, як і сонце, здатний давати життя і знищувати, очищати та оновлювати. У цьому сенсі хрест-сварга може символізувати процес духовного перетворення та відродження.

Петрогліфи Терношорських каменів (верхній та нижній комплекси)

Порівняння з іншими солярними символами

Хрест-сварга має аналоги в інших давніх культурах, що свідчить про його універсальне символічне значення.

• Свастика: Один з найвідоміших солярних символів, що зустрічається в різних культурах Євразії. Свастика, як і хрест-сварга, має форму, що обертається, і символізує рух сонця, циклічність часу та життєву енергію.
• Колесо: Ще один поширений солярний символ, що зустрічається в різних культурах. Колесо, як і хрест-сварга, символізує циклічність часу, обертання небесних сфер та вічне оновлення життя.
• Сонячний хрест: Цей символ, що являє собою хрест, вписаний у коло, також пов’язаний із Сонцем та його рухом. Він символізує зв’язок земного та небесного світів, а також циклічність природи.

Зв’язок із зимовим сонцестоянням та азимутом на Лисину Космацьку

Любомир Держипільський висуває гіпотезу про те, що Терношорське святилище використовувалося давніми людьми для астрономічних спостережень та визначення важливих календарних дат, зокрема, зимового сонцестояння.

Він зазначає, що лінія, проведена від хреста-сварги (солярного символу на одній зі скель) до вершини гори Лисина Космацька, збігається з азимутом сходу сонця в день зимового сонцестояння. Це спостереження підтверджує астрономічну орієнтацію святилища.

Зимове сонцестояння, як найкоротша ніч у році, мало особливе значення в давніх культурах. Воно символізувало поворот сонця до весни та початок нового циклу, що пов’язувалося з ідеями відродження та оновлення.

Крім того, Держипільський припускає, що незвичайна, призмоподібна форма живота статуї Лади також пов’язана з певним сектором сходу сонця. Він вказує, що кут між лівою та правою площинами живота статуї становить 70°, що збігається з сектором, в якому сходить сонце протягом року на схемі Стоунхенджа (астрономічного святилища у Великобританії) та на схемі календарного святилища на Лисиній Космацькій.

Ці спостереження дозволяють припустити, що статуя Лади могла використовуватися не лише як об’єкт поклоніння, а й як своєрідний астрономічний інструмент або календар, що допомагав давнім людям відстежувати рух сонця та визначати важливі дати сільськогосподарського циклу.

Таким чином, зв’язок Терношорського святилища із зимовим сонцестоянням та азимутом на Лисину Космацьку підкреслює його багатофункціональність та важливість у житті давніх мешканців Карпат. Воно служило не лише місцем поклоніння божествам, а й центром астрономічних спостережень, допомагаючи людям узгоджувати своє життя з ритмами природи та космосу.

Міфологічний контекст

Терношорське святилище, як і багато інших давніх культових місць, нерозривно пов’язане з міфологічними уявленнями та віруваннями людей, які його створили. Аналіз артефактів, топоніміки та природного ландшафту дозволяє реконструювати деякі з цих міфів та легенд, проливаючи світло на духовний світ давніх мешканців Карпат.

Міф про народження Сонця-бога

Один з ключових міфів, відображених у Терношорському святилищі, – це міф про народження Сонця-бога. Цей міф, поширений у багатьох давніх культурах, пов’язаний із зимовим сонцестоянням, коли сонце, досягнувши своєї найнижчої точки на небосхилі, починає свій шлях до відродження та нового циклу.

У контексті Терношорського святилища цей міф може бути інтерпретований таким чином:

• Хрест-сварга: Солярний символ, орієнтований на схід сонця в день зимового сонцестояння, вказує на момент народження нового Сонця.
• Кам’яне коло: Символізує сонячний диск та небесне склепіння, яким рухається сонце.
• Печера над колом: Може представляти собою лоно Матері-Землі, з якого народжується Сонце-бог.
• Фалічний камінь: Символізує чоловіче начало, що запліднює землю та сприяє народженню нового Сонця.

