Наприкінці зими цього року нам випала можливість побачитися зі старим товаришем, та відвідати нові місця. Тож відкриття сезону походів у 2023 році почалося ще раніше, у лютому місяці. Вже підсвідомо відчувалася зміна сезону, а також активувалося бажання рухатися після зимового затишшя та сну. Наша зустріч відбулася неподалік від селища Східниця у Львівській області, яке можна назвати фактичним початком Гірського Прикарпаття зі сторони Львівщини. І вже у перший день зимових пригод у Карпатах ми рушили назустріч трьом найбільш вражаючим водоспадам Східниці, які варто відвідати всім туристам, закоханим (як і ми) в гори і природу – водоспад Лазний, Сопіт та Гуркало!
Водоспад Лазний
Наша зустріч відбулася неподалік Східниці, тож першим пунктом подорожі став водоспад, який був знайдений товаришем порівняно нещодавно, та й відкритий для туристів він теж став кілька років тому. Називається він Лазний та розташований в районі села Рибниця, де колись хотіли будувати греблю (лишилися ще об’єкти для створення водних перешкод).
Взагалі струмок Лазний по протяжності невеликий, пара кілометрів, але навіть за такого короткого шляху до з’єднання з річкою Стрий, він досить мальовничий. По-перше тому, що урочище Лазний має цікавий ландшафт, воно наче приховує свої таємниці в непролазних (місцями) хащах, по-друге, зимовий сезон теж накладає особливий відбиток на природу: якби ми не знали, куди йдемо, то ні за що б не здогадалися, яка перлинка сховалася тут. Ну і по-третє, місце, в якому ще не було багато туристів, завжди оповите більш сильним та чистим потенціалом, енергетикою (хоча саме тут відчувалася потужна тендітність).
Підйом до водоспаду не важкий, пара місць стрімких, але не довгих. Де-не-де ще лежали острівці снігу, контрастуючи з проталинами. Вже за 15-20 хвилин ми були біля оглядового майданчика, з якого можна спуститися до водоспаду, та насолодитися його свіжістю та співом, що вже сповнений передчуттям скорого пробудження й оновлення.
Від майданчика можна пройти ще трохи вгору (що ми й зробили), щоб помилуватися верхнім видом, і це по-своєму захоплююче (та безпечно, бо вся доріжка облаштована поруччям).
Нешироке русло тихого струмка (близько 1 метра), який не наповнився ще по-справжньому весняною силою води нас здивував своїм одномоментним перевтіленням в міні – подобу Манявського водоспаду, що падає зі стрімкої висоти вже в зовсім іншому “образі”. І цей контрастний, різкий перехід стану спокусив на невеличку звукову медитацію – обряд, обряд своєрідного спілкування, пригощання та взаємного занурення… З вдячністю за дароване і прийняте ми рушаємо далі.
Водоспад Сопіт
Наступний невеличкий переїзд, трошки блукання, та ми опиняємося в іншому селі, Сопіт, від якого також починається маршрут на гору Парашка, але сьогодні нам до водоспаду.
Легкий та плавний шлях з невеликим набором висоти веде через кілька вуличних потічків (бо ж весна скоро), а наприкінці ходи ми опиняємося в більш зимових краєвидах – спокій, лад навколо. Є місця для відпочинку та смачного перекусу.
Спустившись до водоспаду, ми опинилися в іншому просторі, тут зовсім інакше, ніж на Лазному. Якщо там ми тільки відчували потенціал, то тут опинилися в “напрацьованому” енергетичному полі. Тут воно обволікаюче, об’ємне, густе та відчутне мов обійми дідуся чи бабусі – мудрі, огортаючі та підбадьорюючі. Смак води тут також інший – але то ви самі спробуєте.
