Сама лише назва – Зачарована Долина в північному куточку Вулканічних Карпат розбурхує фантазію мандрівника і породжує в душі бажання побувати тут. Але не тільки інтригуюча назва є особливістю цього урочища. Виявляється, вислів “краще один раз побачити, ніж сто разів почути” – саме про цей казковий куточок Іршавщини. Адже познайомившись із місцевими панорамними краєвидами, ви зрозумієте, що назва цього місця аж ніяк не є перебільшенням, а цілком відповідає дійсності. Не дарма тут ще 1978 року було організовано гелогічний заказник площею 150 гектарів.
“…Зачарована долина, Сонце сідає за гору. Останні промені золотять високу скелю. Але що це? Перед нами яскраво вимальовується профіль величезної людської голови. Риси особливо виразні, мужні. Відкрите чоло, очі трохи випуклі, прямий ніс, губи і борода лопатою, як у єгипетських фараонів… Здається, що кам’яний велетень дивиться на руїни замку, який начебто колись належав йому… Не менш дивними здаються силуети скель, особливо при вечірньому освітленні. Складається враження, що перебуваєш у чарівному скам’янілому місті. І ще здається, що вночі, коли все навколо стихає, ця казкова, залита сріблястим місячним світлом долина, оживає. З печер і ущелин у скелях виходять усі казкові герої і водять веселий хоровод…” (Лазаренко О. А. Вулканічними Карпатами: путівник – Ужгород: Карпати, 1978)
Зачарована Долина – це щось неймовірне! Потрапивши в Зачаровану Долину вперше, Ви будете вражені цим фантастичним творінням природи. Серед крутих схилів, вкритих буковими лісами, немов грізні велетні то тут, то там, височіють величні скелі найфантастичніших форм і розмірів. Одні з них нагадують руїни казкової фортеці, інші – піраміди, далі – гігантську долоню з розкритими пальцями або зуби страшного дракона, і навіть – застигле обличчя велетня!
Ці скелі – круті, незламні й неприступні, заввишки від кількох десятків до сотні метрів, вони насправді схожі на застиглих від чиїхось чар охоронців Зачарованої Долини, готових от-от прокинутися від свого багатовікового сну. Деякі з них мають назви: Утьос, Смерека, Верблюд, Руїни Замку, Тронний Камінь.
Найвідоміша скельна брила – Смерековий Камінь. Він-то і дав іншу, народну назву навколишній місцевості. Під східною стіною цього 60-метрового кам’яного велетня протікає однойменний струмочок – Смерековий. За ним розкинулася дуже затишна і мальовнича галявина, де часто люблять зупинятися відпочивальники.
Легенда про Смерековий Камінь
Було це давним-давно… Природа рідного краю була такою прекрасною і неповторною, що кожен, хто тут проходив або проїжджав, зупинявся і милувався нею, бо не було кращого куточка, ніж тут, на всій землі. Особливо приваблювали людей гори. Вони були вкриті густими лісами, де росли велетенські дерева і водилося багато різної звірини. Полювати на цих звірів звідусіль приїжджали мисливці: не тільки вельможна знать, а й навіть князі та царі інших держав.
Одного разу на полюванні князь із якоїсь далекої країни натрапив на красуню смереку. Не міг він відвести від такого прекрасного дерева очей. І надумав він побудувати собі палац із таких самих як і це. Хоч як відмовляли його міністри від цього задуму, але князь стояв на своєму: “Хочу палац побудувати тільки з цього дерева!”
Зібрали найкращих лісорубів і розкинули свій табір біля підніжжя гір. Кілька десятків їх приступило до роботи зі сходом сонця, але щойно сокири торкалися кори дерева, як їхнє лезо гнулося або розколювалося навпіл. “Зачароване якесь дерево”, – думали вони. Коли сонце йшло на відпочинок, лісоруби, виснажені за день тяжкою працею, пішли в табір. Боялися вони гніву княжого, бо не зрубали вони смереки. Як не старалися, а на ній не виявилося жодної подряпини. Думали, гадали, що це за дивина така, щоб дерево не можна було зрубати. Один із них, старий сивий мужик і каже: “Цілий свій вік лісорубом був, але такого ще не бачив. Це не Смерека, а камінь”. І тієї ж миті позаду них почувся шум, тріск. Люди повернулися на ці звуки й оніміли. На місці, де росла смерека, з’явився велетень-камінь, який зачаровував погляд не менше, ніж смерека-красуня. Ніхто не міг і слова промовити, тільки Старий лісоруб сказав: “Я ж казав, що ця смерека-камінь!”
