Стародавні календарі різних народів Землі та їхня еволюція

У цій статті буде викладено інформацію про Календарі Людства і про те, для чого вони створювалися та слугували. Більшість людей зараз шукає той Єдиний Універсальний календар, від якого й пішло наше Літочислення. Однак, як і Початкової мови, його не існує в Природі. Величезний об’єм інформації було зібрано людством за своє існування на Землі впродовж десятків тисяч років, а може й сотень. Але останню сотню років Світовий уряд почав знищувати всі стародавні писання, або їх стали просто ховати в таємних монастирях (“ман” – розумна людина, “тирити” – ховати всередині себе).

Які книги зазнали гонінь:

• Книги Травників
• Книги Цілительства
• Книги про Астрономію
• Книги Прогнозів
• Книги Часу
• Книги Космізму

Але ж окрім книжок існували ще Календарі, які в стислому вигляді подавали інформацію людині про те, чого їй очікувати в недалекому та віддаленому майбутньому. Календарі були різними та, в основному, класифікувалися на:

• адміністративно-податкові
• сільськогосподарські
• погодні
• зоряні

Людина, дивлячись на Небо, бачила Сонце, Місяць, планети та Зорі, ногами стояла на Землі. Відповідно, вона шукала закономірності свого життя в русі планет відносно своєї особистості й тієї території, на якій жила.

Зоряні календарі були найнадійнішими, бо зірки – постійні Небожителі перед очима людини. Про життя Зірок людство збирало інформацію від початку свого існування – тисячоліття за тисячоліттям. Це ми умовно назвемо Перше коло Обертання або обертання нашої Галактики Чумацький Шлях. У нього була своя стрілка.

Наступним циклом був Рух планет по небосхилу. Це ми назвемо Друге коло Обертання. І в цього кола також була своя стрілка.

Ці стрілки оберталися відносно одна одної за певною закономірністю.

А далі, з Центру Світобудови, оберталися стрілки Сонця, Місяця, Землі і Людини, яка, як і всі, підкорялася законам Прави.

Але ж всі Закони Світобудови на один циферблат не помістиш. Отже, був годинник (календар) для Зірок і планет, сільськогосподарські земельні календарі, календар для Сонця, Місяця і годинник для людини.

Однак людина вигадала (відносно нещодавно) новий календар – адміністративно-податковий, за яким ми зараз живемо. З нього ми й почнемо розглядати всі календарі та рухатися в бік Витоку, звідки все почалося.

Адміністративно-податковий календар

Історією та обліком людей почали займатися за часів правління династії Медичі в Італії. Сама родина дала Ватикану чотирьох римських пап. У цей час і відбулася реформа Римського календаря, який у своїй структурі містив десятковий місячний цикл. Для Ватикану, який вирішив стати домінантною владою на Землі, потрібні були додаткові податки, і він запровадив додаткові два місяці на рік у римський календар. У цей же час існували і 8-місячні календарі. Хто більше збере податків, той і зможе утримувати більш боєздатну армію.

Нині в деяких мусульманських державах точаться розмови про запровадження 18-місячного календаря, а для цього створюються нові релігійні течії, наприклад, “бахаї”.

За всіх часів існування людства були Верховні служителі Бога, які слідкували за розташуванням зірок на небі та рахували матеріальні ресурси, що їх надавала наша земля чи Природа. Займалися священнослужителі і переписом населення: коли хто народився, коли помер, скільки людей мешкає на підконтрольній даній релігійній структурі землі, і які саме ресурси вони споживають у Природи. Скрізь сиділи на своїх місцях волхви, жерці і шамани, народ йшов до них зі своїми проблемами, і так вони дізнавалися, хто жив поруч, чим займався, скільки така людина могла утримати худоби або зібрати врожай з даної території.

Священнослужителі та жерці з шаманами десятками тисячоліть дивилися на Зоряне небо і вже тоді розуміли, чому саме не можна зібрати більший урожай, чи мати більшу отару худоби. І всьому цьому лежить пояснення в розташуванні зірок над головою. Саме зорі через волхвів підказували оточуючим: що і кому треба робити, та чи заводити цього року в родині зайву дитину…

З приходом християнства замість відкритих капищ під зоряним небом з’явилися церкви з куполами, з уявними намальованими зірками під ними, вигаданими законами, а замість жерців сіли попи. Усім хотілося жити краще і деякі люди, такі як Світовий уряд, вирішили перехитрити Зоряний час, узяти й підпорядкувати собі й тільки собі матеріальні ресурси Землі. З’явився новий релігійний інститут – Ватикан. І йому терміново був потрібен новий календар, щоб стежити за підлеглим йому народом. З’явилися свої пастирі, щоб пасти своїх “баранів” і стригти з них податки у свою скарбницю або “общак”.

Календар можна і перекроїти, і дати всьому обґрунтування, благо є для прикладу інші календарі. А як вести облік своїх підданих, за допомогою рабів світ весь не захопиш, потрібні більш-менш вільні люди. І тоді в ужиток вводять гроші.

Звідки з’явилися ГРОШІ

Гроші, звісно, винайшли не у Ватикані. У середні віки просто теж провели грошову реформу. Товарний обмін був тяжкою справою, бартер – це коли продав коня й отримав дюжину мішків пшениці, а треба ще купити сорочку і штани. А де тоді зберігати дев’ять мішків пшениці? А людині потрібні були також дрібні речі, їх було легше сховати і простіше носити з собою. Так з’явилися ювелірні прикраси (їх використовували на початку замість грошей). Проте всіх не проконтролюєш, а чим хто займається тим паче, тоді Правитель землі запроваджує заборону на торгівлю за допомогою ювелірних виробів, які може виготовити будь-хто. Вводиться одна карбована монета із зображенням “сонцеликого” – це дозвіл на проведення торгових операцій на підконтрольній території. Де взяти такі монети? Будують монетний двір, де легко проконтролювати кількість виготовлених монет. Щоб отримати певну кількість монет, натомість потрібно віддати частину своєї продукції – це податок. Але складів на такий достаток не напасешся і тоді з’явилися “наближені до імператора” люди, які отримували гроші в борг і зберігали товар на приватних складах. Ось так з’явилися біржі.

