Слов’янський календар. Кологод – сонячні свята року

У цій статті ми розглянемо ВІСІМ основних свят Сонячного року слов’ян. Цей календар узгоджує чотири основні точки розташування Сонця на Небесній Тверді та чотири точки Зустрічі чотирьох Пір року. За такими законами і принципами і будували свої календарі наші предки та інші народи світу.

Основні відліки часу в давніх слов’ян

Що бачили наші пращури на Зоряній Тверді – це нерухому і рухому частини Небесних тіл. Зірки для наших предків становили “нерухому частину” неба. Хоч і зірки переміщуються на небесному склепінні і про це знали давні астрономи, але це відносилося до Макрокосмосу, і за коротке людське життя таке переміщення не впливало сильно на цикли життєдіяльності Землі, то була епоха, епоха життя Богів, яку називали Днем (Доби) Сварога.

А ось обертання Землі навколо своєї осі спостерігала будь-яка людина і це називалася Земна доба. Також людина бачила обертання Місяця навколо Землі – цей цикл називався Місяцем. Користувалися люди ще одним астрономічним циклом – Сонячний Рік, це коли Земля робила один оберт навколо Сонця, на кшталт того, як це робить Місяць.

Рік або “хід” – це один крок нашої Землі в космічному просторі разом із Сонцем, яке теж переміщується в просторі. Цей цикл у нас становить 365 днів, бо це не умовна орбіта нашої Землі з 360* градусами, а спіраль або різьблення, лінійно довше за відстанню, на якій наша Земля встигає обернутися ще 5,25 разів навколо своєї осі.

Є в людини для синхронізації життєдіяльності з іншими людьми також Мікрокосмос. Це ще називають часто як “тут і зараз”. Такий вимір простору й часу названо Годинником. Це коли простір і час діляться на ще дрібніші частини, аж до хвилин і секунд.

Минуле, сьогодення, прийдешнє і майбутнє

Час – це нескінченний проміжок простору. Те, що залишилося на вашому життєвому шляху позаду, вже нікому не повернути, це пам’ять ваших досягнень і помилок. Теперішнє – це ваші справи зараз і на найближче майбутнє, а правильно прийдешнє, це коли обов’язково у вас здійсниться так, як ви запланували. Майбутнє пов’язане за межами життя людини і пов’язане зі Сварожими епохами, це те, що призначене вашій спадщині – синам і онукам.

Цілі частини часових проміжків

Ось цілі часові частини, на які спирається людина у своїй життєдіяльності:

• Земна доба – оборот Землі навколо своєї осі.
• Місяць – оберт Місяця навколо Землі.
• Рік – оборот Землі навколо Сонця.

Довідка. Місяць і Місяць – це один і той самий супутник Землі, тільки освітлена частина цього супутника називається Місяць, жіноча іпостась, а не освітлена – Місяць, чоловіча іпостась.

Що таке Коло Року. Ціле

Коло Року – це те ціле, з якого все має початися, це точка відліку, коли Земля робить повний оберт навколо Сонця. Таке обертання ми спостерігаємо щодня, кількість таких діб у цю орбіту в нас вміщається рівно 360, кожна доба нас просуває по колу (коло) на один градус.

Але оскільки Сонце теж летить у космосі навколо центру нашої галактики Чумацький шлях, то наша планета не обертається навколо сонця ідеально по колу, а робить певну спіраль. Лінійна довжина такої спіралі довша за довжину кола рівно на 5,25 доби. У механіці це називається крок різьблення, ми назвемо це “кроком Сонця” по своїй орбіті навколо Всесвіту або “крок (секунда) Сварога” (неба Всесвіту).

Але й Сонце, так само як Земля, обертається навколо своєї осі. Це в астрономії називається прецесією Землі, коли зірки провертаються по небу на певний градус навколо постійної нерухомої точки, певної осі. Такий період наші пращури називали Добу Сварога. Це становить приблизно 54 тис. земних років.

Графічно все ціле позначалося як коло з крапкою по середині цього кола. Це і є те Золоте Яйце, в якому Всебог або Всевишній містив у Темряві самого Рода – батька всього сущого. Була Тьма (ть-ма) – вийшла Матерія (ма-ть). Рід народжує Любов – Ладу-матінку і, силою Любові зруйнував свою в’язницю, породив Всесвіт – незліченну безліч зоряних світів, а так само наш земний світ.

Наші слов’янські билини говорять про те, що з’явилася якась розумна самоорганізована сила, яку наші предки назвали Любов’ю. Ця сила приносить величезну насолоду під час формування нового життя або справ рук людських і, навпаки, величезну Печаль при руйнуванні цього життя.

Розкололося в нас Яйце на Верхні й Нижні світи, Небо й Землю, і та горизонтальна грань і є жіноча Любов. І живемо ми на нижній жіночій Матері Землі.

Графічно таке коло малюється у формі кола з крапкою посередині й горизонтальною рискою.