Ніхто не знає, чому сталося таке диво. Може, боги не хотіли віддавати з нашого лісу красуню-смереку і перетворили її на камінь, або в таку Особливу хвилину Старий лісоруб порівняв її з каменем… Ніхто цього не знає. Тільки Смерековий Камінь – дивовижний витвір природи – милує погляди і наших сучасників.
У всі пори року сюди приходять відпочивати люди, долати його висоту, намилуватися красою природи. Нині це урочище називають “Зачарована долина”. Природа цієї місцевості справді зачаровує. Тихо шумить буковий ліс, перешіптуючись зі стрункими смереками. А з-під каменю витікає джерело з дуже смачною мінералізованою водою. Ця геологічна пам’ятка природи – один із найкрасивіших куточків Закарпатського краю.
Ось як описує її відомий краєзнавець Закарпаття П.П. Сова:
“Природа тут перевершила саму себе. Дика ущелина з фантастичним нагромадженням скель, з поодинокими брилами, що ніби розбрелися нею, сповнена таємничого мовчання. Під кручею невтомно шумить невтомний Яловий Потік, спадаючи каскадами по кам’яних порогах. А ліворуч від нього, на схилі гори, зяє невелика печера. У ній струмує мінеральне джерело. Навпроти, під лівим берегом Потоку, – інше джерело, вже не мінеральне, а з чистою, наче кришталь, і холодною, як лід, водою”.
І справді, хто побував у Зачарованій Долині, той не міг відірвати погляду від казкових велетнів, довго милувався трьома кручами-соколятами, які нагадують братів-гігантів. А Городище Гіганта? Його описує П. Сова так: “Ще сильніше вражає побачене віч-на-віч Городище Гіганта зі своїми химерними брилами, вежами, силуетами. А круча над Потоком схожа на велетня. Чи не сам це господар Городища, перетворений на камінь богинею справедливості Немесідою, дивиться на нас он з того стрімчака? Його гігантська голова вкрита тяжкою думою… Бачите лоб, очі, ніс із горбинкою… А борода, як у давньоєгипетських фараонів”.
Національний природний парк “Зачарований край”
Він ще зовсім молодий, створений 2009 року на території Іршавського району Закарпатської області загальною площею 6101 га. Мета – збереження, відтворення та ефективне використання типових і унікальних природних комплексів Східних Карпат, що мають важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення. Тут розташована більша частина водозабірної території однієї з приток найбільшої річки Закарпаття Тиси – р. Боржава, збереглися букові праліси, сформувалися унікальні скельні ландшафти…
Зачарована Долина займає понад 150 га угідь. Це диво природи – єдине в Європі. Але геологи стверджують, що і єдине у світі. Тут мальовнича природа з багатим рослинним і тваринним світом. Ростуть тут рідкісні види: чемериця, немиця, росичка комахоїдна, журавлина, пухівка широколиста та інші. З тваринного світу зустрічається бурий ведмідь, рись, куниця, борсук, лисиця, заєць і навіть олень. Тут багаті й надра землі: залізна руда, природні фарби, золоті розсипи, боксити, кіновар, будівельний камінь. А ще дорогою до Смерекового Каменя зустрічаються лікувальні глини. Вони синього кольору, кислі. Йдучи до Великодільських вершин трапляються три мінеральних джерела, одне з яких – цілюща вода типу “Шаян”. Тут є печери – і не одна, а багато.
Смерековий Камінь – Метафізика місця
Скельний комплекс “Смерековий камінь” – це ціла система, яку древні люди використовували в енерго-інформаційному плані як Місце Сили – Силову установку, місце спілкування з “Богами”, місце вираження своєї творчості та фіксації Веди, місце взаємодії зі стихіями, місце свят і ритуалів… Тут же, місце виходу Темної Матерії – Цеглинок Світобудови…
Це Місце має неймовірну силу, зберігає в собі стародавні знання, зберегло образ первозданної природи.
У процесі пошуку наша група зіткнулася з певними випробуваннями. Кожен проходив і продовжує проходити свій шлях усвідомлення, трансформації та пробудження, бо кожен із нас – це частка єдиного цілого, що містить у собі багатогранність світобудови, світочок, зі своїм відтінком, несхожим на жоден інший. Це місце дає поштовх світити яскравіше, яскравіше співати і дихати. Сама природа демонструє людині ці якості, і передає стани, що дають іскру до розкриття.
Побувавши тут, ви доторкнетеся до таємниць стародавніх цивілізацій, прочините завісу матері землі, де з’являється шанс скинути завісу з внутрішнього погляду, відчуєте силу і міць незрозумілої частоти.
Шлях до сили не буває легким! Зачарована Долина чекає на вас!
