Сьогодні ми запрошуємо вас у світ скалярних хвиль, щоб дослідити їхню природу, взаємодію з живими організмами та потенціал для розвитку людської свідомості.
Скалярні хвилі, на відміну від електромагнітних хвиль та електричного струму, мають властивість до самоорганізації, тобто володіють певним “розумом”, наприклад, як і мінеральний світ, який людьми може сприйматися «живим». Однак, світ рослин і тварин багатьма сприймається не просто як «живий», а такий, що живе за своїми правилами і має різний ступінь самоорганізації. Але якщо поглянути ширше, то це всього лише щаблі руху до Вищого Розуму.
Для легшого сприйняття такого складного матеріалу радимо ознайомитися зі статтями – «Що таке час – таємниці часу», «Загадки Таблиці хімічних елементів Менделєєва. Що таке ефір».
Що таке скалярні хвилі, як вони пов’язані з часом?
Скалярна хвиля – на відміну від деяких векторних силових величин і полів, не має вектора свого напрямку. Вона є однозначною величиною, наприклад, як довжина, висота або ширина в просторі, або як час.
Скалярна хвиля складається з двох компонентів, що накладаються один на один, кожен з яких по-своєму взаємодіє з простором. Один з компонентів має позитивний час, тобто його забезпечує позитивна енергетична хвиля, яка взаємодіє з негативно зарядженими електронами. А з позитивно зарядженими протонами в ядрі атома взаємодіє негативна енергетична хвиля або другий компонент, що має негативний час.
Тут ми стикаємося з поняттями позитивного та негативного часу. Час – це людська абстракція, адже якщо ми спробуємо уявно перемістити людину та її розум у величезних за своїм масштабом Вселенських просторах, то розуміємо, що це відбувається за рахунок інших космічних тіл, адже наш мозок не в змозі фіксувати таке щосекундне переміщення, тож ми (ті, що живуть на Землі) його замінили на константу векторного лінійного часу, що складається з минулого, теперішнього та майбутнього.
Простір себе поводить інакше, він має свої розміри, які ми вимірюємо довжиною, висотою і шириною. У будь-якому просторі хвилі можуть розбігатися хаотично, але вони контролюють свій простір, живучи своїми принципами та розумом. Такий приклад ви можете спостерігати у власному тілі, де кожна біологічна клітина складена із субатомних (навколоатомних) біопотенціалів. Ці біопотенційні поля знаходяться в ядрі атомів і можуть формувати безладні або неструктуровані патерни скалярної енергії. Ці патерни й утворюють дзеркальні підструктури у вакуумі.
Паттерн – це схема-образ, що діє як посередницьке уявлення або чуттєве поняття, завдяки якому в режимі сприйняття одномоментно в часі та людському мисленні виявляються деякі закономірності, бо вони існують у нас наочно в природі та людському суспільстві. Паттерн тут розуміється як повторюваний шаблон або зразок.
Скалярна енергія та живі клітини: роль у процесах життєдіяльності
Навколо нас в достатку існує «скалярна енергія». Наші системи як мікро-космосу так і макро-космосу постійно перебувають у потоці (струм), тобто в русі або поглинанні, або вивільненні цієї енергії. Ми, людська сутність або Собь, внаслідок своєї волі і надалі своїми діями, можемо збільшувати цей потік у будь-якому місці простору, залежно від місця розташування, беручи його з просторів макро-космосу.
Скалярна енергія постійно поглинається нашими клітинами, що виражається в заряді позитивної енергії за рахунок організації біопотенціалів наших клітин. Це те, що не можуть робити звичайні векторні електромагнітні поля, які несуть свої потоки звичайними дротами (дорогами), які не забезпечені самоорганізаційним потенціалом. Такі звичайні векторні поля впливають тільки на саму величину біопотенціалів.
У природі організація нашого тіла полягає в тому, що як тільки клітини організму заряджаються, вони можуть вивільняти частину «потенціалів», що зберігаються в них. Потенціал – це фізична величина, що характеризує енергію, напругу тощо чого-небудь у даній точці. Вивільнення потенціалів відбувається у вигляді двох різних видів світлових фотонів: один звичайний фотон, інший – «структурований скалярний фотон», що містить у собі повний інформаційний патерн клітини.
Якщо такий патерн випускається з хворої клітини або «зарядженої клітини», то організований патерн «неблагополуччя» або хвороби транслюється і передається всім клітинам у тілі. При цьому ми ще маємо враховувати, що ядро клітини заряджається як звичайний конденсатор. Коли ядро клітини накопичує скалярну енергію, то воно може неодноразово піддаватися циклу «заряд-розрядка», що забезпечує енергію електричним струмом для різноманітних процесів на біологічному рівні, так само, як на звичайному матеріальному.