Але скільки потрібно викарбувати монет? Як вести облік людей і товару, який вони виготовили? Для цього запроваджують єдиний трудодень – це дрібна срібна лусочка – монетка, наприклад, “єфимок”. Одна монетка – один десятигодинний робочий день. Велика срібна монета – місячний заробіток працівника, а “золотий” прирівнювався до річної роботи людини. “День-га” і є та монета, що дається за денну працю. Рубль з гербом, його назва пішла від того, що рубали одну “частку з гербом” від загального злитка. Чому це робили не відразу на монетному дворі? Тому що важкі непідйомні злитки важче грабувати в інкасаторських кінних возах. Монетка “копійка” мала на своїй поверхні зображення Георгія Побідоносця зі списом, спис (“копіє”) виглядав маленьким, а тому копійка. Грош – це десята частина копійки. Гривня – це гаманець, на який вішалися монетки з дірочками, ви такі прикраси можете побачити на східних жінках. Сольдер – це ватиканська монета, і люди, які служили у військовій повинності за ці гроші, називалися по-німецьки “зольдатте” або по-нашому солдат. А щоб заманити до себе людину на підневільну найману працю була монета, яка так і називалася – “мани”, по-російськи “маніть”.

Бухгалтерський облік феодалів та їхніх людей зобов’язали вести священиків, які служили при церквах і монастирях. Ось чому кожна релігія намагається побудувати якомога більше церков, адже потрібно багато бухгалтерів і обліковців.

Освічених людей у середні віки було дуже мало, грамотні люди водилися переважно при владі, напівписьменними були священнослужителі, решта людей ледве володіли рахунком і знали буквар. На додачу, щоб мозок у людини був чимось зайнятий, вводили повсюди релігію з неіснуючими “духовними цінностями”. Священнослужителі повинні були вміти читати, писати, рахувати і хоч трохи володіти календарем, щоб вести церковні служби, та вчасно проводити свята. Так з’явився Церковний календар, який увібрав у себе трохи астрономії, селянського земельного календаря, а основу його склав адміністративний календар. Їх (такі календарі) так і називали: “Всі дороги ведуть до Риму”, звідти прийшов римський календар і римське право.

Срібняками раніше називалися дні, срібними монетками також користувалися звіздарі, рахуючи силу Подій. Це потім такими монетками почали рахувати один день роботи найманого працівника. Про це говорить саме слово “Деньга”. Сила, що йде з вами день у день. Багато хто бачив на стародавніх каменях виїмки, куди можна покласти силу якогось дня, а поруч кристал якоїсь планети. Усе це порівняно, бо камінь вічний і він пам’ятає багато чого.

Однак відмовитися від Зоряного календаря церква повністю не могла, і її церковний календар базувався на 4-х головних астрономічних подіях: весняному та осінньому рівноденні, літньому та зимовому сонцестоянні. Адміністративний календар не базується на цих засадах, там є перше число, до якого ви маєте заплатити податки, і владу не цікавить, у яких позиціях у цей час була планета Марс.

У римському календарі, як ми вже казали, було десять місяців, а в християнському вже дванадцять.

У римському календарі було і десять планет, це: Сонце, Місяць, Земля, Марс, Венера, Меркурій, Нептун, Уран, Сатурн і 10 планета. Відьми й астрологи того часу тільки тим і займалися, що обчислювали шлях нашої планети по Зодіакальному колу Сонячної системи, поділеному на десять секторів. У центрі такого календаря була Людина-Сонце, у християнському календарі її замінили на Ісуса Назаретянина, розіп’ятого на хресті, – це “хрест” Сонячного календаря, поперечини цього хреста – весняне й осіннє рівнодення – руки, зимове й літнє сонцестояння – голова із краплями крові і ноги, що не торкаються землі. На базі цього “хреста” будувався також Сільськогосподарський календар. “Селянин” – це чоловіча “ян” і жіноча “ін”, енергії, розташовані за “сонячним хрестом”, енергії сонцестояння та рівнодення відповідно.

У чому полягала основна реформа, яку проповідував Ісус Христос? Це реформа адміністративно-релігійна, адже без реформи календаря перехід на нову податкову форму правління, очолювану новою християнською церквою, не можливий. До римського календаря додали два додаткові зодіакальні знаки – це Козеріг, чоловік, що випасав кіз перед брамою Єрусалима, коли Ісус в’їжджав на віслюку до міста, а також знак Водолія – юнака із глечиком води, у домі якого й сталася Таємна Вечеря, на якій Юда продав старий календар новим Первосвященикам за тридцять срібняків, адже за старим римським календарем у місяці було 36 днів, а стало 30. Але в Новому Заповіті ви не зустрінете Козерога і Водолія за одним столом з учнями Ісуса Христа, це станеться пізніше, в (!) 582 році. До реформи був загальний зодіак Кози, на нього припадав Великдень, а знак Коза став знаком Овна, не може ж бути два знаки з коренем коза. Перших, кого зустрічає Ісус зі своїх учнів – рибалки Петро та Андрій, а це зодіакальний знак Риби.

Ось сучасний Зоряний Зодіак, але нам треба запам’ятати, що він починається не з 1 січня, а з 21 березня (з дня весняного рівнодення) і належить він до “вісьмеричної системи” стародавніх календарів.

1. Овен (21 березня – 19 квітня)
2. Тілець (20 квітня – 21 травня)
3. Близнюки (22 травня – 21 липня)
4. Рак (22 червня – 22 липня)
5. Лев (23 липня – 21 серпня)
6. Діва (22 серпня – 23 вересня)
7. Терези (24 вересня – 23 жовтня)
8. Скорпіон (24 жовтня – 22 листопада)
9. Стрілець (23 листопада – 22 грудня)
10. Козеріг (23 грудня – 20 січня)
11. Водолій (21 січня – 19 лютого)
12. Риби (20 лютого – 20 березня)

Нотатки: Слово “Зодіак” має своє походження від слова “зоо” – тварини. Але до чого тут Близнюки, Терези, Стрілець, Водолій – це що, теж реформатори, на честь яких було перейменовано зоряні скупчення, які носили свої найменування тотемних тварин? Цілком імовірно.

