- Методи біолокації. Біолокаційні рамки.
- Поради оператору-початківцю біолокації
- Біолокація вдома
- В місті або в лісі
- Тренування та вправи з біолокації
- Робота з біолокаційною рамкою
- Пошук геопатогенних зон
- Визначення потогенних зон у домі
- Безпека оператора біолокації
- Керівництво по роботі з маятником
- Застосування маятника в життєвих ситуаціях
- Методи біолокації з допомогою маятника від відомих майстрів
- Форма і матеріал маятників
- Підготовка маятника до роботи
- Очищення перед роботою з маятником
- Виділення чистих енергій
- Налаштування на потрібного “співрозмовника”
- Перевірте співрозмовника
- Приклад діалогу при роботі з маятником
- Ще деякі рекомендації
Біолокація – це методика, що дає змогу людині за допомогою індикатора – рамки або маятника визначати наявність будь-яких предметів або об’єктів у просторі, а також отримувати відповіді з рівня інформаційного поля. Природні здібності до біолокації є у 10% людей. Принцип процедури біолокації найпростіше зрозуміти на прикладі пошуку в землі підземних водяних потоків або покладів руди. Людина, яка практикує біолокацію (її ще називають біолокатором або оператором) переміщається територією пошуку, затискаючи в руці рамку з дроту або роздвоєну гілку. У тому місці, де інструмент відхиляється в бік або обертається, велика ймовірність покладів руди або наявність підземних водних резервуарів.
Методи біолокації. Біолокаційні рамки.
Покажчиком у біолокації слугує рамка або маятник, що перебувають у руках людини-оператора (біолокатора). Рамку виготовляють із каліброваного дроту (мідного, залізного, сталевого) діаметром 2 – 5 мм. Розміри і форма рамок бувають різні, але найпоширенішими є Г- і П-подібні рамки. Довжина руків’я в рамках 12-15 см, а чутливого довгого плеча 30-35 см, причому, в П-подібній рамці чутливі плечі мають довжину 15-20 см з петлею між ними і з руків’ями, розташованими до плеча під кутом у 100°. Є Г-подібні рамки з телескопічним чутливим плечем, довжина якого може змінюватися від 10 до 50 см.
Кожен із зазначених типів рамки має свої переваги та недоліки. Так, Г-подібні рамки (по одній у кожній руці) мають високу чутливість і зручні в польових умовах за відсутності вітру, а П-подібні рамки хороші тим, що до них можна під’єднати резонатор. Зазвичай рамку утримують пальцями руки, не сильно стиснутої в кулак, але є варіанти рамок, ручка на яких закрита хлорвініловою (або сталевою) трубкою, що дає рамці вільніше обертання…
Поради оператору-початківцю біолокації
Насамперед біолокатору необхідно бути впевненим в успіху. Концентрувати увагу на об’єкті пошуку.
Біолокація вдома
Положить на пол тонкую нитку и попытаться обнаружить её при движении в направлении, перпендикулярном нитке.
Отойти на значительное расстояние. Дать мысленную установку: рамка, повернись вправо (влево), когда рука окажется над ниткой. Концентрировать на этом внимание и идти вперёд.
Попытаться найти предмет, спрятанный в комнате. Дать установку: рамка, где находится предмет? Думать только об этом. Рамка должна повернуться в сторону предмета, как только рука окажется над предметом. Можно определить положение предмета, дважды пройдя из разных точек комнаты. Предмет окажется в точке пересечения двух отмеченных направлений рамки.
В місті або в лісі
Заглибитися в ліс, спробувати вийти до конкретної будівлі або залізниці. Дати установку: рамка, де розташована залізнична станція з назвою “X”. Рамка вкаже напрямок.
Конструкція рамки: Г-подібна з металу. Вертикальна частина – 11 см. Горизонтальна – 23 см. П-подібна — короткий відрізок завдовжки залежно від стиснутого кулака. Довгі кінці в два з половиною — три рази довші. Матеріал – мідь, сталь, алюміній. Точність пошуків зросте, якщо використовувати дві рамки, однаково тримаючи їх у різних руках. Рамки повертатимуться в різних напрямках, а поворот обох рамок в один бік показує, що стався випадковий нахил або поштовх.
Тренування та вправи з біолокації
1. Перед пошуком виконати вправу з накопичення енергії.
2. Затиснувши рукою рамку, налаштуватися на пошук, наприклад води, і подумки дати установку: “Я і рамка – єдине ціле. Я відчуваю воду. Мої Відчуття передаються рамці й вона в потрібний момент дасть сигнал”. Заздалегідь заготовити три ємності, накриті клейонкою. В одній – вода, в іншій – металевий брухт, у третій – будь-яка кристалічна порода. Відстань між ємностями 15-20 см.
Повільно, не поспішаючи, коли рамка стоїть у нульовому положенні, провести рукою з рамкою над першою ємністю 3-4 рази, повертаючи руку в початкове положення. Запам’ятати кут відхилення. Потім ту саму операцію провести над другою і третьою ємностями, запам’ятавши кути відхилення. Виконати ці операції, попросивши кого-небудь поміняти ємності місцями. За кутами відхилення визначити, де що знаходиться. Освоївши досконало ці операції, можна зайнятися пошуком корисних копалин, води тощо.
За допомогою рамки можна діагностувати захворювання людини на відстані 5-7 см від поверхні тіла. При виявленні “патології” рамка робить обертальний рух. Річ у тім, що в здорової людини ефірна оболонка перебуває на одній і тій самій відстані від поверхні тіла. Якщо функція якого-небудь органа порушена, на цьому місці відчувається “провал оболонки”, що й фіксує рамка. У разі перезбудження центральної нервової системи може бути викид енергії, і в цьому разі спостерігається розширення, збільшення ефірної оболонки.