Найчутливішим місцем людини є долоня руки, тут навіть шкіра на вигляд не така, як на інших частинах тіла. Таку чутливу шкіру мають ще ступні ніг. Це сканер предметів живих і неживих у природі. А от частини тіла, вкриті густим волосяним покровом, є «приймачами» різноманітних хвиль, що оточують нас.
Для відчуття (тактильного) скалярних хвиль через долоні необхідний кристал кварцу. Як приклад, направте загострений кінець кристала на точку протилежної долоні, так звану «лао гун». Повправляйтесь деякий час, і ви станете чутливими до енергії кристалу кварцу. Кварц за своєю природою добре фіксує та підсилює скалярні хвилі долоні, яка його тримає. Точка «лао гун» розташована в середині долоні – органу праці, тому й порівнюється з «палацом праці» та душевної рівноваги. Акупунктурні точки долоні дуже чутливі до скалярних хвиль, вони якраз з неї і входять у нервову систему організму. Нервова система – хороший провідник цих хвиль і «відчуває» дії, які переводяться в електромагнітні випромінювання. Мережа «нервова система – мозок» забезпечує резонансну схему для виявлення джерела цих скалярних хвиль.
Завдяки нелінійним діям, викривлення «простору-часу» в долоні спричиняє певне розсіювання цих скалярних хвиль – вони злегка «послаблюються» в електромагнітній підструктурі. Така система виявлення робить руку людини чутливою до «тонких енергій» Всесвіту.
На клітинному рівні скалярні хвилі заряджають біопотенціали, які є основою функціонування клітини. Внаслідок заряджання клітина відповідає сильнішими магнітними та електричними вирівнюваннями біопотенціалів і вищим зарядом клітини.
Тепер за допомогою кристала, клітина здатна трансформувати й обробляти більше енергії, наприклад, з їжі у світлові енергії та накопичувати цю енергію у вигляді ультрафіолетового світла. Мінімальний потенціал або заряд для активації ДНК для клітинного поділу стає набагато легшим, ніж для клітини, наповненої низьковібраційною енергією. Вищий потенціал забезпечує клітину, готову до поділу, енергією, яка потрібна РНК для зчитування інформації, яку несе ДНК. Коли РНК сканує ДНК за допомогою повного світлового спектра частот (наша еволюція), це створює голографічну проекцію ДНК. Коли РНК топологічно пов’язує цю проекцію, створюється копія ДНК для подальшого відтворення нових клітин.
У цей час у наших клітинах мікро-космосу відбувається неймовірно складна і “розумна” обробка інформації, закладеної в ДНК. Скалярна хвильова технологія має великий і дивовижний потенціал для втілення ідей цілительства нашого організму. Завтрашню медицину очікує основа, яка спиратиметься на вібраційні поля. Науковий підхід до цілительства полягатиме у створенні такої скалярної хвилі, яка містить «патерн зцілення», і переносить цю інформацію клітинам організму.
«Зцілювальний патерн» повертатиме хворобу назад, у минуле і забезпечуватиме постійною імунізацією власне біополе людського тіла.
Скалярна матриця: інформаційна мережа на квантовому рівні
Скалярна енергія бере початок на суб’ядерному рівні атома. Ці хвилі утворюються в елементарних частинках фотона: монополях та антимонополях протона.
Не-герцеві скалярні поля, що випромінюються з рук, беруть початок у водневих зв’язках, що об’єднують нашу ДНК.
Між протонами та нейтронами ядра, так само, як між ядрами однієї і тієї ж молекули, існує “спілкування”. Усі молекули взаємодіють між собою за допомогою квантової інформаційної мережі або так званої «матриці». Така інформаційна матриця зберігає в собі всі характеристики молекулярної структури в точках перетину «мережі», що називається теорією Внутрішньомолекулярної Матриці. Стимулювання Матриці відповідною скалярною «не-герцевою» частотою дає змогу мати доступ до цієї закритої інформації.
Людська рука: тонкий інструмент сприйняття скалярних хвиль
Детектор у фізиці – це складний прилад для виявлення різних частинок або будь-якого коду випромінювання. Складність існує завдяки комплексу «мозок-нервова система» і багатовимірності нас з вами.
За допомогою детектора ми можемо побачити малюнки скалярних хвиль, наприклад, якщо ми використовуватимемо магнітний стрижень. Кожен полюс магніту малює свою область «викривленого простору-часу». Викривлення такого простору-часу впливає на вхідні скалярні хвилі. В області полюсу магніта скалярні хвилі будуть розсіюватися. Виявлення скалярної хвилі можливе за допомогою певних технік.