У якій системі вимірюють Простір, Час і Сонячне Коло

Але чому такий важливий дванадцятизначний зодіакальний календар для християнської релігії? Це пов’язано з часом. Час ми зараз рахуємо в ШЕСТЕРИЧНІЙ СИСТЕМІ, а наш Матеріальний Світ у ДЕСЯТИРИЧНІЙ. День і ніч – це два рази по шість. Шестеричну систему ми спостерігаємо на нашому годиннику: “шістдесят секунд”, шість десятків, “шістдесят хвилин”. Ви бачите, як “шестеричну систему” пристосовують до “десяткової системи”. Але це ще не все. На прикладі такої одиниці часу, як “година”, або частка, видно вуха ВОСМЕРИЧНОЇ СИСТЕМИ, або СОНЯЧНОГО КОЛА. Від сонячного календаря у нас залишилося чотири пори року, чотири фази дня – це ніч, ранок, день і вечір. Зоряне небо провертається відносно людини за добу за 24 години, тобто в зодіак вміщено 2 частини (години) часу, дві години це багато, бо раніше людина не рахувала свій час. За Сонячним восмиричним календарем година дорівнювала сучасним 45 хвилинам, це так звана “академічна година”, або ж шкільний урок, адже ніяк не хотів дитячий “сонячний організм” вбирати знання понад 45 хвилин. У Восьмеричній системі доба становила 32 години. Це логічно якщо ділити всі частини рівно: одиниця – два – чотири – вісім – шістнадцять – тридцять два.

Але як підігнати добовий годинник шестеричної системи до вісьмеричної? Правильно, є числа, які діляться і на два, і на три. Троїчна система – це також шестерична система: два рази по три, просто враховуємо всього лише те, що є – день і ніч. Це все до нас прийшло з Палестини: і релігія, і “арабські цифри” (до яких ми ще повернемось), і новий “заповітний” календар. Благо не знадобився їхній сільськогосподарський календар – широта інша, клімат не наш і календар такий нам не потрібен. Завдяки сільськогосподарському календарю ми і зберегли уламки нашого зоряного календаря. Зараз усі слов’янські племена “ламають списи” – чий календар “істинний”. Та нічий, по-перше, тому, що клімат змінився, перевірити факти важко, і посівні роботи різко відрізняються у північних областей від південних.

Обсяг матеріалу про календарі дуже величезний. Хай вибачать мені читачі цієї статті, що я перестрибую з місця на місце, даючи інформацію від різних сторін не по порядку. Може хтось краще зможе це все систематизувати? Зараз ми знову повернемося до календарів, а системи поки що залишимо в спокої.

Які існують на Землі календарі

• Зараз практично вся Земна куля живе за Григоріанським календарем. Його опис ми обов’язково дамо в цій статті. Якщо взяти його за основу, то будемо вважати, що сьогодні в нас іде 2024 рік від Різдва Христового.
• Григоріанський календар був створений на основі Юліанського календаря. Зараз за його хронологією йде 7531 рік від Створення Світу в Зоряному Храмі. Є ще одне датування у цього календаря: “Від створення Риму” йде 2776 рік.
• У Єврейського календаря йде 5783 рік від Створення Світу. Запитуючи у єврейських священиків, чому так мало років Землі, вони відповідають просто: “Бог від початку створив Землю такою старою”.
• За Ісламськими календарями зараз йде 1445 рік від народження пророка Мухаммеда.
• Давньо-арамейський календар налічує 4514 рік своєї історії. Але є ще церковний вірменський календар, за яким іде 1472 рік.
• Китайський календар налічує 4720 рік.
• Ефіопський календар має датування 2016 рік.
• Один з індійських календарів налічує 1946 рік, інший 2080, а за календарем Калі-юга йде 5623 рік.
• У іранців зараз 1400 рік.
• У буддистів 2566 рік

І так далі, усіх календарів не перелічити. А є ще календарі народів Майя.

Нотатки: Слово КАЛЕНДАР має слов’янське коріння, і справжнім словом є слово “коліно”. Роки й літа в нас “ідуть” у часі, “крокують” від важливої події чи свята, “даруючи” нам радість у житті, нерозривно вигинаючись у “колінах” часу, суглобом чи складом якого є “зоряні віхи” того ж часу.

Григоріанський календар

Новий християнський Григоріанський календар, який був введений в ужиток папою Григорієм ХІІІ 4 жовтня 1552 року, був реформою Юліанського календаря. Григоріанський календар ділить роки на 365 і 366 днів. Роки “прості” у нас мають 365 днів, а “високосні”, які настають раз на чотири роки, мають 366 днів. Тому що середня тривалість року становить 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд.

Нотатки: Коло в нас становить 360°. Але Земля обертається навколо сонця не по орбіті, а по спіралі, або “різьбі”. Усі мовчать, не кажучи, що Сонце теж “летить” у Всесвіті, а тому з Сонцем “летять” і її діти-планети по спіралі. Якщо витягнути довжину орбіти Землі і справжню спіраль обертання, то ми побачимо, що “доріжка” спіралі довша за лінію орбіти. Ось на цій різниці шляху Сонце і встигає ще “крутнутися” на 5,2425 разів навколо своєї вісі.

Ми не будемо тут розписувати основи Григоріанського календаря, щоб не займати ваш час. Джерел в інтернеті про нього дуже багато. Єдине зауважимо, що це сонячно-місячний календар. Це коли максимально місячний календар вдало лягає на сонячний календар за своїми циклами, але “прогалини” накладення все ж таки залишаються.

Юліанський календар

Юліанський календар досі використовується Православною церквою. Головне свято – Різдво Христове – відзначається за старим Юліанським календарем. Залишився він і в пам’яті східно-європейських слов’ян як “старий новий рік”.

Юліанський календар був введений в ужиток 1 січня 45 року до н.е. Юлієм Цезарем, а допомагав йому в цьому Олександрійський астроном Созіген. В основу календаря покладено середню тривалість обертання Землі навколо Сонця за 365,25 доби. Щоб не мати дробових частин доби три роки рахували по 365 днів, а четвертий рік становив 366 днів. Дуже схоже на Григоріанський календар.

