Наші пращури жили в злагоді з Природою і тому знали, яка година дня для чого призначена. Особливим було ставлення до ранкової Зорі. Її вшановували і величали, до неї зверталися з такими словами: “Зоря-зоряниця – Красна Дівиця”.
Зоряна або Зоря-заряниця – це час сходу Сонця, час запуску людського тіла, для того, щоб день, який розпочався, провести наповненим і усвідомленим. День, що настав, людині треба провести сповненим благими справами й усвідомленим чому й для кого саме так треба провести свій день.
Зоряницю зустрічають не тільки люди, а й птахи та звірі. У момент появи сонця над обрієм усе затихає, а потім з усіх боків мчить невгамовний гвалт і спів птахів. Так птахи вітають появу сонця. Не тільки птахи зустрічають сонце, а й з’являється легкий ранковий вітерець, що змушує шелестіти листя на деревах. Звірі теж виходять подивитись на сонечко, не боячись, що хтось у цю прекрасну годину нападе на них. Це священна мить для всього живого.
Під час сходу сонце забарвлюється в червоний колір, а на заході сонця – у багряний.
Люди теж виходили зустріти ранкове сонечко, зазвичай на луг ближче до річки чи іншої водойми. Чоловіки йшли проводити ранкову зарядку направо, а жінки – наліво. Коли сходило сонечко, роздягалися догола і все тіло підставляли під сонячні промені. Ці промені мають особливий колір і вібрацію, вони запускають весь організм у роботу, підвищують імунітет і здоров’я. Після ранкових процедур тіло людини готове до денних ратних справ. Наприкінці зарядки всі стояли з піднятими руками, підставляючи обличчя і всю передню частину тіла Зорі. При цьому запускалася робота м’язів, хімічні реакції в тілі й людина ставала ніби “заведена” на цілий день. Після цього каталися по траві, омиваючи себе росою, вмивалися нею, витиралися і йшли з посмішкою на обличчі продовжувати свій день.
У народних казках часто згадується фраза: “зустрічати зорю”. Читачі це розуміють у буквальному сенсі – просто дивитися на схід сонця. Насправді за цією потужною фразою стоїть таке слово як зарядка, фізична практика для людського тіла.
Не тільки схід сонця, а й захід також був важливим моментом дня. На заході сонця були інші вібрації в поля Землі. На заході людське тіло вже не заряджалося, а йшли очисні антибактеріальні практики. Людина мала змити весь бруд, який вона зібрала на собі протягом свого робочого дня, помитися, “остудити” або зупинити своє тіло, повільно занурюючись у стан спокою. Якщо до вечора випадала вечірня роса, то нею протирали обличчя і натруджені частини тіла. Очисні бактерії, що містяться в росі, завжди виконають своє завдання.
Ось як за допомогою Сонечка та її супутниці Зорі-заряниці людина заряджала і зцілювала своє тіло.
Автор: Рунмайстер
