Енергопотенціал успіху в житті має та людина, яка має мету й енергію для досягнення цієї мети. Це означає, що людина постійно самовдосконалюється, збільшує свій енергопотенціал, коригуючи при цьому свої життєві цінності.
Постійно піднімаючись угору до нового рівня успіху в житті, необхідно щоразу збільшувати свій енергопотенціал.
- Від чого залежить рівень внутрішньої енергії та як поповнювати її запаси?
- Яку роль у цьому процесі відіграє духовний розвиток людини?
Ось ці важливі питання сьогодні стоять на порядку денному. Ми багато говорили про важливість духовного розвитку, про необхідність самовдосконалення для того, щоб мати успіх у житті.
Як же правильно розподілити свої енергетичні запаси, щоб не “видихнутися” на половині шляху?
Часто, ставлячи перед собою якусь мету, ми під час її розв’язання стикаємося з тим, що нам на якомусь етапі бракує внутрішньої психічної енергії, або зовнішньої енергії – грошей, наприклад. І тоді ми посилено шукаємо резерви та переглядаємо свої життєві цінності, щоб поміняти пріоритети. Це свідчить про те, що наш енергопотенціал на межі. Що ж це таке?
Для здійснення будь-якої дії людині необхідна певна енергія та інформація. Якщо людина перебуває на одному рівні розв’язання завдання і в гармонії із собою – цілісний стан свідомості, – то вона має достатню кількість енергії та інформації для здійснення початкових дій. Якщо ж людина ставить перед собою завдання складніше, то їй знадобляться додаткові енергія та інформація. Тут уже не обійтися без оновлення життєвих цінностей, самовдосконалення та духовного розвитку. Якщо не буде збільшуватися енергопотенціал, то не буде можливості освоювати нову інформацію, тому що в разі втрати внутрішньої енергії ми втомлюємося, втрачаємо опімізм, починаємо хворіти, відповідно, не можемо розв’язати психологічну задачу й знайти потрібне рішення.
Енергопотенціал – це життєва сила, яка свідчить про духовний розвиток людини, це можливість діяти. Тільки від енергопотенціалу залежить, на якому поверсі розвитку сьогодні перебуває людина. Це не те саме, що енергія. Між ними не можна поставити знак рівності. Відмінності між ними найкраще видно за їхніми стосунками до другого закону термодинаміки. Поняття енергії невіддільне від поняття ентропії. Що ж стосується енергопотенціалу, то він з однаковим успіхом бере участь як в ентропійному (втраті), так і в антиентропійному (поверненні) процесах. Отже, про енергопотенціал можна говорити як про енергію, збагачену новими функціями.
Енергопотенціал буває базовий, генетично отриманий від батьків, і оперативний – додатково зароблений людиною самостійно в процесі життєдіяльності. Цей клубок енергії – біополе, впливає не тільки на навколишнє середовище, а й на всі системи всередині тіла та кожну клітинку окремо. Залежно від рівня свого духовного розвитку людина використовує свою енергію по-різному: одні – на матеріальні цінності, інші – на задоволення, а треті – на самовдосконалення і творчість, досягаючи при цьому успіху в житті й не втрачаючи здоров’я.
- Базовий (основний) енергопотенціал людина отримує у спадок при народженні. Він передається дитині не менший, ніж у батьків для того, щоб та могла піти далі, ніж вони. Це Закон Природи. Це та основа, яка забезпечує життя, не порушуючи цілісності Душі й тіла. Людина, що живе в злагоді з Природою і слухняна мудрості тіла (без шкоди для здоров’я), живе довго здоровою, зберігаючи бадьорість, працездатність і ясний розум.
- Оперативний (набутий) енергопотенціал – це та енергія, яку людина примножує впродовж життя і яка дає їй можливість діяти. Суть його полягає в тому, що чим більше енергії використовує людина, тим більше вона отримує за умови не порушення цілісності (мудрості тіла). Тобто, треба працювати до такої міри втоми, щоб поворотна (антиентропійна) енергетична хвиля не тільки відновила сили, а й додала енергії. – это та энергия, которую человек приумножает в течение жизни и которая дает ему возможность действовать. Суть его состоит в том, что чем больше энергии использует человек, тем больше он получает при условии не нарушения целостности (мудрости тела). То есть, надо работать до такой степени усталости, чтобы возвратная (антиэнтропийная) энергетическая волна не только восстановила силы, но и прибавила энергию.