Але що нас має зацікавити в цьому календарі, так це назва місяців. Частину місяців було названо на честь реформаторів ще більш Стародавнього римського календаря. Це місяць Липень (Іюль), що був перейменований на честь Юлія Цезаря. Пізніше, інший цезар Октавій Август назвав на честь себе місяць Август (Серпень), забрав дні у місяця Лютий і додав до свого місяця, щоб його Ім’я вимовляли стільки ж разів на рік як і Юлія. Лютий став коротшим і мав усього 28 днів, а щоб йому було не так прикро, у високосний рік йому додавали один день. Січень – це дволикий Янус. Березень (Март) названий на честь Бога Війни Марса. Апреліус – перекладається з латинської як “розкриватися”, у цей час розпускається листя і квіти на деревах. У нас такий місяць називався Цвітень або Квітень. Місяць Травень (Май) або Манус дано було на честь Богині Майї, яка відповідала за родючість землі. Червень (Іюнь) або Юніус – це дружина Юпітера, головного римського Бога.

А далі відбувається якась містика: місяці, що залишилися, зберігають свої старі назви – це сім, septem або вересень, вісім, okto або жовтень, дев’ять, novem або листопад і десять, decem або грудень.

Рахунок у нас закінчується на десятому місяці року, а далі настає Новий рік. За давніми джерелами всі знають, що в Римі святкували новий рік у березні, але січня і лютого раніше не було, після грудня йшов березень, але він напевно називався Перший.

Дека або грудень – це єдиний жіночий місяць, місяць, який народжує Новий рік. Дека означає вміст у собі 10 рівних частин, це місяць, який найбільше відхилився в бік Темряви або Наві і готовий принести нам щось нове.

Залишається зайвих 5 днів, які фігурують у всіх давніх календарях як Нав’ї дні. Звідки взялися ці зайві дні, що не піддаються Круговому Календарю? З однієї причини, Сонце теж зірка і летить у космічному просторі, а отже Земля обертається навколо Сонця не за орбітою, а нарізає якусь “різьбу” в просторі. І лінійна різниця орбіти і “різьблення” становить п’ять Нав’їх темних днів – це Брама в Іносвіття, а Там існує свій календар, за яким нам, на межі Часів треба проживати своє життя інакше, ніж у сонячні дні.

За цією похибкою можна прорахувати за скільки своїх днів облетить наше Сонце навколо нашої Галактики. Адже сонце у нас теж обертається навколо якоїсь своєї вісі. І такий рік називається Днем і Ніччю Сварога.

Нотатки: Є ще одна важлива подія на нашому Зоряному Небі. Це ніч з 6 на 7 січня, коли Земля наближається максимально близько до світила Сонця. Рівно таке саме відбувається через півроку, 7 липня, коли планета максимально віддаляється від Сонця. На цих переломах або “колінах” змінюється енергетична система Землі, на відміну від просто “візуальної освітлюваної системи” 22 грудня, сонцестоянь і рівнодень. Перший тиждень після 22 грудня проходить під заступництвом сузір’я Грифона, і стихія води (лід) починає прогріватися під впливом чоловічої сонячної енергії. Далі, після 1 січня, під заступництвом сузір’я Сови, у стихію води (лід), що злегка прогрілася, входить або відроджується жіноча рідка вода Життя. До 9 січня стихія Води стає самодостатньою і сама може регулювати своє самовиробництво, тобто забезпечувати життя на планеті Земля.

Може з цієї причини, а не за бажанням-небажанням правити свій Юліанський календар, Православна церква вирішила Різдво (читай народження Життя) Христове зберегти 7 січня. Цей “сонячний хрест” іноді називають “косим”.

Нотатки: Дати старих календарів середньовіччя іноді писалися вельми своєрідно. Приміром, це стосувалося початку (!) 6 століття і аж до кінця 17 століття. Замість “1” (одиниця) часто можна було побачити літеру “i” або “J”, що означало Ісус або латинською Джесус. От і думай – це 1663 рік від Різдва Христового чи все ж таки всього лише 663 рік. У цей час тривала календарна реформа, і рахунок дат не всім був особливо зрозумілий. Дати деякі спеціально спотворювалися, адже були часи, коли не християни запровадили колоніальний спосіб життя для інших народів, а на них йшли гоніння. У імператорів і царюючих осіб було своє датування, а для Апостолів – своє. Для королів потрібні були більш давні їхні родові династії і зайва тисяча років не завадить, щоб розтягнути це все в часі.

Давньоримський календар

Юліанський календар сам по собі не міг бути створений з нічого. Його впровадили 45 року до нашої ери, тобто до Різдва Христового, і на теренах Римської імперії на той час існував свій Десятковий календар. Рим у далекі часи був великим портовим містом, а статус столиці він отримав наприкінці своєї “величі”. До цього на півночі, біля міста Верона, жили племена Етрусків, які й заклали місто Рим та створили на своїй базі римську культуру, що, своєю чергою, базувалася на давньогрецькій культурі, яка мала свій давньогрецький календар, що також мав десять місяців, але загалом обліковував 304 дні на рік.

Етруски, які жили на півночі сучасної Італії, мали дуже розвинену культуру, мали свою мову, писемність, і свій рахунок, який дуже схожий на слов’янську мову, але тільки писався в “дзеркальному відображенні”. Перші цезарі Риму були за походженням етруски, це потім все змінилося, коли грецька культура повністю стала домінувати у вічному місті Рим. Так ось грецький календар мав теж десяткову структуру.

Що таке числовий ряд

Числовий ряд – це коли наступне число збільшується на базову одиницю. Наприклад, 1+1=2; 2+1=3; 3+1=4 і так далі, ми отримуємо числовий ряд :

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Час у нас – це нескінченно великий простір. Ми живемо у своєму площинному мисленні й бачимо перед собою невеликий обсяг простору, в якому живемо. Відповідно, що таке десяткова система:

 1     2     3     4     5     6     7     8     9     10

11   12   13   14    15   16   17   18   19    20

21   22   23   24    25   26   27   28   29    30

31   32   33   34    35   36   37   38   39    40

41   42   43   44    45   46    47   48   49    50

51   52   53   54    55   56    57   58    59   60

61   62   63   64    65   66    67   68    69   70

71   72    73  74    75   76    77    78   79   80

81   82    83   84   85   86    87    88   89   90

91   92    93   94    95  96    97    98   99   100

Площина десятеричної системи закінчується числом 100 (сто), століття. А об’єм десяткової системи завершується 1000 (тисяча) або в часовій позиції – це тисячоліття.

