У нижній течії річки Дніпро розташований острів Хортиця, історичну назву якому повернули у двадцяті роки XX століття. Багато версій існує про походження назви острова Хортиця. У цій статті ми звернемося до найдавнішої книги слов’ян “Зоряна Книга Коляди” – книга являє собою збірку найдавніших староруських переказів про Створення Світу, богів і епічних героїв. Тексти зібрані за слов’янськими усними переказами, народними книгами. Отже, розкриємо зв’язок – Острів Хортиця і Бог Хорс…
Культура і побут східноєвропейських слов’ян формувалися на Руській височині, між басейнами річок Дніпро і Волга. Оборонні рубежі такої великої території знаходилися на заході вздовж правого берега Дніпра, це Змієві вали, і на сході – на лівому березі Волги, це Приволзькі вали. Це штучні споруди, що простягаються не на одну сотню кілометрів. На південних рубежах стояли природні перепони: Кавказькі гори, Чорне море і річка Дунай.
Але північніше Чорного моря зі сходу на захід проходив степ. Це була дорога, якою мігрували племена і народності, йшли торгові караванні шляхи. На ближній сторожі стояв глибоководний Дон з Волгою, в ті далекі часи Волга і Дон з’єднувалися в одне русло і впадали в Азовське море. А судноплавство Дніпром було перегороджено кам’яними порогами, це були природні “зуби”, які вишкірилися на ворогів, що йшли з півдня.
Одразу за порогами Дніпра знаходився острів ХОРТИЦЯ. І ми звернемося до самого слова, де основу слова складає руна “хор”, це “хоровод” різних дій, які відбуваються по краю кола (коло). Це різні вихрові потоки, що захищають внутрішнє коло своїх інтересів. У пантеоні слов’янських Богів був Бог Хорс, зі своїми прямими обов’язками, які проєктувалися на землі у вигляді викладеного каміння у формі овалів і кіл. Цими колами і овалами рясніла степова північна частина острова. Але прийшла нова комуністична влада і спадщини предків вона не потребувала, вона будувала “нове життя”. Степову частину острова було зорано, жертовні кола було розвернуто, і все було засіяно деревами. Величезну кількість мегалітичних пам’яток було безповоротно втрачено.
Хорс і Хортиця в міфології давніх слов’ян
Що ж нам розповідає Зоряна Книга Коляди. Бога Коляди, що подарував людству календар, Коляди дар, з якого ми досі черпаємо знання, дані всьому людству.
На початку Часів світ перебував у темряві. Але Всевишній явив Золоте Яйце, в якому був укладений Рід – Батько всього сущого.
Рід народив Любов – Ладу-матінку і, силою Любові зруйнував свою в’язницю, породив Всесвіт – незліченну безліч зоряних світів, а так само земний світ …
… У колісниці вогненній Рід затвердив Грім гримлячий. Бог Сонця Ра, що вийшов з обличчя Роду, був затверджений у золотому човнику, а Місяць – у срібному…
…Було у Сонця і Володарки Моря дві доньки Рада і Адель, і син Хорс. Усі вони жили на Сонячному острові, на якому потім став одноосібно панувати Хорс.
Рада була старшою з дітей Сонця Ра, вона була настільки прекрасна, що подейкували, що вона пригожіша за найяскравіше Сонечко. Дізнавшись про це, Бог Сонця Ра влаштував змагання зі своєю дочкою – хто сяє яскравіше? І після змагання, яке тривало три роки, три місяці і три дні, Боги вирішили, що на небі яскравіше сяє Сонце, а на землі – Рада. Чоловіком у Ради став Кришень, пройшовши три випробування.
Коли Бог Ра постарався, він сказав Небесній Корові: “Я живу, тільки серце втомилося жити… Повними мене вгору на ногах своїх! Стану я небесною рікою – тією, що Явь і Нав розділяє, що рікою Ра впадає в Море-Окиян.