Існують досконаліші методики для професіоналів, які вміють працювати з чакрами. Пропоную одну з них для пошуку корисних копалин. Прогріти Муладхару-чакру втягуванням ануса – 3 с затримка, 3 с опустити – протягом 2-3 хв (не перенапружувати).
Подумки промінь послати на вершину конуса Муладхари-чакри. Вольовим зусиллям відкрити її, втягнувши енергію за годинниковою стрілкою до основи конуса. Потім аналогічним способом увімкнути всі чакри. Перевести уявний промінь на Аджну-чакру (з баченням її синього конуса, що світиться). Закласти інформацію на уявному рівні: “Я легко вловлюю інформацію Землі, легко її переробляю”. Перевести уявний промінь на основу конуса Муладхари-чакри й послати енергію через обидві ноги в землю (заземлення). При цьому з’являються відчуття легкої хвилі, імпульсу. Коли відчуєте інтуїтивно, що досягли мети, з Муладхари-чакри (основа конуса) пошліть енергію вгору на чакри Свадхістхану, Маніпуру та центральну чакру, а потім під кутом 45° – на кисті рук, у яких розміщені рамки. Подумки виконати самонавіювання: “Я нерозривно пов’язаний із Землею”. Починайте виконувати роботу з пошуку корисних копалин. За кутом відхилення рамки визначається вид корисних копалин.
Під час лікувальної діагностики, як правило, використовують чакри Аджна, Маніпура й Анахата. Біолокаційний метод заснований на здатності людського організму вловлювати випромінювання різних речовин. Що потужнішим є випромінювання речовини, то більше посилюється енергетика нижніх чакр людини, то більше відхиляється рамка.
Робота з біолокаційною рамкою
Найсприятливіша пора року для навчання біолокації – літо або рання осінь. Початківцю найкраще використовувати Г-подібну рамку з горизонтальною віссю обертання. Можна працювати з однією або, що ефективніше, з двома рамками, тримаючи їх у кожній руці. Лікті оператора мають бути щільно притиснуті до тіла, а руки з чутливими довгими плечима рамок займають горизонтальне положення в напрямку прямо вперед. Перебуваючи в такому положенні, оператор, тримаючи вільно рамки в руках, повинен спокійним, розміреним кроком іти по прямій дорозі. Під час руху оператора рамки в руках будуть мимовільно відхилятися ліворуч або праворуч і навіть здійснювати кругові обертальні рухи залежно від виду та розташування підземних Аномалій, їхньої потужності, глибини залягання, напрямку потоку тощо.
Під час тренувань необхідно домагатися, щоб після перетину аномальної зони (лінії) чутливе плече рамки знову поверталося у вихідне положення (прямо вперед по ходу руху оператора). З рамками необхідно займатися щодня по 1 -1,5 години, доти, доки оператор навчиться впевнено визначати різні аномалії і не реагувати на випадкові перешкоди. Освоївши ходьбу з рамкою і відпрацювавши первинну реакцію на аномалію або видимі об’єкти, що обурюють, оператор переходить до наступного етапу і вчиться визначати підземні водні потоки, напрямок їхньої течії, ширину, глибину залягання і потужність. Для цього спочатку найкраще в парку або лісі вибрати місце з природним стоком води – джерело, водогін, каскад невеликих ставків, колодязі. Проходячи над таким місцем або поруч із ним, оператор відмітить рух рамки в руці: вона відхиляється вліво або вправо залежно від того, з якого боку оператор підходить до потоку.
Після виконання гідрогеологічних завдань необхідно навчитися визначати характеристики біополя нерухомих об’єктів, таких, як дерева або мурашники. Слід пам’ятати, що липа, бузок, яблуня, груша добре ростуть у нормальних зонах, а дуб, ялина, вишня, слива – у геопатогенних. У лісі й парку можна часто бачити дерева, стовбур яких має великі пухлинні нарости, що вказують на те, що дане дерево перебуває в зоні індукованого перетину. Дерева, уражені блискавкою, також ростуть у геопатогенній зоні, пов’язаній із підземними водними потоками.
Оператор повинен вивчити біолокаційну реакцію таких дерев і простору навколо них, щоб набути досвіду у визначенні нормальних і геопатогенних зон. Аналогічно цьому в лісі необхідно уважно вивчити місце, де розташовується мурашник, оскільки він зазвичай знаходиться в геопатогенній зоні, на перетині підземних потоків. Подібного роду практика в польових умовах допомагає оператору навчитися знаходити ці зони в домашніх умовах.
Пошук геопатогенних зон
Освоївши прості роботи з рамкою, можна розширити свої біолокаційні дослідження. Однією з важливих задач у цьому напрямі служить пошук і виявлення геопатогенних зон у приміщеннях. Геопатогенні зони — енергія, що випромінюється з глибин Землі, чинить шкідливий вплив на організм людини. Тому необхідно знати, як такі зони розташовані в службовому приміщенні, житловій кімнаті міської квартири, у сільському будинку. Лінії геопатогенних зон покривають усю Землю у вигляді сіток різної орієнтації. За допомогою рамки найлегше простежити одну з цих сіток, звану сіткою Хартмана. Лінії її орієнтовані за сторонами світу. Існують й інші сітки — наприклад, сітка Куррі. Існування таких сіток пояснюють кристалічною структурою ядра Землі.