Що таке вісімкова система:

  1       2       3       4       5       6       7       8

  9      10     11     12     13     14     15     16

 17     18     19     20     21     22     23     24

 25     26     27     28     29     30     31     32

 33     34     35     36     37     38     39     40

 41     42     43     44     45     46     47     48

 49     50     51     52     53     54     55     56

 57     58     59     60     61     62     63     64

На площині – 64 одиниці, в об’ємі – це 512 одиниць.

Що таке шестерична система:

  1       2       3       4       5       6

  7       8       9     10     11      12

 13     14     15    16     17      18

 19     20     21     22     23     24

 25     26     27     28     29     30

 31     32     33     34     35      36

На площині – це 36 одиниць, в об’ємі – це 216 одиниць.

Ці таблиці нам знадобляться для порівняння, як проводяться маніпуляції цифрами чи числами.

Нотатки: Чим відрізняються числа від цифр. Цифри (їх називають ще арабськими), прийшли до нас зі сходу і в своїй структурі несуть десяткову систему. А числами оперували слов’яни, їх позначали певними буквами з “титло” на верху. Чисел було три групи по дев’ять літер: прості; десятки; сотні. Головним серед “кутових” цифр, цифри – це рахунок кутів, був Циферот, а числами завідував Числобог – і це була дев’ятирична система рахунку, де площина становила 81 одиницю, а об’єм вміщував у себе 729 одиниць. Це іноді звучить як тридев’ять земель. І це теж стане в нагоді нам для Небесного годинника в якому ми летимо в Космічному океані Часу.

Мова жестів або лічба жестів

Звідки взагалі з’явилися римські цифри? Вони явно прийшли з мови жестів.

По всьому світу йшла жвава торгівля, але зазвичай купці знали не всі мови світу і доводилося вдаватися до мови жестів.

Нотатки: Насамперед треба пояснити звідки взялося слово єдиний, один, перший, раз і ать.

Перший або “перший” – це піднятий догори один палець, у давнину палець називався перст, звідси в нас ювелірний виріб, що одягається на палець, теж називається “перстень”. Існувала руна “перший” і вона мала зображення у вигляді сучасної одиниці з горизонтальною рискою нагорі – “титло”. Є давній вислів: “Стоїть один аки перст у полі”.

У слов’ян скандинавський бог Один називався Перуном (“у” писалося через літеру “оук”), тобто Пер- оун – Перший Він.

З пізнішої буквиці після рун узято закінчення “ать”. Раніше в армії під ритм солдатів, що марширують, так і говорили: “ать – два, ать – два”, тобто число один писалося буквою “а” з двома крапками посередині, одна крапка спереду “а”, а інша ззаду, і “титло” зверху. Таке число “один” так і називалося – перший крок або “ать”, це, наприклад, стриб-ать, біг-ать і т.д.

Єдиний або одиниця – це неподільна частина або Бог, він у нас “один” на всіх.

Руна “один” писалася як і всі числа з “титлом” нагорі. Мала круглу форму у вигляді літери “о”, але з гранями, у вигляді бджолиної шестикутної стільники. Руна “онъ” позначала командир, асс або Бог. У скандинавів головний бог так і називається Один. У Римі “один” вимовлялося як “unis” і позначалося у вигляді “палички”

Префікс “раз” позначає активну, а не пасивну дію, і пишеться на початку слова, а не в кінці. Наприклад: раз-палити, раз-вити, раз-бити і так далі. Раз – це найархаїчніша назва числа “один” і позначає “ра” – світло і “з” – земля, тобто зараз щось станеться на Землі.

Так ось мовою Жестів:

Один – це піднятий догори, до Бога вказівний палець, при цьому великий палець притиснутий до долоні.

Два – це підняті догори два пальці. Три – це три пальці, чотири – чотири пальці.

П’ять – це повернута до покупця долоня, де великий палець відстовбурчений і разом із вказівним пальцем утворюють символ “V”.

Нотатки: У мові жестів неможливо за допомогою кисті руки відобразити більш пізнє позначення числа чотири “IV”

Числа шість, сім, … дев’ять показувалися вже двома долоньками, одна долоня постійно показувала число п’ять, а другою долонею показували кількість пальців.

Число десять – це схрещені між собою долоні у формі символу “X”.

Число двадцять, тридцять і сорок – це двічі, тричі і чотири рази показані схрещені долоні.

Число п’ятдесят – це зігнута долоня у формі літери “L”, відстовбурчений великий палець і піднятий догори вказівний палець. Це означало “пачка товару”.

Число сто – це зігнута долоня у формі літери “С”, яка позначала “велику пачку товару”.

Число п’ятсот – це буква “D”.

Число тисяча – це буква “М”.

На чому заснований сучасний годинник

Щоб продовжити подальший розгляд Стародавніх календарів, хто і звідки черпав свою інформацію, нам необхідно розібратися звідки в нас з’явився сучасний годинник.

Усі знають, що наша година складається з 60 хвилин, а хвилина складається з 60 секунд. Але ні в кого не виникає питання, чому тут шестерична система лягає на десяткову. Відповідь проста: десяткова система завжди дасть залишок, якщо накласти на неї шестеричну; на десятці це буде 1/10 частина (10:3), а на сотні 4% похибки (16Х6=96).

Нотатки: Усі стародавні обсерваторії будувалися з нерухомих кам’яних мегалітів. На цих місцях можна було відстежити тінь від центрального каменю, що падала на інші мітки. Так вираховували денні години, а нічні рахували як дзеркальне відображення, по колу. Коло в нас дробилося на рівні частини за ВОСМЕРИЧНОЮ системою, і ми мали отримати 32 години або частини в добі, 64 хвилини мала мати година, і 64 секунди вміщалося в одну хвилину. Так би міркували наші предки, але не священики Місячних релігій. У нас Сонце асоціювалося з Восьмикінцевою зіркою, у деяких народів із Шістнадцятьма променевою зіркою.

