Подільська земля на Тернопільщині багата на цікаві та незвичайні місця як природного, так і неприродного походження. Проте найбільш вражаючими з них є природні, а саме – печери. Тільки природі під силу створювати такі унікальні за своїм проявом творіння, перед якими завмирають у безмовному захопленні люди. Печери Подільського краю – це, по суті, унікальне природне утворення в Європі. Відомих і відкритих печер у цьому краї кілька десятків. Однак за приблизними оцінками фахівців, у чотири рази більша кількість печер чекає на своє відкриття.
Через особливість геологічної будови, зокрема, потужний підземний гіпсовий пласт – у Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій областях сформувався цілий печерний масив.
Причина появи такого природного явища лежить у глибокій давнині: ще в неогеновий геологічний період на цьому місці розташовувалося славнозвісне Сарматське море, дно якого було вистелене потужними гіпсовими відкладеннями.
У період карпатського горотворчого процесу море пішло, а дно, що оголилося, згодом вкрилося рослинністю. За мільйони років вода, шляхом вимивання, утворила між гіпсовими шарами химерні сплетіння найрізноманітніших порожнин і красивих печер, довжина лабіринтів яких у деяких місцях сягає шести сотень кілометрів.
Печера Вертеба
Печера Вертеба – єдина в Україні печера-музей, усередині якої містяться предмети, знайдені під час археологічних розкопок стародавньої трипільської культури, представники якої використовували печеру як культове, і частково, побутове місце.
Печеру “Вертеба”, яка відіграла надзвичайно важливу роль у відновленні давньої історії світу, ще називають “Подільською Помпеєю”. Печера є не лише хранителькою безцінних артефактів, вік яких перевищує тисячі років, а й вважається однією з найбільших печер Європи. Загальна протяжність підземних ходів і залів становить понад 9 кілометрів.
Походження назви “Вертеба” від прадавнього “вертеп”, яке слов’яни тлумачили як “печера”.
Знаходиться печера Вертеба недалеко від села Більче – Золоте, Борщівського району. Печеру відкрив власник місцевих земель Адам Потоцький 1823 року. Одразу біля її входу він знайшов величезну кількість керамічних виробів, які помилково віднесли до предметів римської культури. Насправді це було відкриття, ще невідомої на той час, трипільської цивілізації.
Під час розкопок 19-20 століть тут було знайдено керамічний посуд, кам’яний інвентар, предмети побуту, а також елементи стародавніх обрядів (кістки, амулети, статуетки, обереги), що вкотре підтверджує активне використання підземелля стародавніми народами. Частину з них було відтворено у вигляді точних копій і встановлено просто в залах сучасного музею-печери. Також у підземеллях знаходиться й оригінальний посуд, частини ваз, глечиків та інших елементів побуту народу.
З енергетично активних культових місць одразу можна виокремити величезний камінь, вагою в кілька тонн, що розміщений у центрі першого залу при вході в печеру. Камінь лежить на трьох опорних каменях меншого розміру, два з яких мають інше геологічне походження. Для вчених є великою загадкою, яким чином цей камінь був піднятий і поставлений на інші опорні камені меншого розміру, з огляду на неможливість використання в печері знарядь, які дозволяли б це зробити.
Камінь має досить сильний енергетичний фон, з величезним інформаційним потенціалом. У зв’язку з природною кристалічною його складовою, і, відповідно, великим потенціалом накопичення енергії та інформації, яка закладалася в нього протягом тисяч років використання, з усією впевненістю можна говорити про культове його використання стародавніми людьми.
Також, у печері нами було виявлено ще два місця, які використовували з культової та енергетичної точки зору. Зокрема, особливою зарядкою насіння, яке надалі використовували як посадковий матеріал. Також було виявлено зал з явно вираженою жіночою енергією і образом Богині-Матері, в якому, занурюючись в особливі змінені стани свідомості, стани спокою і з’єднання із землею-матір’ю через підземний світ, вели “діалог” із Богинею-Матері жриці трипільської цивілізації. Цей зал можна назвати “Оракул”.
Наразі дослідження печери триває працівниками Борщівського історичного музею, які залучають до своєї роботи вчених з Європи, Америки та Японії.
За словами дослідників, у Вертебі було знайдено кілька загадкових жрецьких амулетів у вигляді голови бика, кілька біноклеподібних чаш тощо.
Музей-печера залишає незвичайні відчуття, і дає особливий внутрішній стан. З перших хвилин потрапляєш у світ стародавньої цивілізації і грандіозних природних явищ, які їй передували.
Також, дивовижний інтер’єр печерних сталактитів створюють приголомшливий суперефект переміщення в часі на десятки і сотні тисяч років назад.
