Гора Лисина Космацька розташована за 5 км. на захід від села Космач. Її висота сягає 1464 м. У багатьох давніх народів гора загалом була сакральним місцем, прообразом Всесвіту, Світового дерева – омфала. Гора виступала посередницею неба і землі, її віссю і центром, священним місцем, де живуть боги. На горі закладали жертовники, святилища, ставили статуї кам’яних і дерев’яних ідолів, відбувалися обряди жертвоприношень, пов’язані з народженням Сонця (21-22 грудня), весняним рівноденням (21-22 березня), літнім сонцестоянням (21-22 червня), осіннім рівноденням (21-22 вересня). Ця традиція була поширена й у слов’ян.
Святилище Лисина Космацька в Покуто-Буковинських Карпатах
Кам’яний комплекс на горі Лисина Космацька можна віднести до астрономічного святилища. Він розташований на південному схилі гори і займає площу близько 400 м2. Святилище являє собою витягнуте (10 × 40 м) у напрямку схід-захід похиле накопичення гігантських кам’яних плит. Верхні плити величезних розмірів утворюють поздовжній тунель завдовжки 6 м у напрямку північний схід – південний захід. При вході із західного боку його висота становить 1,2 м, ширина – 80 см, на східному – висота 70 см, ширина – 50 см. Праву стінку тунелю становить гладка монолітна плита, ліву – дві підігнані одна до одної плити. Чотири верхні гігантських розмірів плити слугують перекриттям тунелю. На святилищі викарбувано 12 чашоподібних заглиблень, які ймовірно символізують 12 місяців, 12 знаків зодіаку, сонячний цикл.
Астрономічний характер святилища на лисині космацькій підтверджується спостереженнями учасників різних археологічних та еніологічних експедицій. За спостереженнями, у певний час, промені сонця були спрямовані точно, у так звану жертовну яму через верх гори, за яку воно заходило, освітлюючи її по всій глибині. Також схід Сонця проходить на лінії кам’яного тунелю в певний час.
Схема астрономічних спостережень на Лисині космацькій збіглася з планом Стоунхенджа, важливим елементом якого є так звана алея та п’ятковий камінь, що спрямовані на північний схід, тобто в напрямку сходу Сонця в день літнього сонцестояння. На Лисині космацькій відповідністю алеї в Стоунхенджі є кам’яний тунель. Захід Сонця в день літнього сонцестояння в Стоунхенджі фіксував камінь, на Лисині космацькій цю функцію виконувала так звана жертовна яма.
Не менш цікавим виявилося й те, що візирна лінія, яка проходить через жертовну яму в південно-східному напрямі, спрямована на святилище в Завоелах. Далі вона проходить біля гори Ґрегіт через Терношорське мегалітичне святилище, гору Ігрець і Писаний Камінь. Нагадаємо, що в цьому напрямку сходить Сонце в день зимового сонцестояння. Увесь цей неповний перелік стародавніх святилищ, розташованих на одній лінії, що проходить з південного сходу на північний захід, не може бути випадковим і потребує більш детального вивчення.