В аномальних зонах, наприклад у місцях проведення ядерних вибухів, прояву полтергейсту, посадок НЛО, сітка Хартмана може бути деформована і навіть мати розриви. У такому разі оператор біолокації, який простежує лінію за допомогою рамки, помічає, що його починає “закручувати” – рамка весь час показує в один бік, змушуючи його слідувати спіраллю, що звужується. Утім, існує думка, що ці “розриви” є ні що інше, як ті самі спотворення сітки, якщо взяти до уваги багатовимірність простору. Найнебезпечнішими для здоров’я людини є перетини меж зон, так звані вузли. Вони можуть бути різного знака. Позитивні вузли здатні віддавати людині енергію, а негативні — відбирають її. Але й ті, й інші вузли можуть спричиняти в людей неприємні відчуття та бути причиною захворювань. Довге перебування у вузлах геопатогенної зони шкідливе. Особливо, якщо цей вузол розташований біля узголів’я ліжка, або на стільці, кріслі, дивані, де людина перебуває тривалий час для сну й відпочинку.
Як же проводити пошук таких зон? Щоб, наприклад, визначити розташування геопатогенних зон у кімнаті, треба вчинити так. Оператор бере в руки Г-подібні або П-подібні горизонтальні рамки і починає обходити приміщення приблизно по колу, рухаючись від стін до центру. Для більш зручного проведення таких робіт бажано максимально звільнити кімнату від меблів. Для фіксування невидимих оку зон оператор під час руху повинен поміщати на підлозі, в місцях, де рамки реагують на зони, картонні або паперові смужки. Таким чином, можна побачити межі геопатогенних зон і перетини їх — вузли. Цей своєрідний схематичний малюнок переноситься потім на міліметровий папір. Виходить план, складений у певному масштабі.
Для більшої точності біолокаційної зйомки можна також визначити і знак кожного вузла геопатогенної зони. Для цього оператор, стоячи біля вузла, ставить рамці запитання: Цей вузол позитивний? Одночасно необхідно уявляти собі надходження із Землі висхідного потоку енергії. Якщо знак цього вузла відповідає поставленому запитанню, то рамки зреагують у тому положенні, в якому оператор встановив для себе відповідь “Так”. Якщо ж знак вузла протилежний, то рамки повернуться в інший бік. Після цього, на основі плану можна так розмістити меблі в кімнаті, щоб вузли геопатогенної зони не впливали на здоров’я людини й перебували поза звичними місцями відпочинку.
Визначення потогенних зон у домі
Під час визначення геопатогенних зон у будинку (незалежно від поверховості!) необхідно звільнити кімнати від меблів, щоб оператор міг вільно проходити по всьому периметру кімнати. Під час руху кімнатою оператор відмічає смужками паперу або картонними кружечками місця перехрещення Г-подібних рамок. Якщо ж оператор використовує П-подібну вертикальну рамку, то відмічаються місця, де кут підйому рамки буде найбільшим. Рухи оператора мають бути спрямовані ніби по колу – від периферії до центру – і в цьому разі при кожному перетині ліній координатної сітки або підземних водних потоків встановлюється картонна мітка-кружок. Після закінчення перевірки кімнати лінійне розташування міток переноситься з натури на схему в зменшеному масштабі, і перехрестя ліній, що є небезпечним місцем, буде наочно видно.
У тому разі, якщо біолокаційне обстеження проводять у сільській місцевості, де розташовані одно- і двоповерхові будинки, то попередньо оператор повинен обійти з рамкою навколо будинку і відзначити розташування водних жил, наявність глобальної координатної сітки та за компасом визначити орієнтацію будинку за країнами світу. Після вивчення території будинку можна проводити обстеження внутрішніх приміщень на геопатогенність. Оскільки в кімнатах розташовані меблі, то оператору доводиться працювати не тільки з рамками, а й з маятником, оскільки простір для пересування обмежений. Але робота з маятником та інші складні способи біолокації потребують тривалої підготовки з обов’язковою участю оператора-наставника. Нижче наведено підготовчі вправи для роботи з маятником, що допомагають навчитися виявляти геопатогенні зони.
Безпека оператора біолокації
Під час проведення біолокаційних робіт у оператора відбувається енергетичне виснаження. Крім того, існують й інші неприємні моменти. Під час налаштування на роботу з рамками оператор являє собою енергетичну систему, відкриту для всіляких зовнішніх впливів, які завжди присутні в навколишньому середовищі. Щоб захистити себе від негативних впливів, під час настроювання і відпочинку рамки мають бути спрямовані в землю. Спрямованими вперед вони мають бути тільки під час роботи. Крім того, на гострі закінчення рамок бажано надіти кулясті або циліндричні насадки (бажано із пластику). Це робиться для того, щоб випадково не пошкодити біоенергією оператора, яка стікає з вістря рамок, основні органи людини, яка перебуває поруч. Якщо таких захисних пристосувань немає, то рамки в жодному разі не можна спрямовувати в бік оператора, що стоїть поруч. Для успішнішої роботи оператор має дотримуватися деяких рекомендацій, своєрідних порад:
Пам’ятати, що найкращий час для роботи — з 5 до 6-ї години ранку, з 16 до 17-ї дня і з 20 до 21-ї та з 24 до 01-ї вечора, небажані години для роботи — 18-19 та 22-23-тя година.
Після їжі в організмі людини відбувається травлення і працювати не рекомендується. Організму потрібна енергія для перетравлення їжі. Перед роботою не можна пити каву та чай. Вони викликають подальшу слабкість. Замість цього добре вживати настій шипшини, журавлинний і брусничний морс.
У процесі роботи необхідно влаштовувати перерву. Після години-півтори роботи треба робити перерву на 2-5 хвилин.