Діючи, ми витрачаємо свою енергію на підтримання здоров’я, навчання та життєдіяльність, але паралельно з витратним, працює зворотний (антиентропійний) механізм, який дає змогу поновити й збільшити оперативний енергопотенціал. Наприклад, людина багато працювала, рухалася, втомилася, але водночас вона зміцнила дихальну, рухову та інші системи, які повертають їй нову набуту енергію та гарний настрій. Якщо людина слухає голос свого тіла – її дії, думки та почуття запускають антиентропійний механізм. Отримана в такий спосіб енергія – це те поле, на якому народжуються думки й почуття, бо відчувати можна лише те, що опиняється в енергетичному полі діяльності людини, а осмислювати це почуття можна лише тоді, коли оперативного енергопотенціалу достатньо, щоб згустити чуттєву інформацію в думку, тобто перекристалізувати її. Якщо людина живе, зціпивши зуби, культивує зло і руйнівні думки, – її оперативний енергопотенціал прогорає, оголюючи базовий. Звідси висновок: що бідніший оперативний енергопотенціал, то банальніші думки.
Людина живе не в енергетичному вакуумі, а в щільному енергетичному середовищі. І найменша трата оперативного енергопотенціалу тут же компенсується цим середовищем. Процеси витрати і відновлення протікають одночасно – це єдиний злитий процес. Саме тому ми енергетично не переповнюємося і не вичерпуємося (за Законом збереження енергії). Навколишнє енергетичне поле для всіх одне, а відновлюємося ми по-різному, тому що поповнюючи енергетичне поле, ми також і черпаємо енергію з нього. Для цього потрібне знання Законів Природи та здоровий спосіб життя, щоб жити в згоді з цими Законами.
Негативні емоції: “не хочу, нудно, але роблю”, “не подобається, не можу, але роблю”, не вмикають антиентропійний процес, і ведуть до великих втрат: скільки витратили, настільки й збідніли! Якщо витрачання енергії відбувається на тлі негативних почуттів та емоцій, то працює тільки ентропійний механізм (втрата), працездатність падає, хронічні захворювання вилазять назовні, будь-яка інфекція проникає в клітини й починає руйнувати тіло зсередини. Така дія не приносить користі нікому, бо вона насичена низькою енергетикою, а слова були руйнівними (особливо звинувачення, осуд, лихослів’я). Таким чином, агресивний, вічно всім незадоволений обиватель, який культивує зло й руйнівні думки, націлений тільки на заробляння грошей, земні життєві цінності, – помирає від хвороб і незадоволеності, бо спрямував свою життєву енергію не на творення й духовний розвиток, а на руйнацію, і не зміг запустити процес повернення й нагромадження енергії – антиентропійний процес.
І навпаки, все, що зроблено з любов’ю, довше носиться, тепліше, смачніше, бо людина завжди наповнюється цією позитивною енергією. Діючи, ми витрачаємо оперативний енергопотенціал, але він до нас повертається, бо ми матеріалізуємо його в предмети, почуття й думки. Те, що належало тільки нам, стало надбанням усіх людей. У результаті ми стаємо духовно багатшими на величину своїх енергетичних внесків і енергетичних внесків цих людей. Натхнення – ось мить цілковитої свободи, коли робота йде сама, без витратних зусиль, тому що вмикається антиентропійний (зворотний) процес.
Отже, можна зробити висновок: як ніщо не береться нізвідки, так ніщо в нікуди й не зникає. Наш досвід, наша культура мислення, заряджені збереженою базовою і накопиченою за все життя оперативною енергією, не зникають, а вливаються в загальне енерго-інформаційне поле, з якого ми потім черпаємо енергію та інформацію для досягнення успіху в житті.
Людина відрізняється від інших живих істот своїм призначенням – здатністю до антиентропійного – творчого процесу. Тому для поповнення себе необхідною енергією найважливішу роль відіграє трансформація життєвих цінностей, духовний розвиток, самовдосконалення, які створюють цілісність людини та її зв’язок з енергоінформаційним полем. Від рівня духовного розвитку людини залежить рівень енергоінформаційного поля, до якого людина може дотягнутися, щоб одержати потрібну енергію та інформацію для досягнення мети. А щоб підвищити цей рівень духовного розвитку, необхідне самовдосконалення, яке неодмінно приведе до успіху в житті.
© Велар Вольф
