Хто писав казки
Хоча казки в нас вважаються народними, придумав їх не народ, а Волхви – Наради. Тут вочевидь видно невеличке спотворення в слові; не народні, а нарадні. Подумайте самі, щоб приховати в тексті важливу інформацію, таємні знання цим займалися спеціально навчені люди. Вони ховали в тексті важливу інформацію, доступ до якої буде закритий для непосвячених людей, але наділених владними повноваженнями. І ці люди і будуть забороняти ці казки для ходіння в масах. Для того, щоб забезпечити ефективний механізм покритої сакральної інформації за несприятливих умов зберігання, коли оригінальні тексти згодом неминуче піддаватимуться текстовій зміні під час численних усних переказувань з уст у вуста, що призведе до неминучих втрат, було винайдено різні способи шифрування оповідей. Необхідно було володіти глибоким рівнем знань у найрізноманітніших галузях, а хто володів подібними знаннями?
Волхви приховували в тексті сакральну інформацію, прекрасно розуміючи всі слабкі місця усної традиції передавання інформації, за якої вона неминуче буде поступово спотворюватися, за кожної нової передачі її, як за змістом, так і за обсягом її змісту.
Спосіб зберігання сакральної інформації
І тоді Волхви придумали просте геніальне рішення. Вони роздрібнили всі наші стародавні знання про Світобудову на окремі самостійні частини та помістили їх у різні казки, та при цьому ще й багаторазово продублювавши їх у різних текстах.
Відповідно, тепер якщо текст якоїсь казки зазнавав настільки сильного спотворення і скорочення, що частково або взагалі повністю втрачав своє сакральне ядро, то ту ж саму інформацію можна було отримати з інших казок, яким пощастило зберегтися краще. Саме тому, при дешифруванні казок ми неодноразово стикаємося з одними й тими самими константами Світобудови, але подані трохи під різним ракурсом. Що, втім, дає нам змогу не тільки повніше познайомитися з ними, побачивши їх у повному обсязі, а й відновити структуру взаємозв’язку казок, унаслідок чого стає можливим зрозуміти всю систему законів Світобудови.
Текстові натяки щодо дешифрування таємного сенсу казки
Волхви не тільки зашифрували в казках таємні знання для нащадків, але залишили ще казки, за допомогою яких можна розсекретити цю інформацію. Це такі собі інформаційні маркери. Одним із таких маркерів є маркер “нереальності”. Це якийсь сюжет або ситуація, в якій якийсь знайомий нам предмет раптом набуває абсолютно не характерних для нього властивостей, часто взагалі не уявних властивостей. Робиться це для привернення уваги слухача. Це все одно, якщо серед безлічі однакового ми бачимо щось інше, і наша думка зупиняється на цьому предметі або явищі. У казках цей прийом використовується не тільки для привернення уваги слухачів, а й для того, щоб показати їм, що цей предмет використовують не за прямим призначенням. Він використовується не так як зазвичай у повсякденному житті. Але суть, що він тут уособлює певним чином пов’язана з його стандартними властивостями.
На основі “нереальності” подій і речей ми розглянемо не одну казку в наших статтях. І дамо дешифрування цих явищ у нашому повсякденному житті.
