Лікувальні властивості хвойних рослин

Хвойні рослини

Хвойні рослини завжди займали особливе місце серед дерев. Приміром Ялину вважали деревом безсмертя, яке символізує вічне життя, адже вона вічнозелена. Тож наші пращури думали, що хвойні рослини користуються особливими привілеями в сонця, яке дає їм змогу залишатися в одному кольорі в будь-яку пору року. Тож і до їхніх корисних властивостей почали придивлятися ретельно. Розбираємося в цілющих можливостях хвої, які частини збирати і коли, а також з якими хворобами допомагають впоратися хвойні рослини.

Ученими доведено, що в повітрі хвойного лісу щонайменше в 10 разів менше бактерій, ніж у листяному лісі.

Повітря навколо хвойних рослин завжди насичене фітонцидами – речовинами, здатними вражати небезпечні мікроорганізми. Та й самі зелені голки – чудова природна аптека.

У хвої містяться ефірні олії, що володіють бактерицидними властивостями, каротин і аскорбінова кислота (вітамін С), які підвищують захисні сили організму, дубильні речовини, що мають протизапальну дію, мікроелементи, що підтримують обмін речовин.

А до складу смоли (живиці), наприклад, входять терпентин, скипидар, деревний оцет та інші речовини, які широко застосовуються в медицині. І наші предки вміло застосовували в цілющих цілях усе це багатство.

Які частини хвойних рослин можна використовувати для лікування?

Насамперед – це самі голки. Вони містять велику кількість вітаміну С і мають протимікробні властивості.

Сосновий пилок є гарним джерелом харчування, він містить у собі білок, фолієву кислоту, вітаміни групи В, С, Е і навіть D. Однією з його найцікавіших властивостей є те, що він містить хімічну речовину, дуже схожу на тестостерон. Її добре використовувати у вигляді настоянки або приймати у вигляді порошку.

Кору сосни, або точніше сказати, шар камбію теж можна використовувати для здорового харчування та з профілактичною метою. Слід зазначити, що для цього не потрібно гризти верхню темну кору, або внутрішню, що знаходиться нижче. Необхідно відрізати невелику ділянку зовнішньої кори, щоб не пошкодити все дерево – тонкий шар живої деревини прямо під нею – це і є їстівна частина. Такий сосновий камбій можна їсти сирим, вареним, смаженим на вершковому маслі або олії. Іноді його називають сосновим беконом.

Сік або смола хвойних дерев – прекрасний антибактеріальний засіб для надання першої медичної допомоги. Його можна наносити на рани як захисне покриття, щоб закрити їх або склеїти.

За яких захворювань допомагає хвоя?

Застудні захворювання

Розтерту хвою корисно нюхати за нежитю, а відвари з бруньок можна використовувати як інгаляції в разі ангіни та запалень дихальних шляхів. Зрештою, можна просто пожувати голки, а потім виплюнути їх. Вони діють як протизапальні препарати, а також і як засіб від зубного болю, і в певних випадках, і від цинги.

Легеневі захворювання

Молоді шишки смереки у вигляді відварів вживають у разі запалення верхніх дихальних шляхів і бронхіальної астми. Настій і відвар соснових бруньок завдяки їхнім протизапальним і антисептичним властивостям, а також здатності розріджувати мокротиння і прискорювати його відділення застосовують у разі захворювань верхніх дихальних шляхів.

Втома, стрес, неврози

Можуть знизитися, якщо приймати заспокійливі ванни з настоями та ефірними оліями хвої.

Головний біль

Послаблюється, якщо вживати відвари з соснової кори.

Шкірні захворювання

Відвар молодих гілок і шишок сосни п’ють за різних шкірних висипів. Жовту плівку кори гілок сосни прикладають до ран, виразок, фурункулів, карбункулів. Хвойними настоянками полощуть волосся, щоб оздоровити шкіру голови та зменшити випадіння.

Серцево-судинні захворювання

Готують настій ялинової кори або відвар із соснових бруньок і молодих шишок. За атеросклерозу корисно вживати кедрові горіхи.