Складні роботи не слід проводити поодинці. Це стосується робіт, пов’язаних із перебуванням у зонах із несприятливою енергетикою (місця посадок НЛО та інші аномальні зони). Під час роботи в таких місцях оператор зобов’язаний попереджати, як йому допомогти в разі потреби.
Перед початком роботи дуже важливо визначити сумісність операторів. У цьому часто буває запорука успіху. Визначається це питанням до рамки. На роботу оператора біолокації впливає і температура навколишнього середовища. Найоптимальніша температура — від +30 до -30°C. За низької мінусової температури рекомендується тримати в кишенях каталітичні грілки, які використовують рибалки. Використання рукавичок знижує ефективність роботи оператора. Під час роботи в зливу або дощ із вітром виникають механічні перешкоди для рамок. Стресовий стан самого оператора робить роботу оператора неможливою. За сильного стресу здатність людини до біолокації може практично зникнути.
Дотримуючись цих рекомендацій, оператор біолокації працюватиме з найменшими втратами біоенергії та позбавить себе неприємних відчуттів у своєму організмі.
Керівництво по роботі з маятником
Маятник, все про маятник, купити маятник, очищення маятника, вибір маятника, робота з маятником, схеми для маятника, маятник для біолокації, як користуватися, діагностика за допомогою маятника, діагностика органів
Історія застосування маятника
Маятник – це так званий радіестезичний ефект, відомий людству з часів VIII століття до н.е. Термін “радіестезія”, у перекладі російською, означає “відчуття хвиль, коливань”.
Саме цією цифрою датуються наскельні малюнки із зображенням фігури людини, що тримає в руках лозу.
Застосування маятника для різних цілей здійснювалося з давніх часів. Ним користувалися в Месопотамії, Вавилоні, Ассирії, Урарту, стародавньому Римі та Греції. В історії описано навіть такий випадок, коли за часів правління римського імператора Валента заарештували та стратили двох грецьких магів, які намагалися дізнатися за допомогою маятника ім’я наступника імператора.
Встановивши спеціальну чашу, на якій було вигравірувано 24 літери, маги використовували кільце, прив’язане до тонкої нитки. Після поставленого запитання перстень зупинявся на одній із літер. Коли кільце показало по черзі літери Т.Е.О.Д, маги поспішили і зробили висновок, що ім’я майбутнього імператора Теодор. Дізнавшись ім’я наступника, Валент наказав стратити і Теодора, і магів. Спадкоємцем же імператора став – Теодозій. Магів підвела самовпевненість.
У німецькому епосі згадується про своєрідний маятник, “перстень Нібелунгів”, за допомогою якого було знайдено затоплений у Рейні золотий скарб.
Маятником цікавилися багато вчених природничих наук від Аристотеля до сучасності. Малюнок маятника зображений на першому виданні відомого провісника Нострадамуса. Маятник використовували в найрізноманітніших ситуаціях: для пошуку скарбів, води, загублених предметів тощо. Він є універсальним індикатором і може відповісти на багато питань.
Застосовували його різні верстви населення, починаючи від імператорів, королів, царів, жерців і закінчуючи гірничорудними робітниками, для різних цілей. Так, відомі історичні факти, коли радіестезичним методом користувалися цар Соломон, Катерина II, батько реформатора католицької церкви Мартіна Лютера, який був гірничорудним робітником. Радіестезичним феноменом цікавилися М.Ломоносов, Й.-В. Гете, інші видатні особистості. За найвищою вказівкою Катерини II в герб міста Петрозаводська було введено символ радіестезії – лозу.
Наприкінці XIX століття Р-метод почали використовувати вперше в Німеччині в діагностичних і лікувальних цілях. Найкращими діагностами вважалися лікарі, які володіли Р-методом. Цей метод було запропоновано ввести в навчання в медичні інститути, але під час його впровадження в практику навчання було виявлено, що тільки четверта частина студентів може оволодіти Р-методом. У решти маятник або рамка не оберталися, що вказувало на відсутність прийому випромінювань.
Енергетичні випромінювання, що виходять від живих і неживих об’єктів, можна якісно визначити за допомогою таких індикаторів, як маятник і рамка. Ідеться про інформаційно-енергетичні випромінювання, які мають той самий діапазон частот, що й астральне тіло людини та її підсвідомість (з енергетичного погляду, підсвідомість входить до складу астрального тіла, у них спільне біоенергетичне поле, що є складовою частиною загального біополя людини). Ці випромінювання сприймаються шостим астральним органом почуттів і передаються не свідомості, а підсвідомості (оскільки саме вона здатна сприйняти інформацію, передану в тому самому діапазоні частот, у якому вона працює). Підсвідомість автоматично (крім свідомості), опрацювавши інформацію, видає певні відповіді на ті чи інші настанови або запитання свідомості через рухи рук, у яких міститься маятник або рамка.
Застосування маятника в життєвих ситуаціях
Не вистачить пальців на руках, якщо почати перераховувати “професії” маятника. І зараз їхня кількість тільки збільшується. Так, якщо раніше з маятником або лозою (рамкою) в руках шукали воду – в усі часи, і успішно, – то зараз ще ведуть пошук затонулих кораблів і місць скупчення риби. Шукають людей у завалах шахт, під час землетрусів і в снігових обвалах, шукають – і знаходять! А родовища копалин відкривають таким дивним чином і досі. Чимало їх відкрив, наприклад, піонер біолокації в нашій країні доктор геолого-мінералогічних наук М.М.Сочеванов.