Цей міф відображає віру давніх людей у циклічність природи та вічне оновлення життя. Зимове сонцестояння, як поворотний момент у сонячному циклі, відзначалося святкуваннями та ритуалами, спрямованими на забезпечення благополуччя та родючості у новому році.

Міф про народження Великої Богині

Інший важливий міф, пов’язаний з Терношорським святилищем, – це міф про народження Великої Богині. Цей міф можна реконструювати на основі топоніміки місцевості та елементів святилища.

• Топоніми Бабин, Великий та Малий Рожен: Вказують на образ жінки-породіллі та зв’язок з культом Великої Богині.
• Антропоморфна фігура (Лада): Зображує вагітну жінку, що символізує Велику Богиню, Матір-Землю.
• Річка Безулька: Може бути пов’язана з Первісними Водами, з яких народжується Богиня.
• Чашні камені: Могли використовуватися для збору води з річки Безульки та проведення ритуалів, пов’язаних з народженням Богині.

Цей міф відображає віру давніх людей у жіноче начало як джерело життя та родючості. Велика Богиня, народжена з Первісних Вод, уособлювала землю, природу та все живе. Її культ був широко поширений у давніх культурах та мав безліч паралелей у міфологіях різних народів світу.

Інші міфологічні мотиви

Окрім міфів про народження Сонця-бога та Великої Богині, у Терношорському святилищі можна виявити й інші міфологічні мотиви.

• Міф про створення світу: Цей міф може бути пов’язаний з образом кам’яного кола, що символізує небосхил та первісний хаос, з якого виник упорядкований світ.
• Міф про світове дерево: Цей міф може бути відображений у символіці деяких петрогліфів, наприклад, у зображеннях дерев або вертикальних ліній.
• Міф про першоптаха: Цей міф може бути пов’язаний з назвою села Сокільський та зображеннями птахів на петрогліфах.

Інтерпретація топонімів у контексті міфологічних сюжетів також може допомогти розкрити додаткові шари сенсу, закладені в Терношорському святилищі. Наприклад, назви присілків Снідавка, Млаки, Вихід, Ямка, Кагла можуть бути пов’язані з міфом про народження Великої Богині з Первісних Вод.

Таким чином, Терношорське святилище є не лише пам’яткою матеріальної культури, а й сховищем давніх міфів та легенд. Аналіз його елементів та топоніміки дозволяє нам реконструювати деякі з цих міфів та глибше зрозуміти духовний світ давніх мешканців Карпат.

Як дістатися?

Терношорський скельний комплекс розташований в урочищі Терношори, біля села Снідавка, Косівського району, Івано-Франківської області. Село Снідавка знаходиться за 21-25 км від районного центру Косів. Щоб туди дістатися, потрібно їхати трасою до села Яворова, в напрямку Верховини, і коли з’явиться табличка, повертати за невеликим мостом на ґрунтову дорогу праворуч. Їхати до магазину “Лада”, та каплички, на розвилці повернути ліворуч – звідти до Терношорського святилища добиратися до 30 хвилин.

Подальші дослідження мегалітів України

Терношорська Лада – один із унікальних мегалітичних комплексів Карпат, але далеко не єдиний. Наші знахідки залишків найдавніших споруд на Хребті Ключ, Скелях Довбуша у Бубнищі, Цапових скелях, Скелях Урочища Кропивник, Біла скеля, Камінь Колибач, Софіївський Парк в Умані – Місце Сили древніх цивілізацій та багатьох інших змушують нас постійно розширювати кругозір та рівень досліджень. І ми продовжуємо наші пошуки у цій галузі! Приєднуйтесь і ви до нас у наших пошуках та розкриттях таємниць давнини… Ми відкриті для співпраці!

Пишіть: rodogoria@gmail.com