Людина оточена біополем, у сучасному уявленні біополе – це сукупність торсіонних полів. Термін “торсіонні поля” з’явився 1922 року для позначення гіпотетичного фізичного поля, що породжується скручуванням простору, тобто торсіонні поля є скрізь, де присутнє скручування (обертання).
Обертається Планета, Сонячна Система, Галактика, тому торсіонними полями оточене все. Людина, камінь, дерево, планета оточені торсіонними полями, які взаємодіють між собою, змінюючи і створюючи нові торсіонні поля.
Торсіонні поля являють собою гігантський потік інформації й утворюють загальну безкрайню систему, в якій швидкість поширення сигналу миттєва (поняття “час” не існує).
Людина не обертається, але сама є генератором торсіонних полів різної інтенсивності. Вчені вважають, що думки – це вже матерія торсіонів, з яких будується поле, і на торсіони людини можна впливати. Наприклад, наші предки, коли дарували або обмінювалися речами, говорили БлагоДарю, руйнуючи весь негатив.
ДНК і білки містять атоми заліза – є антенами, направленими у Космос. Приймають якусь керівну інформацію, яка визначає, який вигляд має мати людина, рослини, тварини.
Генетичний апарат людини практично ідентичний плодовій мушці, земляним черв’якам, мавпам, тобто білки – це робочий набір, універсальний для всіх організмів, що здійснює обмін речовин (метаболізм), а інформація торсіонних полів визначає, в якій послідовності, по якій матриці білка (РНК) будуватимуться амінокислоти. Таким чином – відкриття вчених підтверджують існування єдиного Бога-Творця.
Найголовніша конструкція людини – СЛОВО, яке має безпосередній стосунок до нашого генетичного апарату.
Генетичний апарат має здатність до мислення, зрозуміло, не на вищому рівні, але, грубо кажучи, розуміє і міркує. ДНК сприймає мову та її сенс, тому генетичному апарату зовсім небайдуже, що ми говоримо, які фільми дивимося, про що думаємо. Усе вкарбовується у хвильовий геном, тобто хвильову генетичну програму, яка змінює спадковість кожної клітини в той чи інший бік.
Слова можуть бути представлені у вигляді електромагнітних коливань, які прямо впливають на властивості та структуру молекул ДНК. Саме ці молекули відповідають за спадковість. Якщо мова насичена негативними словоутвореннями, структура ДНК починає видозмінюватися, і нащадкам передається вже спотвореною. Накопичення таких негативних якостей можна назвати “програмою самоліквідації”.
Кандидат біологічних наук П.П. Гаряєв і кандидат технічних наук Г.Т. Тертишний за допомогою розробленої вченими апаратури зафіксували: лайливе слово спричиняє мутагенний ефект аналогічний радіаційному випромінюванню потужністю в 1000 рентгенів.
Гаряєв вважає, що за допомогою слова, мовлення, а отже – думки, бо мовлення є результат мислення, – людина, як скульптор, ліпить свій генетичний апарат, і відповідну інформацію передає наступному поколінню, якщо вона негативна, тоді від покоління до покоління, як снігова куля, наростатиме саморуйнівна інформація.
Багато років проводився експеримент з опроміненням на насінні рослини арабідопсис. Майже все воно загинуло. А ті, що вижили, стали генетичними виродками. Ці монстри, перенісши безліч хвороб, передали їх у спадок. Через кілька поколінь потомство повністю виродилося.
Цікаво, що мутагенний ефект не залежав від сили слова, вони могли вимовлятися то голосно, то пошепки. На цій підставі вчені зробили висновок, що певні слова мають інформаційний вплив на ДНК.
Проведено був і прямо протилежний експеримент. Вчені “благословляли” насіння, вбите радіоактивним опроміненням у 10 тисяч рентген. І ось переплутані гени, розірвані хромосоми і спіралі ДНК встали на свої місця і зрослися. Убите насіння ожило.
Скажете: “Ну що ви людей порівнюєте з рослинами!” Але в тому-то й річ, що генетичний апарат усіх живих організмів працює за “загальними” законами.
Насправді ж, щоб із ДНК побудувати живий механізм, потрібні набагато складніші програми, в яких має міститися левова частка всієї спадкової інформації. Нова наука, “хвильова генетика”, автором якої є Петро Петрович Горяєв, свідчить: ген – це не тільки клітина. Програма людини зашифрована в так званій “сміттєвій” частині ДНК. І не тільки в хімічних речовинах, а й у фізичних полях, які утворюються навколо хромосом і мають голографічну будову.
Уся інформація про минуле, сьогодення і майбутнє організму міститься в згорнутому вигляді в кожній точці хвильового генома. Молекули ДНК обмінюються цією інформацією за допомогою електромагнітних хвиль, зокрема акустичних і світлових. Сьогодні вчені навчилися “накачувати” ДНК енергією світла і звуку. Ніби висвітлили і прочитали заховані сторінки генетичних текстів. Запускаючи певні генетичні програми, вони стимулюють резервні можливості організму. У результаті одужували безнадійно хворі й оживали мертві рослини. Людина подібні дива може викликати саме “молитвами”
Пушкін колись писав своїй дружині: “Не марай душу читанням французьких романів”.
Наш сучасник хіба що посміхнеться цьому наказу генія, а даремно. Молекули спадковості отримують і акустичну, і світлову інформацію: мовчазне читання доходить до клітинних ядер електромагнітними каналами.
Генетичному апарату зовсім небайдуже, про що ми думаємо, говоримо, які книжки читаємо. Усе вкарбовується у хвильовий геном, тобто хвильову генетичну програму, яка змінює в той чи інший бік спадковість і програму кожної клітини. Так, слово може викликати рак, а може вилікувати людину. Причому ДНК не розбирає, спілкуєтеся ви з живою людиною чи з героєм телевізійного серіалу.