А знаменитий екстрасенс Урі Геллер (пам’ятаєте, як років 10 тому він лагодив у нас по телебаченню годинники?) свій перший мільйон долар заробив, літаючи на літаку на малій висоті над непрохідними джунглями Бразилії, з маятником у руках. Він шукав нафту, і знайшов її дуже пристойну кількість.
А вже допомога в повсякденних справах… Де саме я (він, вона) впустив ключі? Чому мені (йому, їй) не спиться? Цей продукт харчування доброякісний? Яка їжа зараз для мене (…) найбільш корисна? Чи варто дотримуватися дієти і якщо варто, то якої? Яка справжня причина хвороби? Який оптимальний спосіб її лікування? Якої кількості лікарського засобу (трави, настоянки тощо) достатньо для повного лікування? Якого вітаміну зараз не вистачає? – Людина, яка навчилася добре працювати з маятником, правильно і швидко відповість на будь-яке з цих запитань.
Вона зможе перевірити стан імунної системи і, якщо треба, знайти оптимальний спосіб її активізації – виявить енергетичні пробої в аурі (або пробки в її каналах) хворої людини та підбере методи їхньої ліквідації – не тільки вкаже, які є в організмі дрімаючі (приховані або повільні) інфекції та в яких саме органах, а й навіть, може бути, знайде спосіб їхнього знищення (чи знає читач, що лише за офіційною статистикою, у світі нині 170 млн. людей інфіковано гепатитом С, С та С., С. і С.)? осіб інфіковано гепатитом С, тобто в 4 рази більше, ніж ВІЛ-інфікованих, а вакцини від нього не передбачається?) – знайде геопатогенні зони у квартирі, та хіба мало що ще…
Методи біолокації з допомогою маятника від відомих майстрів
Метод Дечо Каналієва
Оригінальним методом діагностики користується відомий болгарський цілитель Дечо Канплієн. Він лікує виключно цілющими травами, розшукуючи їх за допомогою маятника, зробленого зі шматочка сирого вапна та гумки.
Для діагностики Д. Каналієв використовує маятник і картон, “на якому написані числа від 1 до 10000. Кожне захворювання він позначив певним числом, кожна цілюща рослина теж позначена своїм кодом. Наприклад – код бронхіальної астми – 666, код діабету – 990 тощо.
Діагноз Д. Каналієв встановлює за допомогою “діалогу з маятником” – запитання ставляться в такій послідовності: Скільки захворювань у пацієнта? Які це хвороби? Чи допоможе хворому фототерапія? Якими рослинами його потрібно лікувати?”
Маятник, що проноситься над числами – кодами, починає обертатися за годинниковою стрілкою, якщо відповідь означає “так” і проти годинникової стрілки, якщо звіт “ні”.
Знаючи ім’я та адресу хворого, Дечо Каналієв ставить діагноз за допомогою цього методу навіть незнайомим людям незалежно від відстані до них. Він також здатний на відстані стежити, як протікає лікування пацієнта, користуючись все тими ж інструментами.
Метод А.П.Бабича
Відомий Харківський екстрасенс А. П. Бабич використовує для діагностики та вибору методу лікування маятник, що складається з нитки та шматочка бурштину (або кільця). Ставлячи запитання маятнику, він насамперед з’ясовує хвороби пацієнта, потім з’ясовує, чи підходить йому пацієнт за біополем, чи ні, і береться за лікування тільки в тому разі, якщо індикатор “показує”, що біополя збігаються. Під час діагностики захворювань А. П.
Бабич утримує маятник над ногою, рукою або головою обстежуваного. Гойдання маятника вперед-назад означає “так”, гойдання в сторони – “ні”. А. П. Бабич стверджує, що екстрасенс повинен зжитися з індикатором, привчити себе беззастережно вірити йому. За найменшого сумніву індикатор миттєво відреагує: почне давати неправильні відповіді.
Форма і матеріал маятників
Вибираючи маятник, потрібно слідувати інтуїції й обирати один, який буде краще вас слухати. Ви можете зробити собі маятник, і повісити його на нитку.
Маятники можуть бути виготовлені з різних матеріалів:
- Метал – срібло, золото, залізо, мідь, олово, хром, латунь, бронза, алюміній, титан.
- Дерево – машинної або ручної роботи.
- Глина – антропогенної полімерної глини та природної глини.
- Скло – обрізне, дуте, формувальне тощо.
- Камінь – чорний обсидіан, рожевий кварц, помаранчевий кальцит, прозорий кварц, содаліт, аметист, цитрин, сердолік, гранат, гірський кришталь, бурштин.
- Насіння, слонова кістка.
- Пластика.
Маятники можуть бути використані як для: лікування конкретних захворювань, для налаштування чакр, телепортації (лікування на відстані, біолокація по карті).
Вважається, що найбільш сприйнятливий до енергетичної інформації маятник, зроблений із міді. Якщо у вас немає маятника, то можна використовувати як маятник звичайну голку. Прикріпити маятник на нитку завдовжки 15-20 сантиметрів.
Підготовка маятника до роботи
Пам’ятати, що найкращий час для роботи – з 5 до 6-ї години ранку, з 16 до 17-ї дня, з 20 до 21-ї та з 24 до 01-ї вечора, небажані години для роботи – 18-19 та 22-23-тя година.
Після їжі в організмі людини відбувається травлення і працювати не рекомендується. Організму потрібна енергія для перетравлення їжі. Перед роботою не можна пити каву і чай. Вони викликають подальшу слабкість. Замість цього добре вживати настій шипшини, журавлинний і брусничний морс.
У процесі роботи необхідно влаштовувати перерву. Після години-півтори роботи треба робити перерву на 2-5 хвилин.