Для реформаторів із Близького Сходу це явно не підходило. Потрібно треба було якось збити з пантелику народ, і ось вони вводять ШЕСТЕРИЧНУ систему. Іудейські священики ділять день на три рівні частини, щоб зробити одну молитву в першу третину дня, а другу молитву в другу третину дня. Так на добу було спроектовано Щит Давида, печатку Зірки Соломона – Магендавід. Так годинник було перероблено під 24 години на добу і 60 хвилин, і 60 секунд. Тепер органічно вписуються і 12 знаків Зодіаку, це та реформа календаря, що закладена в Новому Завіті і втілена 1582 року.

Нотатки: Що ховає шестерична система вимірювання часу – 6х6х6 або 666 – число звіра.

Реформа годинника була проведена для того, щоб у вашому мозку постійно з’являлися Залишки Незавершених Думок. Щоб ви плуталися в датах і подіях. Це своєрідний вірус для бітової Вісімкової системи.

Нотатки: До 1918 року царська Росія міри довжин, ваг і об’ємів використовувала у Восьмиричній системі. Потім ми перейшли на десяткову “французьку” систему Мір. Англійці й американці досі користуються Восьмеричною системою Мір. Може тому вони й розумніші за всіх на землі, може з цієї причини в них працює раціональніше розум.

Нотатки: Зараз усі кажуть, що в людини 5 пальців на руці. А раніше це були персти. Їх було чотири, пов’язані одним ланцюжком – 4 персти (звідси перстень), і їхня протилежність “палець”, який міг їх з’єднувати і роз’єднувати. Тоді в нас виходить 8 перст і один палець, півпальця однієї руки і півпальця іншої руки. Якщо ці напівпальці з’єднати, то вийде єдиний палець, коло замкнулося, руки закільцьовані. Є гармонія Дев’ятеричної системи.

Нотатки: Слов’яни практично не користувалися десятковою системою, вона могла використовуватися тільки для кінцевого результату. Граничні числа або знаки, частини тіла і предмети завжди ділилися на напівміри, не було чіткої межі, було “коліно”, половина тобі, половина йому, а загалом ви єдині в певній системі.

Однак повернемося до Давньоримського календаря.

Давньоримський календар (частина 2)

Усі знають, що існують “римські цифри”. Ними зараз практично не користуються. Усі шукають слов’янські цифри, знають, що є числа, але не можуть знайти давньослов’янську арифметику. Але повернімося до етруського лічби, і замислимося, кому потрібна була така маніпуляція або, як зараз кажуть: така некомпетентність.

До цього ми розглядали що таке числовий ряд. А тепер візьмемо давніх людей. Як вони рахували? Що ви можете побачити на скелях – це рисочки або палички і хрестики. І ось вам “римські цифри” – рисочки, хрестики і галочки: I ; V ; Х. Однак, звідки в цього лічби, числового ряду, з’явилися такі сумнівні цифри, як IV і IX? У числовому ряді такого бути не може, там завжди йде додавання, а тут явне віднімання від числа, якого ще немає.

I(1) I + I = II(2) II + I = III(3) III + I = V(4) (це чотири). Чотири з’єднаних перста або половина косого Хреста. Також V “віта” – це верхня частина пісочного годинника, коли Х “гармонія” є самим пісочним годинником.

Далі ми продовжуємо розглядати числовий ряд “римськими цифрами” й отримуємо:

V + I = VI(5)     VI + I = VII(6)     VII + I = VIII(7)      VIII + I = X(8)

X + I = XI(9)     XI + I = XII(10)

Хто і коли вирішив поміняти в Римській імперії рядні числа на нерядні можуть відповісти археологи, коли з’явилися знаки IV і IX, де здогадалися не додавати “базову одиницю”, а відняти від якоїсь абстрактної величини, що ще не з’явилась у результаті лічби. А якщо взяти церковну старослов’янську буквицю, то саме “Iжеи” є “десяткою”.

      1           2             3            4             5            6             7              8

      I            II            III           V             VI         VII          VIII             X              8

    XI         XII          XIII         XV          XVI       XVII        XVIII          XX             16

  XXI       XXII        XXIII       XXV       XXVI     XXVII      XXVIII       XXX            24

XXXI     XXXII     XXXIII     XXXV     XXXVI   XXXVII    XXXVIII          L             32

     LI          LII           LIII          LV           LVI        LVII          LVIII        LX            40

   LXI        LXII        LXIII        LXV        LXVI      LXVII       LXVIII      LXX           48

 LXXI      LXXII      LXXIII      LXXV      LXXVI   LXXVII     LXXVIII    LXXX         56

LXXXI   LXXXII    LXXXIII    LXXXV   LXXXVI  LXXXII    LXXXIII          M          64

Трохи з історії: У мирний час Римом керував Цезар і народ ділився на курії, їх було 30, де головним був Куріон. У Римській імперії було три курії по десять родів. Але до імперії, за часів Республіки, територія була поділена на 4 частини – триби, по 8 курій, разом це було 32 курії.

У воєнний час 32 курії називалися “Легіон”, що і становить половину квадрата ВОСЬМЕРИЧНОЇ системи “Римського рахунку”. Взагалі спочатку Римське військо так і називалося – ЛЕГІОН.

Кожна з 32 курій делегувала свій бойовий підрозділ, який називався Центурія, скорочено він писався як “С”. Від слова ЦЕНТУРІЯ у нас походить слова центр і англійське слово століття. Вікіпедія каже, що це має числове значення “сто”, але скрізь іде переклад слова як “століття”, але не сторіччя. А отже “римський вік” – це 64 роки, а “римська Ера” – це 512 років.

Римська держава жила до певного часу у ВОСЬМЕРИЧНІЙ системі і це доводять багато фактів. Наприклад, римське військо складалося не тільки з пішого Легіону, від половини вісімеричного квадрата, було і кінне військо – турма, що становило 32 вершники або 1 крило. Якщо 64 людини (32 піших воїни і 32 кінних вершники) помножити на 32 курії, то ми отримаємо 2048 осіб. Кінне крило становитиме 256 вершників. Якщо 32 вершники помножити на 32 курії, то отримаємо 1024 кінних вершника, додамо 2048 піших воїнів, і в результаті в нас Легіон налічуватиме 3072 людини. Якщо взяти “римську милю”, яка походить від слова “міленіум”, то квадрат 8х8х8х8=512 і буде тим “міленіумом”, який зараз позначають число “тисяча”. Але якщо 512 воїнів побудувати один від одного за крок, то в нас вийде “римська миля” 1482 метри. Такі “засічні стовпи” досі існують на давньоримських дорогах.