Гора Коник та Татарський камінь
Рушаємо далі, і наступний водоспад, до якого ми планували завітати – Гуркало. Він знаходиться на околиці села Корчин (що неподалік від Урицьких скель), від якого також починаються туристичні маршрути на гору Парашка. Доречі, одним таким маршрутом ми кілька років тому скористалися, коли підіймалися на гору Коник, у підніжжя якої є Татарський (Турецький) камінь (кінь-камінь з цікавою легендою), а на самій горі розташований маловідомий мегалітичний комплекс дуже подібний до того, що нами вивчався на хребті Ключ. Цей комплекс має багато загадкових споруд (менгіри, піраміди, гроти, антропоморфні та зооморфні лики, петрогліфи).
Цікаво, що на нашому маршруті також щезали стежки, наче це місце навмисне було у сиву давнину кимось приховане (аби зберегти якусь таємницю). Якщо пам’ятаєте нашу статтю про Соколине Ока та Протяте каміння, то подібне блукання з нами вже було. Доречі, ще одним співпадінням з іншим місцем (Дар’ялові скелі, Долинського району), стало те, що один із зооморфних ликів, також нагадував профіль вовка…
Водоспад Гуркало
Але ми трохи відволіклися від нашої водоспадної прогулянки. Під’їхали ми наскільки дозволила дорога, бо підтанув сніг та стояли калабані, але з нами був місцевий та досвідчений товариш – провідник, тож небезпеки застрягнути не було (і скоротили шлях ми дуже добре). Лишилося пройти близько кілометра по легкій, без різких підйомів дорозі вздовж річки, та широких лугів (ех, намети сюди так і просяться). Погода мінялася швидко, натякаючи на наближення міжсезоння, і нас супроводжувала мрячка, створюючи особливий, благодатний настрій (хоча… може той настрій був навіяний і першою подорожжю сезону, і післясмаком двох попередніх водоспадів, чи просто стан природи передавався нам, хто зна…). Проте, дорогою нам здавалося, що ось-ось оживуть прадавні легенди про легенів – велетнів, про оповиті таємницями місця божественної присутності. Одним словом – ми йшли Долиною Богів…
Ви можете не повірити, але побачивши цей водоспад, ми переконалися у своїх відчуттях, бо перше, що побачили на спуску до нього – велетенська кам’яна голова рептилії, що виринає зі скелі та розриває потужний потік навпіл! Це видовище підсилювалося ще кольором води, яка була змішана з глиною, мутна (бо в горах йшли опади). Енергетика цього місця груба, потужна, чоловіча, дієва. Всі стихії тут змішалися в цей день наших відвідин і ми, відчуваючи той поштовх і потенціал зробили невеликий обряд, що активував наш намір у просторі.
Вертаючись назад до машини, нас не покидало враження, яке ми відчули йдучи сюди, і це місце дійсно схоже на Долину Богів, бо відгукнулося на наші думки, подарувавши невелику, але тематичну знахідку…
Техніка-практика три водоспади
Окремо в цій статті вважаємо за необхідне підняти тему стресу та роботи з негативними переживаннями. Адже, коли людина перебуває під дією сильного або тривалого стресу, тіло та психіка виснажуються та потребують відновлення. А коли відновлення не відбувається, то розпочинаються процеси перевиснаження, вигоряння та, зрештою, активуються різні захворювання (хронічні тощо). Саме взаємодія зі стихією води, та, зокрема, з енергетикою водоспадів, є одним із ключових факторів для вирішення цих проблем.
Насамперед потрібно розуміти, що вода нас оточує скрізь, вода становить приблизно 2/3 маси нашого тіла, та в цілому ми на 70-80 відсотків складаємося з неї, ми нею дихаємо, очищаємо багато чого й наповнюємося енергією. Найчастіше, щоб “прийти до тями”, тобто відновити життєві сили, налагодити свій стан, людина повинна бути ближче до водної стихії, або хоча б уявити саме воду.