Перед початком роботи дуже важливо визначити сумісність операторів. У цьому часто буває запорука успіху. Визначається це питанням до рамки. На роботу оператора біолокації впливає і температура навколишнього середовища. Найбільш оптимальна температура – від +30 до -30°C.
На початку роботи з маятником, так само як і з іншою мантичною системою, треба домогтися внутрішньої порожнечі, коли внутрішня словесниця затихає (в ідеалі – вимикається), і ви, сконцентрувавшись на запитанні, видаєте запит “наверх”. Щоб прийшла відповідь, необхідне “порожнє” місце, куди вона може прийти. Маятник, звісно, покаже вам відповідь, але ви маєте бути впевнені, що в момент “відпускання” запитання ви думали саме про те, про що хотіли запитати. Часто трапляється так, що людина налаштовується на одне, а потім у найвідповідальніший момент миготить шалена думка – “ой, чайник вимкнувся…” – і налаштування виявляється збитим. У результаті – отримано неправильну відповідь. І хто тут винен?
Починайте роботу краще на самоті, щоб ніхто вам не міг перешкодити. На початку ставте елементарні тестові запитання, відповіді на які вам відомі. Так ви зможете зрозуміти налаштування маятника. Трапляється таке, що “крива” домовленість про відповідь обертається тим, що “так” і “ні” міняються місцями. Тестові запитання допоможуть вам уникнути непорозумінь (ставте запитання на кшталт: я чоловік? мене звуть Вася? я сиджу вдома? тощо).
Запитання, які ви ставите, мають бути чіткими і не містити двозначності. Маятник може відповісти і на складне запитання, якщо ви попередньо розіб’єте його на проміжні етапи, кожен з яких передбачає однозначну відповідь “так” і “ні”.
Не соромтеся в процесі роботи перевіряти відповіді. Ставте через паузу одне й те саме запитання, сформульоване ніби з різних точок зору. Наприклад: “Мені варто йти на побачення?”, “Я зустрінуся зі своїм милим сьогодні?”, “Ми вже домовилися про зустріч?” тощо.
Якщо вам одразу не вдалося домогтися чітких відповідей маятника, спробуйте зробити його з іншого матеріалу, а також прийміть ідеальну позу для роботи з ним: ноги торкаються підлоги, але не схрещені, лікоть робочої руки поставлено на стіл (дехто все ж таки вважає за краще тримати руку з маятником у висячому положенні), а друга рука лежить поруч, долонею догори.
Очищення перед роботою з маятником
Як відсікти “жартівників”
У цьому параграфі ми хотіли б детальніше розглянути питання про те, як можна точніше налаштуватися на потрібного вам “співрозмовника” з Тонкого світу. І як відігнати “жартівників”, які намагатимуться вийти з вами на зв’язок – замість того, хто вам потрібен. Справа ця, як ви розумієте, далеко не проста. Тому ми дамо деякі суто практичні рекомендації.
Визначтеся, хто вам потрібен
Перш за все, вам потрібно визначитися з тим, до кого ви звертатиметеся по інформацію. А для цього потрібно зрозуміти, що ж конкретно вас цікавить. Тому що досить часто трапляються ситуації, коли людина, яка сумнівається у своїх здібностях, пробує тим чи іншим методом вийти на контакт із сутностями Тонкого світу.
Оскільки в неї сильні внутрішні сумніви, справа ця затягується. Але якщо вона буде більш наполегливою, у неї обов’язково щось вийде. І тут-то багато людей виявляються не готовими до зустрічі. Їм нема чого запитати у Вищих сил, особливо якщо це чисті духи і діалог ведуть стримано і солідно.
Точніше, дрібних питань начебто багато. Але вони разом втрачають свою значущість перед обличчям Невідомого, який раптом відкрив свої таємниці. Виходить, що глобальних питань немає, а з усякими дрібницями поводитися начебто ніяково. І людина губиться, вкривається холодним потом і щось нечленороздільно мукає у відповідь на цілком конкретне запитання “Чого тобі потрібно?”.
Так от, щоб у вас такої ситуації не було, заздалегідь продумайте, яка інформація вам потрібна. Чи потрібна вона вам насправді? Яку відповідь ви плануєте отримати і що ви будете з нею робити? Які сили Тонкого світу можуть володіти цією інформацією, тобто, кого ви будете викликати “на зв’язок”?
Загалом, поставтеся до цього серйозно. Якщо ви смикатимете ваших Високих співрозмовників через дрібниці, і особливо якщо не будете “оплачувати” свої запитання відповідними енергіями, то “чисті” можуть перестати відповідати вам. А їхнє місце порожнім не буде, як ви вже напевно розумієте.
Тож поставтеся до цього серйозно і зрозумійте, яка інформація вам потрібна – така наша перша рекомендація.
Очистіть приміщення від негативу
Наступний крок – за можливості очистіть приміщення від “нечистих”, особливо якщо ви не збираєтеся звертатися до них по сприяння.
Робиться це цілком відомими способами. Один із них – наповнити повітря приміщення мікрочастинками пахощів. Це робиться шляхом випаровування ладану, спалювання запашних паличок або випаровування ароматичних олій. Подібні препарати сьогодні у великій кількості продаються в спеціалізованих магазинах і церковних крамницях.
Мікрочастинки пахощів створюють дискомфортне середовище для сутностей ефірного плану й нижнього астралу. Це не означає, що вони обов’язково покинуть приміщення – і в церкві зустрічаються біси. Але їм буде там дискомфортно і вони можуть затриматися в такому середовищі тільки для реалізації своїх планів. А “жартівники”, які пустують без діла, напевно, не стануть без діла терпіти незручності і перемістяться в інше місце.