Бінарна або половинчаста частини Часу

Тому наші предки ділили будь-який проміжок часу на дві частини – навпіл. Цю “гру” задавали дві речі: чоловіча і жіноча енергії, Світло і Темрява. Матерія й Антиматерія, Вдих і Видих, Життя і Смерть, День і Ніч, Літо і Зиму.

Час теж ділився на дві частини. На зимовий – це лиха Година, він ледве йшов, сонце волочилося по землі, його часто ще називали Волинь або Вологода. А от літнє сонце, яке летіло в небі, від весняного рівнодення до осіннього називали Літа. Якщо ти народився взимку, то в тебе питали на старослов’янській мові: “скільки тобі годочків”, а якщо влітку: “скільки тобі літ”.

Тут ми бачимо боротьбу Протилежностей. Тут борються за слов’янськими традиціями Белбог і Чорнобог і дві жіночі енергії – Богині Жива і Мара. І в цій боротьбі, перемагаючи один одного по черзі, тримається Світ на своїх позиціях. Боротьба – це суть чоловічої гідності, система нескінченного Руху.

Сонце нам вказує коли воно помирає – Карачун і народжується – Коляда, коли воно в повній силі як Купало. Це дні зимового і літнього Сонцестояння.

Народження нового сонця – це Зима, народження Коляда. Чому Коляда на календарях зображується вгорі, ми завжди малюємо на карті Північ вгорі, там холодно, звідти ми принесли свою віру, се вера наша, скорочено “се-вер”.

Прихід високого сонця – Купало.

Із цих двох половин далі народилося 4-е стихії – важкі жіночі земля і вода; і легкі чоловічі – вогонь і повітря. І тепер графічно в колі у нас з’являється вертикальна чоловіча лінія. У колі в нас організувався “хрест”.

Четвертинна система Часу

У наших легендах чоловічу силу являє нам Сварог, народжений від Божого Духа Сва, а ладну жіночу силу нам являє його дружина – Богиня Лада.

У чоловічих графічних символах завжди є центр, іноді присутня вертикальна лінія.

Хрест у формі “+” це чоловічий хрест, це меч, який проникає скрізь у жіночу структуру. А жіночий хрест має форму “х”, це чаша, в якій може зародиться життя”.

Продовжуючи розбирати в Часі, ми далі виявляємо систему “хреста” або систему координат, де з’являється система Рівноваги, вона ж жіноча система Спокою, коли треба створити собі подібного до Світу, народити як народжує Природа.

У добі ми спостерігаємо не тільки День і Ніч, а й Ранок і Вечір. У році в нас з’являються Сезони Часу: зима, весна, літо й осінь.

До нашого календаря з’являються жіночі сили весняного й осіннього Рівнодення. Це коли все перебуває в гармонії.

Прихід добрих звісток – Весняна – або прихід Ярила, сили яка може зачати нове життя.

Прихід осені – час Хорса, час нового врожаю.

Але все продовжує обертатися і в нас з’являються сили обертання, які нам організовують Свастичну систему. Це коли з головних точок днів Сонцестоянь і днів Рівнодення спрямовуються сили (вектори), які змушують обертати цей хрест.

Чотири основні свята року

Свята Коляда, Ярила, Купало і Хорса – це свята всіх народів світу. Однак багато народів світу живуть у різних кліматичних зонах, а тому можуть відрізнятись у своїх уподобаннях до тих чи інших сил Природи.

Святкуючи ці свята ми, обертаючись разом із Землею, вбираємо одну й ту саму енергію в ці дні. На Коляду ми мріємо і думаємо що в нас буде наступного року. На весняному святі Ярила, на день рівнодення ми з вами набираємо силу щоб здійснити ваші плани. На Купало ми починаємо реалізовувати задумане нами на Коляду, а на осіннє свято Хороса ми з вами отримуємо результат наших мрій, врожай і поповнення в господарстві.

Події між головними святами – Зустрічі

Довідка: Як ми вже казали в нас головних чотири свята ділять рік на чотири рівні проміжки на чотири рівні частини по 90 діб. Це 360 днів. Саме свято є переходом в інший вимір сезонів року, їх таких свята – чотири. Це ще 4-ро доби. Є наприкінці року день підбиття підсумків за рік – це Карачун, день смерті Сонця. Це ще одна доба. Ось вам загальна кількість днів у році – 365.

Усім відомо, що між собою обов’язково зустрічаються всі чотири Пори Року. Перші зустрічаються між собою Зима і Весна, тобто рівно через половину часу і весняним рівноденням. Це в нас відбувається рівно через 45 днів після дня Коляди, це припадає на Зустріч Велеса, це в нас припадає приблизно на 2-4 лютого. У цей час зима зустрічається з весною, і починається перелом Зими, тобто починаються відлиги і приходить час Комоїда, так раніше називали Масляну, яка широко і роздольно йде сім тижнів. Це “перший млинець предкам” і поїдання млинців, що нагадують сонце.

