Біолокація – це метод, який дає змогу людині за допомогою спеціальних індикаторів, приміром, таких як рамка або маятник, проводити пошук різних об’єктів у просторі, отримати інформацію про різні ситуації, а також продіагностувати стан здоров’я людини. У Всесвіті існують так звані інформаційні поля, через канали яких здійснюється пошук інформації та проходять відповідні передачі різного рівня й призначення.
Основна суть цього методу полягає в навичках людини встановлювати підсвідомий контакт з навколишнім світом. Здібності до цього існують в абсолютної більшості людей, проте вони ослаблені, і проявляються іноді у вигляді інтуїтивних відчуттів. Для налаштування на певний вид об’єктів оператор має стійко уявляти їхній образ. Навчання образного мислення і концентрації в поєднанні з розвитком інтуїтивного потенціалу – ось основа для підготовки фахівців з біолокації.
Принцип же біолокації дуже простий. Мозок людини – це антена. Приймальним і передавальним пристроєм є фізичне й енергетичне людське тіло, а через рамки ми отримуємо тільки відповідний запиту показник.
Споконвіку люди використовували метод біолокації як інструмент у пошуках води, мінералів і навіть прихованих скарбів. Людину, яка практикує біолокацію, можна назвати оператором. За відсутності штучно створених рамок або маятника можна використовувати гілку дерева, виноградну лозу тощо, залежно від конкретного завдання в пошуку.
Багато старовинних малюнків і гравюр закарбували образ людини з “рогулькою” або лозою в руках – лозоходця або рудознатця, як він називався в далекі часи.
Стародавні рукописи свідчать, що рамка в руках лозоходця впевнено фіксувала різноманітні рудні родовища – від тих, що лежать за кілька метрів від поверхні, до глибин у 100-200 метрів.
Із розвитком цивілізації вдосконалювалися й методи біолокації, розширювалися сфери її застосування. Слід згадати, що у Франції, за часів кардинала Рішельє двома операторами за допомогою лозоходства було відкрито понад 100 різних родовищ. Відоме застосування біолокації для виявлення багатьох рудних родовищ в Іспанії та Великій Британії. Під заступництвом Петра I рудознатці заводчиків Демидових на Уралі виявили низку мідних родовищ. Катерина II в ознаменування результативних пошуків лозоходців Карелії навіть видала указ про включення в герб Петрозаводська зображення біолокаційної рамки. У Німеччині на честь відкриття великого срібного родовища було випущено талер із зображенням біолокаційних інструментів.
Останнім часом у низці країн набув поширення так званий метод дистанційної біолокації, що дає змогу одержати відомості про родовища за картою місцевості. Оператор при цьому може перебувати на будь-якому віддаленні від обстежуваного об’єкта.
Можна говорити про метод біолокації, як про деяку складову частину народної медицини. До того ж цей метод не відкидає ні успіхів, ні заслуг, ні досягнень народної медицини, а скоріше навпаки – доповнює. Після деякого часу, за умови, що ви регулярно займатиметеся з маятником, ви без зусиль самі зможете підібрати для себе потрібний рецепт, побудувати оптимальну систему харчування, і навіть вплинути на людей, які вас оточують.
Чимало цілителів і навіть медичних працівників широко використовують можливості біолокації для діагностики захворювань, а також для перевірки стану здоров’я пацієнта (щоб підтвердити або спростувати суперечливий діагноз і з метою задіяння кількох джерел). Таким чином, використання як традиційної, так і нетрадиційної діагностики в інтерактивному режимі може призвести до більш точних результатів і своєчасно допомогти людям.
Уже сьогодні біолокацію можна застосовувати як у медичних, так і в соціальних та юридичних напрямках розвитку суспільства. Біолокацію можна розглядати як ще одне джерело інформації поряд із традиційними, наприклад, під час пошуку зниклих безвісти людей, викрадених речей. Іноді інформація, отримана з інформаційних полів Землі, може радикально скоригувати наявну систему, скоротити хід досліджень, кількість версій і навіть врятувати людські життя.
Крім того, існує й така сфера діагностики, в якій біолокаційна рамка не може бути замінена жодними фізичними приладами. Це – виявлення аномалій ще невивчених полів, виявлення геопатогенних зон, аномальних випромінювань. Їхня енергія, як відомо, поки що важко фіксується приладами, але не зважати на неї не можна – вона несе в собі величезну руйнівну силу, згубну як для світу живого, так і для всього довкілля, що нас оточує.
За допомогою біолокації ви можете коригувати ваше місце проживання, будівництво приміщення, розташування вашого кабінету, спальної кімнати, з’ясувати, які предмети інтер’єру створюють негативну енергію в цей проміжок часу, як це впливає на здоров’я людей, що мешкають у цьому приміщенні. Біолокація допоможе вам правильно розставити меблі в кімнаті: ліжко, стіл, крісла тощо.
Людина, яка вміє користуватися біолокаційними рамками, дуже швидко зможе знайти несприятливе місце в приміщенні, створюючи сприятливе середовище для проживання, здоров’я, успішності тощо.