Такі самі функції з очищення приміщення від низьких сутностей виконує відкритий вогонь (полум’я свічки) і дзвін. Тому коли дзвонять церковні дзвони, то вони тим самим фактично очищають свої околиці від низьких сутностей. Ті самі функції виконують в Індії численні дзвіночки, які розвішуються на мотузках зовні будинку. Вітерець ворушить ці дзвіночки, вони дзвенять і чистять атмосферу в домі та навколо нього.
Так і ви, якщо дозволяють умови, можете подзвонити в дзвіночок і запалити свічку, благо сьогодні продається багато ламп-свічок, які горять кілька десятків годин. Утім, і звичайні свічки нітрохи не гірші, тільки їх доведеться частіше замінювати.
Виділення чистих енергій
Наступний крок у підготовці до контакту – це виділення порції еталонних енергій чистим духам. Тобто читання молитви, кажучи по-простому. Молитви можна читати спеціалізовані, такі, що відповідають вашим потребам – якщо ви їх знаєте. Якщо ні, то прочитайте ту молитву, яку знаєте. Наприклад, “Отче наш” – це теж допомагає (християнам, звісно). Молитву рекомендується читати не тільки під час підготовки до контакту, а й у самому процесі отримання потрібної вам інформації.
Зрозуміло, що таку процедуру потрібно проводити, якщо ви збираєтеся контактувати з чистими духами або з власною підсвідомістю (тобто зі своїми тонкими тілами).
Якщо вам потрібна виробнича або технологічна інформація, то можна пропустити етап очищення приміщень. Хоча можна й не пропускати, гірше не буде.
Те ж саме стосується ситуації, коли ви звертатиметеся до домовика по допомогу. Наприклад, щоб знайти загублену в будинку річ.
Іноді з ними бувають цікаві казуси. Наприклад, ви загубили ключі й дуже просите домовика повернути їх вам. Він би і радий вам допомогти, але ключі ви загубили не вдома, а в іншому місці. А він, звісно, не володіє цією інформацією і ніяк не може повернути їх вам. Так от, якщо він перейметься вашим горем, він може принести і підкинути вам ключі. Дуже схожі на ті, які вам потрібні. Схожі, але не ті. У такому разі подякуйте йому за допомогу (він так старався!) і шукайте свою пропажу в іншому місці.
А потім переходьте до наступного етапу – налаштування на потрібного “співрозмовника”.
Налаштування на потрібного “співрозмовника”
Наступний крок – це вибрати потрібного вам “невидимого співрозмовника” і викликати його “на зв’язок”. Який канал зв’язку ви будете використовувати – ваша справа. Це може бути ворожіння, автоматичний лист, маятник, змінений стан свідомості, інтуїтивна здогадка тощо.
Залежно від виду потрібної вам інформації спробуйте вибрати можливого “відповідача” і подумки покличте його. Можна покликати і вголос, але обстановка має бути відповідною, інакше виникнуть цілком земні проблеми.
Звертатися до потрібної вам сутності й тримати її в полі зору потрібно весь час контакту. Не можна надовго відключатися від уявного контакту з нею, якою б несподіваною не була б інформація, що надійшла вам. Якщо ви забудете про свого “співрозмовника” більш ніж на 30 секунд, він може піти “зі зв’язку” – його можуть просто витіснити інші охочі потеревенити з вами. Причому зроблять це вони непомітно, не оголошуючи про підміну співрозмовника. А йому нічим буде підтвердити свої права “на зв’язок” із вами – ви забули про нього. Якщо ви не виявите підміни, то будете далі розмовляти зовсім не з тим, з ким планували. І отримаєте зовсім не ту інформацію, яку могли б. А хто буде винен у цьому, крім вас? Ніхто.
Перевірте співрозмовника
Поэтому следующий шаг – удостовериться в том, что к вам “на связь” вышла именно та сущность, которую вы вызывали.
Как это сделать? Это несложно, если у вас есть двусторонняя устойчивая связь. То есть если вы пользуетесь маятником, рамкой, методом автоматического письма или находитесь на прямом мысленном контакте с “невидимым собеседником”.
Если вы получаете информацию методом гадания, где не предусмотрена двусторонняя связь, то проверить, кто вам ответил, невозможно.
Если же вам так или иначе отвечают, то вперед! Спросите, кто именно вышел с вами на связь. Если вы задаете прямой вопрос, никто не сможет вам соврать – есть такие правила взаимодействия людей и существ Тонкого мира, установленные Творцом. Уходить от ответа, прикидываться кем-то или лукавить – сколько угодно. Врать напрямую – не положено.
Так что если ваш собеседник начнет уходить от прямых ответов или будет придумывать себе громкие названия вроде Вселенского Разума или Посланника Межгалактического совета, то вежливо проститесь с ним и вновь вызовите ту сущность, которая вам нужна.
Если она отвечает, что находится с вами “на связи”, устройте ей допрос с пристрастием. Заставьте ее поклясться, что это именно она. Пригрозите, что если она нарушит клятву, то будет вечно жариться в Преисподней. Обычно такая перспектива мало кого соблазняет, и незваные собеседники быстренько уходят со связи.
А тот, кого вы действительно вызвали, даст положительные ответы на такие вопросы и спокойно поклянется в том, что вы попросите. И не стесняйтесь! Возможно, чистым духам не очень приятно отвечать на ваши проверочные вопросы. Но лучше им на минуту испытать дискомфорт (они все же относятся к обслуживающему персоналу нашей гостиницы), чем вам обмануться и стать жертвой грешных духов.