Рука, так само як і магнітний стрижень, створює зону викривлення «простір-час», бо на ній існує такий самий магнітний полюс. Однак рука – це більш складний, тонко налаштований резонанс. Тут нервова система долоні поводиться як хвилевід для скалярних хвиль і є продовженням схеми обробки мозку. Робота мозку підтримується полем Розуму. Під полем Розуму ми можемо розуміти якийсь нелокальний квантовий суперкомп’ютер. Тут ми розмірковуємо про багатовимірний, нелокальний, гіперпросторовий рівень складності нашого Світу.
У долонях скалярні хвилі розсіюються. Деяке розсіювання відбуватиметься внаслідок того, що скалярні хвилі будуть послаблюватися до звичайних електромагнітних хвиль, які можна відчувати на біологічному рівні тіла. Це явище можна віднести до того, що біологічне тіло дуже чутливе до мікрохвильової активності. При цьому інші скалярні хвилі в цей момент входитимуть у тіло через канали меридіанів і взаємодіятимуть із нервовою системою.
Звісно, «мозок-перекладач» скалярних хвиль, як «випромінювач-детектор» разом із нервовою системою дає цілісне виявлення цих хвиль у долоні руки «тіло-істота». Ми не можемо просто ізолювати руку як прилад виявлення хвиль, бо в цьому процесі функціонуємо як цілісні багатовимірні істоти в гіперпросторових явищах.
Взаємодія рук з енергетичними потоками
Патерни гіперпотоків північного і південного полюсів мають свої характерні дані. Кожен патерн має центральну геометричну форму шестикутника. Північний полюс має ЧОТИРИ первинних поля, а от південний усього лише ДВА. Ці «патерни циркуляції» є гіперпросторовим явищем і утворюють між полями високоенергетичні волокна субелементарних частинок. Такі вихрові патерни – сліди підструктур, що існують у простому магнетизмі. Магнетизм пронизує багато рівнів віртуального існування розумного життя.
Обидві руки, як джерела електромагнітного потенціалу, будуть як створювати, так і реагувати на відхилення, що відбуваються у вакуумі. Ці відхилення відбуваються через відмінності в параметрах локального коливання щільності енергії в даній точці. Магнітні поля змінюють локальну густину у вакуумі. Вони змінюють локальну симетрію магнетизму, що існує в цій точці за нормального стану поточних подій. Коли ж порушується симетрія, відбувається рух потоку енергії з високого потенціалу в низьку зону. Такі потоки можуть бути викликані скалярними хвилями. Локальні коливання насправді є коливаннями самого «простору-часу».
Відхилення, що з’являються в тонких полях, – це те, що ми зчитуємо рукою разом із відповідною налаштованою резонансною схемою. Людина, еволюціонуючи у своїх енергетичних системах, стає більш чутливою до цих відхилень. Ми резонуємо спільно, використовуючи при цьому руку, як «стрілку-покажчик». У процесі зчитування скалярних хвиль бере активну участь уся електромагнітна система людини, і хоч би де існували відхилення в просторі, там завжди буде створюватися якась форма скалярного потоку. Людині дано Божественними силами дві руки, і вони можуть разом запускати скалярний потік. Наявні в руці магнітні потенціали порушують природний рівноважний стан щільності енергії у вакуумі.
Таким чином, руки є джерелом порушення потоків енергії, але не є джерелом самого «поточного руху енергій». У резонансних схемах потрібне тільки джерело напруги або потенціалу.
На завершення
У цій статті ми розглянули концепцію скалярних хвиль, їхню природу, взаємодію з живими організмами та роль в енергетичних процесах. Ми зрозуміли, що скалярні хвилі являють собою не просто форму енергії, а складну систему, яка має властивості, порівняні з розумом.
Особливу увагу було приділено ролі людської руки у сприйнятті та взаємодії зі скалярними хвилями. Руки, завдяки своїй унікальній структурі та зв’язку з мозком і нервовою системою, здатні вловлювати тонкі енергетичні сигнали та впливати на енергетичні потоки.
Хоча ми розглянули лише те, як руки людини можуть змінювати скалярні потоки, важливо пам’ятати, що людське тіло – це багатовимірна і складна система. Руки – це лише один з інструментів, яким ми володіємо для “розуміння” навколишнього світу та його енергетичних полів.
Подальші дослідження скалярних хвиль та їхньої взаємодії з людиною можуть відкрити нові горизонти в розумінні природи свідомості, енергії та здоров’я. Можливо, скалярні хвилі – це ключ до розкриття прихованих потенціалів людини та її зв’язку із Всесвітом.
Очікуйте на продовження…
