Давньослов’янська легенда про бога Сварога
За давніми переказами слов’ян, бог Род з вуст випустив Птаха Матір Сва. І Духом Божим народив Сварога. І чотири голови Род Сварогу дав, щоб оглядав Він Всесвіт. На відміну від Роду, Сварог має матеріальне втілення як у природі, так і в людині у вигляді певних у Явному світі форм, у чоловічих втіленнях. Це перше втілення Роду, що вийшло з Уст, з подиху Його Душі, яким є птах, що літає в гарячих потоках Видиху Роду, Птах, Птах Матір Сва. Тому первинну чоловічу енергію народила Душа Сва, у витоках вуст знаходилося Все нашого Матеріального світу, Матір Сва. Все – це Ріг Достатку. Тому він і є СВАРОГ, Душа-дух Божий Небесний, у якому міститься вся чоловіча енергія, яка є у Всесвіті і поширюється ця енергія на всі чотири сторони Світла.
Після народження СВАРОГ взявся за продовження створення Світу, а Бог Рід пішов на спокій, розчинившись у своїх діяннях. Рід народив ще Ладу-матінку, жіночу іпостась нашого Світу, вона стала вірною дружиною Сварога.
СВАРОГ Сонцю шлях проклав, коні-дні стали мчати по небу. Створив небо, зірки і хмари. А вітри, що розносили Все по Білому Світу, дмухали з уст Божих…і хвилюють море (Всесвіт) широке.
Висока висота піднебесна, глибока глибина океанська, широко роздільюшко у світі Божому…не видно лише Землі-матінки… І тут СВАРОГ звертається до своєї Душі. Тут помітив він – крапка мала в Океані-море чорніє, то Каченя сіра плаває… У Сварога є мрії і побажання, у вигляді жіночого начала, і вони укладені в сірій качечці, яка може народити Землю-матінку, тобто дістати її з Нав’єго світу-моря в океан нашого Всесвіту. Тричі пірнала сіра Качечка на дно Океану, на межу Явного і Нав’єго світу, і змогла все-таки дістати жменю Землі… А з землею – маленький камінь: Біл-горючий Камінь Алатир. Зі стихією землі до нас прийшли і знання, які ми маємо по життю пізнавати, з чого складається наш матеріальний світ.
Стихію землі Сварог створював довго і важко. Легкий вітерець, стихія повітря з подиху Роду, в ньому тягуча стихія води з’явилася і сонце гаряче запалив Сварог, стихію вогню для руйнування кордонів Наві. Землю мне Сварог – гріє Сонечко, Місяць студить і дмуть вітри. Вітри здули Землю з долоні, і впала вона в море синє. Обігріло її Сонце Червоне – Мати-Земля запеклася зверху скоринкою, остудив її Місяць світлий… Не втримала в дзьобі сіра Качка камінь Алатир… Там, де впав Біл-горючий Камінь – піднялася гора Алатирська. Так Сварог створив Землю-Матінку. Три підземних склепіння він у ній заснував, три підземних пекельних царства. Створення Світу не закінчується на створенні Явного Світу, є Світи з важчою енергетикою, ніж наша, але, як і Вища, так і Нижня Нав’я нам не видна… Землю Він затвердив на воді, воду ту – на жаркому вогні, а вогонь – на великій темряві, а в тієї-то темряви кінця-краю немає. А щоб у море Земля не пішла знову, Рід народив під нею Юшу могутнього – Змія чудового, багато сильного. Важка його доля – тримати йому роки й століття Землю-матінку. Так була народжена Мати Сира Земля. Так на Змії вона упокоїлася. Якщо Юша-Змій поворухнеться – Мати Сира Земля повернеться…
Сварог – верховний бог слов’ян, Небесний Коваль
Сварог – Бог Творець, справедливий Суддя. Творча сила Сварога брала участь у творенні Світів, тому Його називають Отцем Небесним. Саме Він є Батьком усіх слов’янських Богів. Це чоловіча іпостась Бога Роду.
Сварогу люди восилають свої благання до доброго врожаю. Сварог у себе в Небесній Кузні викував плуг для обробітку землі і подарував його людям. Так само Сварог навчив людей виготовляти сир із кислого молока та сир (раніше така їжа вважалася священною, справжнім подарунком Богів). Слово “варганити” практично не використовується в нашій мові, але раніше воно означало щось дивовижним чином змайструвати, створити, зробити що-небудь нове і незвідане.
Слов’янський Бог Сварог все творить своїми руками, він Бог Праці, твоїх рук справа, Він навчив людей трудитися не покладаючи рук. Сварог любить працю, а тому він і створює наш матеріальний Світ. Сварог для полегшення праці людей подарував їм вогонь для приготування їжі, обігріву житла, для виготовлення знарядь праці та зброї для захисту від ворогів.
Вседержителем Родом СВАРОГ був задуманий для людей як Благоподатель, Бог справедливого вогню, який приносить усьому людству тепло, життя, рух, працю, розвиток, військове мистецтво в боротьбі зі злом. Бог Сварог, окрім того, що є вищою творчою силою поточної у світі Яви, але він так само і воїн Світла, щоб захистити свої справи. За часів, коли слов’янські роди перебували в стані війни з чужоземними народами, Сварога зображували у вигляді Вищого Воїна, на якому були вдягнені обладунки бордового кольору.
У мирний час Сварога зображували у вигляді могутнього Коваля, який із задоволенням і старанністю трудиться у своїй Небесній Кузні.
Як Бог Справедливості СВАРОГ часто підказує людям як захистити Правду, Волю і Світло Знань. Він створив Заповіді, і люди й понині шанують їх. Часто зі звістками від Сварога прилітає Птах Алконост, вісник Богів. Самою ж душею Сварога є сіра Качечка, де Вона крутиться, там сам Сварог про щось турбується.
Символ Сварога
Слов’янський Сварог найчастіше зображувався з Молотом, яким він бив по каменю Алатирю, і з іскор народжувалися Боги Сварожичі.
Сварог дає заступництво тим, хто проявляє риси характеру самого Сварога. Бог Сварог не багатослівний, працьовитий і справедливий. Якщо в тобі є такі якості, і Його іскри запали тобі в душу, тоді ти теж схожий на Нього. Праведний суд Сварога здатен спалити на Горній Небесній Кузні все погане, все погане, порочне, чорне, несправедливе. Тому, коли тобі дуже важко в даний момент життя, треба кликати на допомогу суворого, але великодушного Бога Сварога.
Багато зробив для людей Сварог, усе одразу й не перелічити, безмежні його діяння. На честь Сварога треба палити багаття, ходити по вугіллю, обливатися холодною чистою водою, шанувати дві стихії вогню і води на честь Бога Справедливості, співати гімни на честь його подвигів.
Відомі кілька символів і оберегів Бога Сварога, але основним його символом є – Зірка Сварога.
Слава Сварогу!