Сила, що йде від неба до землі, називається “весь”. Тому й настає Весна, вона наповнює всі наші “чари”, тобто водойми, всі наші колодязі. Це сила, яка встановлює в нашому організмі і природі рівновагу, всі починають жити по совісті, тобто по соборній вісті.

Друга зустріч відбувається між Весною красою і Літом, де сонце летить високо високо. Ця Зустріч відбувається 6 травня і називається Ярилина зустріч або Великдень. Цього дня печуться паски, робляться сирні гірки, фарбуються писанки. Це справді Велике свято, настає повна перемога Літа над Холодом, і відбувається перший випас худоби.

Далі йде третя Зустріч літа й осені. Початок серпня – це Перунова зустріч, це грізний час блискавок і грози, і водночас перші збори нового врожаю. Починається час давніх Дарів: яблучний Дар, хлібний Дар, медовий Дар. Це подяка за даний урожай. З цього часу починається “битва за врожай”, треба його не тільки зібрати, а й зберегти.

Остання четверта Зустріч осені та зими відбувається 7 листопада – Дідова зустріч. Це дуже важливий час – вшанування Предків.

У нас протягом року виходять 4 основні свята “креща” – Коляда, Ярило, Купало і Хорос. І чотири свята “среча” – Велесова зустріч, Ярилова зустріч, Перунова зустріч і Дідова зустріч. Разом вісім свят Кологода, кругові свята року, які не змінюються.

Це свята всіх “кольорів веселки” Світу включно з Білим Світом.

Кожен день у році нам дарує певний колір Сонячного Промінчика.

Скільки місяців було у стародавніх слов’ян

У наших предків ніколи не було 9 або 16 місяців у році. У році завжди було 12 місяців і пов’язано це з Місячними періодами, їх в виходить 12 і плюс 11 днів. Пов’язано це з етимологією слова “місяць”, де наші пращури Місяцем називали освітлену жіночу частину нашого супутника Землі, а Місяцем – неосвітлену частину.

Тимчасові терміни, що дійшли до нас від наших предків.

Є у слов’ян певні часові терміни для вшанування наших померлих предків. Це стосується душ покійних, там у них своє життя і свій час.

Є такий вислів для упокоєних душ: “Три дні вдома, дев’ять днів на подвір’ї, і сорок днів на землі.” Тут малося на увазі, що душа людини прощається три дні зі своїми рідними, “двір” – це односельчани або товариші по ремісничому цеху, три дні з далекими родичами, три дні з товаришами. Решту днів душа прощалася з тими місцями і людьми, які вона відвідувала у своєму житті.

Взято цей відлік від кількості пальців у нас на руці, де 10 день був днем відпочинку. Цей останній “неподільний” тиждень є частиною кола сонця Кологода. Таких частин у сонячному році було 36, а в місячному місяці їх було 3.

Місячні релігії, які ставили відбите “холодне” “жіноче” світло понад сонячне “чоловіче” і “гаряче”, диск місяця теж ділили на частини. Спершу йшов Молодик, це коли сонячне проміння не потрапляло на поверхню Місяця, а закінчувалося половина фази повним Місяцем, коли поверхня була повністю освітлена. Повний цикл обертання Місяця навколо Землі становив приблизно 29 діб. Так ось “ріст” Місяця та його “спад” теж ділився на дві рівні частини, це коли освітлена і неосвітлена частини були рівні. Тривали ці періоди по 7 сонячних діб. Тому християни й використовують семиденний тиждень.

Ось чому поминальні дні завжди приурочувалися до дев’ятого дня від якогось великого свята, так і говорили: “на дев’ятий день”, якщо говорили, що настав “термін”, то значить минуло 40 днів, а це для душі як один день. Був ще один часовий відрізок “сорок сороків” – це 4,5 земних роки.

Час не має лінійного значення, він плине по-різному, тому що наша Земля, Сонце, планети і зірки переміщаються у Всесвіті кожна за своєю траєкторією. Одні сили розганяють протягом того ж року нашу планету швидше, інші гальмують її. Тому ви не знайдете у наших пращурів лінійного розташування свят рівно навпроти одне одного, крім головних чотирьох:

Зимового Сонцестояння

Літнього Сонцестояння

Весняного Рівнодення

Осіннього Рівнодення

Про стародавній слов’янський календар, що ґрунтується на Малих Триглавах, ви можете прочитати в статті:

Стародавній слов’янський календар – Вчення про Малі Триглави

Про давню історію Місячного календаря ви можете прочитати в статті:

Стародавні календарі людства – Місячний календар

Про основні відмінності між Юліанським і Григоріанським календарями ви можете дізнатися у статті:

Відмінність між Юліанським і Григоріанським календарем. Створення Світу

Про види слов’янських календарів, часи і годинник ви можете дізнатися у статті:

Стародавні календарі людства. Види слов’янських календарів. Час і годинник

Про стародавні календарі різних народів Землі та їхню еволюцію ви можете прочитати в статті:

Стародавні календарі різних народів Землі та їхня еволюція