І так скрізь у Римській імперії десяткову систему ви виявите потім. Зокрема на Давньоримському календарі, який базується на десятковому Грецькому календарі.

Місячний або Мусульманський календар

Мусульманський календар заснований на Місячних циклах.

Доба в такого календаря починається не опівночі, як у християнських календарів, а в момент заходу Сонця за горизонт.

Тривалість місячного місяця становить 29 або 30 днів. Місяць починається візуально, від того видно малу кромку освітленого місяця чи ні. Ви самі маєте зрозуміти, що слово Місяць і Місяць не тотожні між собою. Так, це один і той самий небесний об’єкт, але освітлена – біла частина цього об’єкта називається Місяць, а неосвітлена темна частина – Місяць.

Тривалість місячного року становить 12 місяців – це 354-355 днів. Місячний календар коротший за сонячний на 10 діб, тому свята в мусульман щороку тікають на 10 днів.

Календарі народу Америки – Майя, Ацтеки та Інки

Нам треба також злегка розглянути календарі Майя, оскільки тут спливає Навій календар або перехідний. У народу Майя існувало два календарі: сонячний і ритуальний.

Споріднений народ Ацтеки теж користувався сонячним календарем, але його відмінність полягала в тому, що кожен день мав своє найменування, тижневого поділу не було.

У Інків тривалість року становила не 365 днів, а 328 діб.

Але є дуже дивний календар у Майя, який триває всього 260 діб. У вчених багато суперечок з цього приводу. Адже якщо логічно поміркувати, то ми знаємо, що Боги в індіанців були білими і бородатими, і завжди були парними Близнюками, а період вагітності у близнюків становить 260 діб. І не цілком зрозуміло, яким космічним законам підпорядковувався цей Перехідний календар? Які сили впливають на плід людини? У християн є схоже свято Благовіщення, це коли Діві Марії повідомили, що вона народить через 9 місяців Ісуса Христа.

Нотатки: Як з’явилися планети біля Сонця? У вчених існує багато версій з цього приводу, але в одному вони сходяться, що Сонце, викидаючи елементарні частинки у вигляді світла за 15 років втрачає масу приблизно в масу Землі. Тому Сонце щороку втрачає силу тяжіння і наша Земля за різними оцінками віддаляється від Сонця від 2 см до 20 метрів. За 2 мільярди років Земля збільшила свою орбіту в 1,5 раза.

Орбіта Землі збільшується щороку на певну величину.

Сонце народжує планети за принципом як і курка виношує свої яйця. Із Сонця виходить ядро, яке покриває певна космічна сила, так народжується планета, кожна зі своїм життям, тільки наші органи чуття не дають нам змоги це розгледіти. І кожна планета росте як дитина і в певний момент піде від Сонця в самостійне плавання.

Календар МАЙЯ

Календар Ацтеків

Календар Інків

Слов’янський Космізм і Зоряні календарі

Космізм може привести людство до Абсолюту, розуміння законів Космосу і Життя, їхнього повного взаємозв’язку. Людина і її тіло повністю залежать від положення космічних тіл у Всесвіті, все, що відбувається в Космосі, впливає на людину.

Абсолют може розповісти за яким принципом він створив людину і як працює її мозок, що може призвести до безсмертя індивідуума.

Людство тисячоліттями складало книги маршрутів і доріг Космосу. Були карти негативних впливів на стан людини і карти позитивних взаємодій. Абсолют створювався в ім’я процвітання радості на Землі. Але людина вирішила сама своїм розумом впливати на нашу планету, з’явилися катаклізми. Треба було щось змінювати у своєму мисленні, і тоді Звіздарі почали вести щоденники, записуючи, що кажуть зорі нам, і як ми маємо поводитися в певний момент часу, щоб уникнути різних катастроф.

Новий Заповіт вимагав нового календаря, терміново відмовитися від старого. Нові звіздарі дивилися на небо, відмовившись від старих карт і маршрутів, бо всі дані, зібрані за тисячоліття, неможливо за день перейменувати, всі поспішали, і ніхто вже ні в чому сильно не розбирався. Що означає створити нове сузір’я для нового гороскопа, як тепер розподілити сили на ту чи іншу подію?

Стародавній календар говорив просто, що якщо зірки будуть із планетами стояти так і ось так, то ви в цей момент почуватиметеся не дуже добре. І що хтось зараз вас пожаліє і дасть вам увійти в спокійне становище – як би не так, у сусіда на сьогоднішній день інші плани.

Календар Майя показував на 55 річну посуху, а зараз ніхто не дасть прогнозу, яке буде це літо, посушливе чи дощове. Новий календар не тільки видозмінився, а й прийшов на нові для себе території, а там у Природи свої види на процеси, що відбуваються.

Але ж треба все поламане повернути на своє місце! Де знайти справжнього звіздаря? Так, друкують іноді в газетах якому Зодіаку що перепаде цього тижня.

Тижневий або жрецький календар

Людина помітила давно, що працювати щодня від ранку до пізнього вечора довго не вийде, рано чи пізно організм втомиться і голова отупіє від монотонної роботи. Вдивляючись у Природу вона зрозуміла, що треба стежити за Силами Природи. Людина дала імена цим Божественним силам і стала намагатися взаємодіяти з ними.

Людина вирішила, що через якийсь проміжок часу треба собі давати відпочинок і робити жертвопринесення своїм Богам. Так з’явилися “тижні” в людини, така собі періодичність, стільки-то днів я працюю, а на такий-то день у мене має бути свято. Так виникли “тижні” – “немає діла” в цей день, є свято “кресеніє”, тобто треба воскресити жертовний вогонь для Сил Природи.

