У районі села Ілів, Миколаївського району, Львівської області в урочищі Печера, на високому лісистому мисоподібному виступі збереглися залишки давньослов’янського святилища – городища, яке називають Ілівське святилище! З північного боку мису, у стрімких скелях розташовані печери, які були висічені в давні часи. Від них, ймовірно, і походить назва урочища.
Історія Ілівського скельного святилища
Наприкінці X – на початку XI ст. на горі зі святилищами було городище і стояв невеликий замок місцевого феодала. За переказами, під ним була розгалужена система ходів, які перетиналися в стародавньому храмі. Починалися вони біля Ілова, а завершувалися біля озера Барвінок. У перських джерелах IX-X ст. можна знайти згадку про величезний підземний храм Сатурна в слов’янському місті Джерваб, місцезнаходження якого сходознавці визначають на території Північного Прикарпаття, що, за висновками багатьох вчених-дослідників, відноситься до Іловських гір.
У давні часи біля Ілова знаходився потужний духовний центр. Зокрема, найбільш яскравим із тутешніх місць є Святилище Богині-Матері.
Над перехрестям стежок нависає велике, штучно витесане в скелі кам’яне лоно з вузькою щілиною входу (на фото).
Цілюще Лоно Великої Матері
Ми назвали це місце Лоно Великої Матері.
Це невелика печера, навколо якої розташовано безліч заглиблень-дір зовсім маленького розміру як природного, здебільшого штучного походження.
Сюди протягом багатьох століть приходили жінки зі своїми жіночими та материнськими проблемами. Тут вони вирішували своє життєве життя, правили своє здоров’я, лікували своїх малих дітей.
Скеля з печерою є проекцією тонкого плану в явному світі тазової жіночої дітородної системи, системи материнських сил. Якщо жінка перебуває всередині печери, то вона ніби потрапляє всередину маткової проекції, і може візуально відчути, що саме відбувається в неї всередині організму. Якщо під’єднатися до енергетичної системи Землі, то енергії Землі, що проходять через скелю й печеру, подають вібраційні коливання, які виникають у певних ділянках тіла жінки. Переміщаючись усередині печери або змінюючи своє положення на “столі” печери, можна більш явно почути різні потоки в організмі жінки. Пов’язуючи або накладаючи енергію земних потоків і жіночого організму, можна розпитати або відчути про болі чи полегшення стану репродуктивного органа жінки. Треба знайти те місце й провести певний час для полегшення чи ейфорійного стану жіночого організму, співналаштовувати репродуктивні органи з корисними діями магнітного поля Землі.
Невеликі виїмки, лунки на вертикальних стінах скель теж мають ниткові канали співналаштування організму, і в ці лунки можна заряджати жіночі амулети або настоянки з лікувальних трав. Кожна виїмка пов’язана з певною ділянкою тазової системи жінки і це ще один з інструментів впливу на репродуктивний орган.
Особливо тут можна виокремити особливий ритуал на засів і врожайність, який здійснювали жерці давньої культури, ритуали на першу ініціацію маленьких дітей (аналог сучасного християнського хрещення). Також, показаний в образах ритуал викупу хворої дитини, який здійснювався двома жінками-знахарками через все те ж “Жіноче лоно” печери.
Немовлят, які мають родові патології, розташовували перед входом до печери біля підніжжя скелі. Мати, яка народила цю дитину, перебувала всередині печери. Повитухи проводили різні обмивання з немовлям, для оздоровлення дитячого організму, розриваючи несприятливі кармічні прив’язки-хвороби. У певний час доби, найчастіше рано вранці, біля скелі готували різноманітні мазі та настої з трав і коріння, робили ліки.
Так у далекому минулому відбувалися таїнства, лікували людей, використовували різні методи, зокрема й застосовували енергетику каміння, пустот Мати Сиру Землі.
Що стосується самих відчуттів. Перебуваючи в печері й виходячи з неї, виникає яскравий внутрішній стан перебування в материнській утробі, як у такому собі домі, що тебе захищає й оберігає, дає тобі цілющу силу… Виходячи з печери, з’являється стан виходу з жіночого лона матері, що характерно для самого процесу народження.
Місцевість біля печери приємна, таємнича й стабільна з погляду енергетичного прояву.
Фото Ілівського святилища