Приклад діалогу при роботі з маятником
Уявний діалог під час отримання інформації за допомогою маятника і налаштування на Ангела-охоронця може мати приблизно такий вигляд:
“Я викликаю на зв’язок мого Ангела-охоронця з Божественного плану. Це Ангел-охоронець? Так (відповідний рух маятника).
Ви чистий дух із Божественного плану? Так.
Ви грішний дух? Ні.
Ви демон? Ні.
Ви душа людини? Ні.
Ви ще якась сутність Тонкого світу? Ні.
Ви клянетесь, що ви чистий дух? Так.
Ви знаєте, що в разі порушення клятви потрапите в Пекло? Так.
Чи можу я отримати інформацію з наступного питання….”
У цьому діалозі курсивом наведені запитання, які можна ставити своєму Ангелу-охоронцю щоразу, коли ви викликаєте його на зв’язок або перервали з ним контакт більш ніж на 30 секунд.
Звичайним шрифтом наведено відповіді, які має давати Ангел-охоронець (у нашому прикладі – за допомогою маятника). Якщо ви отримуєте інші відповіді, попрощайтеся з цією сутністю і знову подумки (або вголос) покличте свого Ангела-охоронця.
Прощання з непроханим співрозмовником має бути рішучим і остаточним. Ви можете подумки сказати своєму непроханому гостю щось на кшталт: “Я прошу піти зі зв’язку і більше ніколи не виходити на мій канал. Я запрошую на зв’язок ….”.
Такою процедурою перевірки можна з високим ступенем достовірності налаштуватися саме на того, хто вам потрібен. Хоча існують й інші способи оцінки “невидимих співрозмовників”, про які ми розповімо трохи пізніше.
Сам по собі виклик Ангела-охоронця без подальшої перевірки його приналежності може призвести до помилки. Автор цієї книги зустрічався із ситуацією, коли на виклик Ангел-охоронець начебто відповів. Але потім інформація, яку він видавав, стала викликати сумніви (вона суперечила тому, що було отримано раніше). Тому й було поставлено запитання: “Ти Ангел-охоронець із Божественного плану?”, на яке після недовгих коливань було отримано відповідь: “Ні”. Тобто “на зв’язок” вийшов грішний дух, який теж, мабуть, відносить себе до Ангела-охоронця. Тільки з демонічного плану (хоча грішного Ангела-охоронця, як ви розумієте, не буває).
Тому наша чергова рекомендація така: якщо є можливість, перевірте, хто саме вийшов до вас на зв’язок. Інакше може виникнути ситуація, коли ви пишатиметеся своїм прямим контактом із Богом-батьком і тим самим немало потішите “жартівників” із демонічного плану.
На цьому, в принципі, закінчуються наші рекомендації з налаштування на потрібного вам співрозмовника. Є ще кілька супутніх цим заняттям зауважень.
Ще деякі рекомендації
Для виходу на контакт ліпше використовувати нічний час – тоді атмосфера менш насичена думками й емоціями неспальних і заклопотаних своїми проблемами людей. Вам же буде легше налаштуватися, і ви краще слухатимете чи ще якось сприйматимете своїх невидимих співрозмовників.
Найкраще це робити одному, особливо якщо ви тільки почали виходити на контакт. Канал між вами і вашим співрозмовником ще нестійкий і йому можуть завадити думки та переживання інших людей. Займатися зчитуванням інформації в присутності інших людей, особливо скептично налаштованих, можуть тільки контактери зі стійким каналом зв’язку, напрацьованим протягом довгого часу. Контактерам-початківцям це робити категорично не рекомендується.
Бажано, щоб приміщення, яке ви будете використовувати для отримання інформації, не було забруднене сильними емоціями, особливо негативними. Тобто дуже складно викликати Ангела хранителя з кімнати, де періодично засідає політрада якоїсь партії, або з в’язниці. Там немає позитивних вібрацій, і ваші самотні молитви не зможуть розчистити атмосферу до рівня, комфортного чистому духу. А грішних духів у такому приміщенні буде з надлишком.
Те ж саме, в принципі, стосується і житла. Якщо ви любите проводити сімейні розбірки на кухні, то не варто звідси ж викликати свого Ангела-охоронця. А ось бісів – скільки завгодно.
Найкраще підходять для цього приміщення, які використовуються для духовних практик, медитацій, молитов тощо. Добре відомо, що ефективність звернення до Вищих сил у церкві набагато вища, ніж із будь-якого іншого місця. Церква – це “намолене” місце, звідки пробито прямий і стійкий канал до свого релігійного егрегору та супутніх йому духів. Звідси вони швидше почують вас. Але не факт, що швидше прийдуть на допомогу, оскільки саме звідси традиційно йде основний потік прохань. І ваш запит може загубитися в потоці інших прохань і звернень.
Тож вирішуйте самі, будете ви використовувати вже напрацьовані канали зв’язку з Тонким світом, чи станете пробивати свій. Зі своїм каналом, звісно, зручніше. Але, щоб він став стійким і не боявся втручання “жартівників”, знадобляться чималі зусилля і час.
І остання рекомендація – не втрачайте пильність і частіше перевіряйте, хто перебуває з вами “на зв’язку”, яким би стійким не був ваш канал. Надмірна впевненість (фактично – ідеалізація своїх здібностей) у своїй непогрішності може зіграти погану службу. Не лінуйтеся перевіряти свої зв’язки, і все буде у вас гаразд. Ви отримуватимете відповіді на свої запитання і зробите ще один крок до життя в Розумному світі.