Які були за тривалістю тижні:

• п’ятиденний тиждень – чотири робочі дні, п’ятий – вихідний. Таких тижнів у році було рівно 73, а у високосний рік в одному тижні було два вихідних дні.
• шестиденний тиждень – п’ять робочих днів і шостий – вихідний. Таких тижнів у році було 61, де один тиждень був коротким п’ятиденним. Слов’янських назв у такого тижня немає.
• семиденний тиждень – шість робочих днів і сьомий – вихідний. Таких тижнів у році було 52, один тиждень мав два вихідних. Дні тижня: понеділок (після тижня); вівторок (другий день); середа (середина тижня); четвер (четвертий день); п’ятниця (п’ятий день); субота (з’єднання двох назв днівтижня з восьмиденного тижня – шамба та бито); неділя (кресати, добувати жертовний вогонь)
• восьмиденний тиждень – сім робочих днів – і восьмий вихідний. Таких тижнів у році було 45 і одна коротка п’ятиденка. Дні тижня: перший день; вівторок; третій день; четвер; п’ятниця; шамба (від слова шість); бито (від числа сім – боута, бито); неділя.
• дев’ятиденний тиждень – п’ять повних робочих днів, два коротких і дев’ятий день – вихідний. Таких тижнів було 40 і одна коротка п’ятиденка. Дні тижня: понеділок; вівторок; тритейник; четвер; п’ятниця; восьмиця; субота; неділя.

Слов’янський вісімковий календар

На цьому підзаголовку ми, напевно, будемо закінчувати, на наш погляд, дуже насичену статтю про Стародавні календарі людства. Але це не говорить про те, що ми розповіли вам все про Календарі людства. Просто інша інформація буде виходити в міру накопичення матеріалу і більш докладному викладі.

На чому заснований вісімковий календар – на рівному поділі цілого числа на два, а надалі на рівний поділ і цих частин цілого: 1; 1/2 частина; 1/4 частина; 1/8 частина; 1/16 частина і так далі. Ось його базові складові:

• Обертання Землі навколо своєї осі. Час обертання становить 32 години і називається це доба. Доба ділиться на 1/2, і це буде день тривалістю 16 годин і ніч – 16 годин.

Ніч і день теж діляться на 1/2 частини або 1/4 частини доби і це буде: ранок; полудень; вечір; опівніч, усе тривалістю 8 годин. Усі ці складові як ранок, полудень, вечір і північ ділилися на рівні 8 частин, правильно годин, а до цього були часові частини. Зараз 1 година колишньої доби становить 45 хвилин. Але раніше не було хвилин і секунд, а були “миті” і “миті”, що відповідно ділили годину на 64 миті, а в миті було відповідно 64 миті. Назва “мить” і “мить” це наше припущення і взяті ці слова з нашої мови, може це називалося і по-іншому. Ми думаємо що кожна година мала свою окрему назву або найменування. А цикли години теж спершу ділилися на два і на чотири, адже залишилася в нас звичка казати “без чверті година” або “половина другого”.

• Обертання Землі навколо Сонця. Цей цикл становить 360 1/4 доби.

І тут виникає питання, як це все ділити на рівні частини, бо ділити коло у нас виходить. Але до цього ми говорили, що Земля обертається навколо рухомого Сонця по спіралі. Довжина спіралі від точки початку відліку довша, ніж довжина статичної орбіти будь-якої планети. Ось і у Землі, що летить у Всесвіті разом із Сонцем, довжина спіралі довша на стільки, що вона (Земля) встигає прокрутитися навколо своєї осі ще 5 1/4 разів.

Наші пращури вважали додаткові дні нав’їмими днями, оскільки Земля пролітає перед одними Вратами Іносвіту, а там іде свій відлік часу.

Так, дроблячи орбіту Землі на рівні частини, ми отримуємо сегменти кола: 1; 1/2; 1/4; 1/8; 1/16; 1/32; 1/64; 1/128; 1/256; 1/512. У цих частинах, як бачите, немає числа 360 і 365, тому що був часовий цикл, який врівноважував ці числа.

• Прецесія або нахил осі Землі відносно Сонця.

1. Якщо річний цикл розділити навпіл, то ми отримаємо піврічний час Літа, коли Земля повернута обличчям до Сонця. І півріччя з назвою Година, коли Земля нахиляє своє обличчя в безодню Космосу. Цей час у наших пращурів був під заступництвом жіночої енергії Живи і Мари, і чоловічої – Перуна і Велеса. Правильно питати в тих, хто народився влітку: “скільки тобі років?”; а хто народився взимку: “скільки тобі родочків?” Два цих періоди тривали від Рівнодення, від 22 березня до 22 вересня, півріччя становило 180 діб. 5 1/4 дня не враховувалися в календарі і їх відносили до часу Мари, коли дні були найкоротшими.
2. Якщо річний цикл розділити на 1/4 частини, то ми отримаємо сезони, зони відповідальності: зима; весна; літо і осінь. Кожен сезон становить 90 діб. На півночі було дуже коротке літо і такий період як осінь був відсутній, оскільки осінь у цих краях була присутня в усі пори року. Саме слово “осінь” означає “рухома тінь” від дерева або хмари, що рухається.
3. Тому кожен сезон розглядався за принципом Триглава: початок весни, весна і кінець весни. Це близько збігалося з місячним циклом і місяць (від слова Місяць) мав 29 діб, де було 3 восьмиденні тижні й один короткий п’ятиденний, передсвятковий. Останній день місяця був перехідний і святковий, бо присвячувався якомусь впливовому Богові, покровителю цієї Пори Року.

На цьому ми призупинимо розгляд Стародавніх Календарів людства. Але наші пошуки “загублених знань” на цьому не будуть завершені і ми за слушної нагоди завжди поділимося своєю інформацією.

Про стародавній слов’янський календар, що ґрунтується на Малих Триглавах, ви можете прочитати в статті:

Стародавній слов’янський календар – Вчення про Малі Триглави

Про давню історію Місячного календаря ви можете прочитати в статті:

Стародавні календарі людства – Місячний календар

Про основні відмінності між Юліанським і Григоріанським календарями ви можете дізнатися у статті:

Відмінність між Юліанським і Григоріанським календарем. Створення Світу

Про види слов’янських календарів, часи і годинник ви можете дізнатися у статті:

Стародавні календарі людства. Види слов’янських календарів. Час і години

Про вісім основних свят сонячного року слов’ян ви можете прочитати в статті:

Слов’янський календар. Кологод – сонячні свята року

Про Коло часу слов’ян та Чотири священних свята Кологоду

Коло часу слов’ян: Чотири священних свята Кологоду