У Хорса народився син – Бог кохання Кама. Якось раз, проїжджаючи чистим полівцем, Кама зустрів прекрасну Богиню кохання Оку. Вони покохали один одного, і незабаром зіграли весілля. На весіллі Кама й Ока посперечалися – чиї любовні чари сильніші? Тоді Кама запропонував поїхати в чисте полянці і пускати один в одного стріли, щоб з’ясувати, хто кого вб’є любовною стрілою. Чари їхні виявилися такими сильними, що щойно стріли, а ними були червоні троянди, влучили в серця Ками й Оки, вони впали на землю й померли від кохання. З їхніх сердець потекли водами річки Кама й Ока.
Хорс був сином Бога Сонця Ра і братом Велеса Суревича. Ра народився з обличчя Роду, він багато тисяч років правив Сонячною колісницею і вивозив Сонце на небесне склепіння. Але потім він втомився і перетворився на Сур’ю, сонячний медовий напій і річку Ра. Після того як Ра перетворився на річку, колісницею Сонця став правити його син – Хорс.
Перед самим ранком Хорс відпочиває на Сонячному острові Радості – Хорсісі. Коли до острова прискакує на білому коні Ранковець, він каже: “Іди, Сонце, у свої сині луки. Ти маєш піднятися в колісницю свою і дивитися зі Сходу!”
Так і вранці нам кажуть: “Вставай, пора (за сонцем Ра)!” Ми ж відповідаємо спросоня: “Ще Ра-но (сонця Ра немає). Нора – де сонця не буває взагалі. Де багато в достатку Ра, так це ра-дость.
А ввечері, коли сонце схиляється до горизонту, прискакує на чорному коні Вечірник. Він каже: “Сонце зайшло за гори свої й покинули свою золоту колісницю! ” і тоді ворожби розгнуздують коней Сонця, і Сонце лягає спати, і віз, на якому стоїть колісниця, влічеться волами по синьому степу, по Чумацькому шляху до ра-с-світу, до острова Хорсіса. А звідси знову вранці Сонце підніметься на золотій колісниці.
Якось Хорс, проїжджаючи небесним склепінням, подивився долілиць на землю, і побачив він біля острова Буяна, що купаються Зоря-Зорянка із сестрами – Полуденницею, Вечіркою та Ніччю-купальницею. Хорс закохався в Зорю-заріницю і вирішив одружитися з нею. На весілля Хорса і Зорениці зібралися всі Боги-небожителі. На летючому кораблі прилетіли доньки Лади – Богині Життя, Смерті та Любові: зеленоока, золотоволоса Жива, чорнява Марена та білява, блакитноока Леля. Вони подарували Зорі золоту хустку: “розгорнеш її рано вранці, осяєш нею все піднебесся!” А Хорсу подарували чашу з живою водою: “хто п’є воду з цієї чаші – той навіки не вмирає!”
Щоранку Зоря-заріниця розгортала свою хустину, від неї по всьому небу розливалося сяйво, і тому гасли зорі, які затьмарювалися Зорею-заріницею. Від зірок дізнався про красу Зорі-Заріниці ясний Місяць. Він був неодружений і тому вирішив вкрасти у Хорса його дружину. Допоміг йому в цьому Китоврас, він створив летючий корабель, чудно його прикрасив і посадив на ньому прекрасний сад. Він приплив на ньому до острова Радості й зазвав Зорю на цей чарівний корабель. Китоврас задарував Зорю подарунками, заговорив байками і відвіз до Місяця.
Дізнавшись про це, Хорс кинувся в погоню. Хорсу допомагали Сварог і Лада – хранителі шлюбу, а так само всі Сварожичі. Семаргл Сварожич наздогнав і розрубав Місяць своїм мечем і повернув Зорю Хорсу. І відтоді ясний Місяць марно шукає Зарю-заріньку і не може знайти молоду Зарю. Виростить Місяць знову, але Семаргл-вогнебог знову його розрубує.
Багатогранна Зоряна Книга Коляди, багато в ній СКАЗАНЬ і билин. За цими розповідями багато кам’яних карт-кіл зроблено було під небом острова ХОРТИЦЯ, зоряних маршрутів нашого Сонця і його сина Хорса. Кожен камінчик є відображенням зірочки з неба, кожне кам’яне коло являє собою якусь подію або чертог-сузір’я зоряного неба. Кожен знак це новий день у нашому календарі. Всю північну степову частину острова вкривали зоряні карти Коляди.
Тепер тільки пам’ять людська пам’ятає про це.
Автор: Рунмайстер