В роботі зі стихією води у цьому напрямку можна виділити 3 етапи – очищення, відновлення та наповнення. Тому техніка “Три водоспади” завжди стане вам у нагоді саме тоді, коли ви опинитеся дуже близько до водної стихії наприклад, через водоспади та гірські річки. Перший водоспад – очищає, змиває все зайве, непотрібне, другий – зцілює, а третій – наповнює життєвою енергією.
Під час роботи з водоспадами достатньо лише розслабитися і повністю відкритися для взаємодії та занурення в стани активної стихії. Включіть свій внутрішній намір та використайте можливості своєї уяви.
Робота з першим водоспадом на очищення
Якщо вам складно взаємодіяти з водоспадом фізично, достатньо буде перебувати поруч із ним. Із заплющеними очима необхідно уявити, що ви стаєте під струмені його цілющої води, і відчуваєте, як вони стікають по вашому тілу…
Відчуйте температуру води, яка може бути як комфортною для вас, так і навпаки, викликати яскраві відчуття драйву. Просто уявіть, що струмені цього водоспаду змивають усе непотрібне, мертве і відносять це вниз за течією далеко-далеко. Ви можете постояти під струменями першого водоспаду стільки, скільки захочете. Постарайтеся відчути, як ви очищуєтеся і зовні, і зсередини, як зникають ваші тривоги й сумніви. Ви можете навіть побачити колір води, що стікає з вас і просто відчути, як з кожною миттю стаєте чистішими. Відчуйте повне очищення.
Робота з другим водоспадом на зцілення
Коли ви відчуєте, що достатньо очистилися, рухайтеся до другого водоспаду, енергія якого має обов’язково відрізнятися від першого. А визначити, який із цих трьох водоспадів буде для вас зцілювальним, який – очищувальним, а який – наповнюючим, зможете тільки ви самі для себе.
Отже, переходьте під другий водоспад. Цей водоспад нестиме для вас зцілювальну функцію – він лікуватиме як душевні рани, так і тілесні. Ви знову маєте відчути, як лагідні струмені води проникають крізь кожну клітинку вашого тіла… як змінюється ваш стан: щось відновлюється… щось налаштовується… Ви можете уявити як ваша кров поступово насичується світлою енергією, а шкіра по всій поверхні тіла набуває здорового відтінку… У вашій уяві, у цьому стані можете доторкнутися, якщо хочете, до свого волосся і відчути, як покращується його структура… Просто спостерігайте, як плине процес вашого зцілення душевного й тілесного, як вщухають усі тривоги, а на душі стає ладно та спокійно.
Робота з третім водоспадом на наповнення
Коли ви відчуєте, що зцілення відбулося, ви можете переміститися до третього водоспаду.
Цей водоспад наповнить вас життєвою енергією. Ви відчуєте, як разом зі спадаючими струменями води почнете наповнюватися найсвітлішими та найтеплішими почуттями… Ви можете відчути, як десь у глибині душі зароджується активність, натхнення. Це буде глибокий прилив енергії у вашому тілі.
І коли ви зрозумієте, що достатньо наповнилися енергією, коли відчуєте повноту життя в кожній клітинці вашого тіла, ви можете вийти з під струменів третього водоспаду та завершити свою взаємодію зі стихією води до наступного разу.
Висновок
Як підсумок всьому написаному можемо сказати, що любі маршрути, за любої погоди мають свої родзинки, і якщо пару років тому нам було страшнувато планувати саме зимові походеньки, то тепер ми розуміємо, що це своєрідна насолода, відкриття та розширення власних можливостей. Багато на що, та на кого ми дивимося інакше. Дивуємося самі собі та природі, перебуваючи в моменті тут і зараз. Завдячуємо за кожен крок, подих, звук, та погляд собі та простору.
Подорожуйте, відкривайте, надихайтеся!
Дякую велике за таку цікаву віртуальну подорож! Із задоволенням почитала і подивилась відео, ніби опинилась поряд з вашою групою на цих водоспадах. Сподіваюсь, що наступного разу ця подорож буде вже не віртуальною, а реальною!