Захворювання шлунково-кишкового тракту

Соснова смола (живиця) допомагає в лікуванні виразки та гастриту. Якщо у вас підвищена кислотність, шлункова виразка або турбує печія, то варто додати в раціон кедрові горіхи.

Захворювання сечового міхура та нирок

Відвар молодої хвої та ялиці (20 хвилин на водяній бані) вживають як сечогінний засіб у разі захворювань нирок і сечового міхура.

Суглобові болі та ревматизм

Настої з гілок хвої у вигляді ванн використовують у разі ревматизму. Свіжу тирсу розпарюють в окропі й прикладають до попереку та хворих суглобів.

Як і коли правильно збирати хвою?

Саму хвою можна збирати цілий рік, але є періоди, коли вона максимально корисна: взимку, коли голки набрали зрілості й сповнені вітамінами, і навесні, коли з’являються молоді пагони.

Шишки дозрівають зазвичай влітку. Шишки хвойних для отримання горішків, або з іншою метою, можна просто збирати під деревом. У місцевості, де багато кедрів їх просто збивають, стукаючи молотом по стовбуру. Якщо шишки падають закритими, то можна викласти їх на деко з фольгою і запікати за температури від 200 до 225 градусів доки не відкриються. Цікаво, що всі горішки з будь-якої хвойної шишки їстівні, але в багатьох видів вони занадто малі, щоб приділяти їм серйозну увагу.

Щоб зібрати смолу (живицю) можна знайти в лісі вже травмоване дерево і з пошкодженої його частини злегка вирубати шматочки вже засохлої смоли. Якщо ж потрібна смола в рідкому стані, то на молодому дереві можна обережно зробити невеличкий надріз – 3-5 см – і підставити ємність, у яку капатиме живиця.

Щоб отримати пилок у лікувальних цілях, потрібно взяти паперовий пакет, натягнути його на край гілки і добре потрясти. Таким чином пилок залишиться всередині пакета.

Молоді пагони являють собою короткі відростки світлого кольору. Їх зрізають з кінця травня, коли їхня довжина сягає 3-5 см.

Усю заготівлю хвойних варто робити обережно і в невеликій кількості, з повагою до довкілля, щоб не зіпсувати дерева та кущі.

Протипоказання під час використання хвої

Перед використанням хвойних ліків для профілактики чи додаткового лікування слід обов’язково проконсультуватися з лікарем, а в процесі використання ретельно звертати увагу та аналізувати реакцію власного організму.

Серед протипоказань:

• у людей може бути алергія на пилок, який, до речі, здатен поширюватися на великі відстані;
• препарати з молодих хвойних пагонів протипоказані за хвороб нирок, виразки шлунка, гастриту. Часте вживання таких настоїв може спричинити запалення стравоходу;
• ліки на основі хвойних також мають жовчогінну дію, тому слід вкрай обережно їх приймати людям, у яких відсутній жовчний міхур;
• кедрові горішки дуже смачні, але занадто калорійні. Якщо їх вживати у великій кількості, то вони можуть шкодити травленню. Від застосування їхньої шкаралупи слід відмовитися, якщо є схильність до утворення тромбів, бо дубильні речовини в складі корисного продукту сильно згущують кров і це може теж завдати певної шкоди;
• “хвойне лікування” заборонене для вагітних, у деяких випадках воно може навіть спровокувати втрату плода, а жінки, які годують новонародженого, не повинні займатися таким лікуванням, щоб у дитини не виникла алергія.

Оздоровчий і профілактичний ефект хвойних лісів та парків

Хвойні ліси та парки, це один із найдоступніших способів оздоровлення. Хвойні рослини очищають повітря і наповнюють його озоном, тому прості прогулянки такою місцевістю наповнюють організм бадьорістю, дихання стає вільним, зменшується артеріальний тиск, заспокоюються нерви і зникають тривоги. Недарма, саме в таких місцях прийнято будувати санаторії, профілакторії, бази відпочинку.

Варто берегти такі куточки природи, а з ними і своє здоров’я. Намагайтеся залишати їх живими, а замість зрубаної ялинки чи сосни можна прикрасити штучну, або принести додому кілька знайдених гілочок, які теж подарують вам неабиякий аромат і відчуття свята.