Усвідомлення сакрального значення гір було явищем загальнолюдським. Гори були священним місцем, де проявляються Боги. На них будували храми, святилища, вівтарі. Традиція сакралізації гірських ландшафтів була настільки міцною, що навіть із прийняттям християнства перші церкви й монастирі будували на висотах, як правило, на місці давніх святилищ.
Про гірські святилища
Культ священних вершин був пов’язаний з усвідомленням залежності земних процесів від небесних і утвердженням у зв’язку з цим головного чоловічого божества неба – Сонця. У низці культур гора виступала втіленням Бога. У сакральній космогонії індуїзму такою була світова гора Меру, в урало-алтайських народів – гора Сумар, у китайських даосів – Нефритова гора, в ісламській традиції – гора Каф, у скандинавській міфології – Вальгалла.
Слід розрізняти священні гори як окремий об’єкт культу, а також сакральні вершини, що виступають місцем культу, ритуальних жертвоприношень. На гірських святилищах об’єктом культу є божество у вигляді кам’яного або дерев’яного ідола, наскельного зображення. До такого типу належать гірські святилища Карпат, і зокрема – Соколиний верх.
Сокільське святилище
Сокільська скеля (інша назва – Тюдівська скеля) – скелясте урвище, розташоване в масиві буковинських Карпат. Висота геологічної пам’ятки – 100 м, довжина – 250 м. Вершина являє собою скелю на південному сході Сокільського хребта (940 м), що утворилася внаслідок ерозійного впливу річки і бере свій початок у Соколівці та закінчується в селі Тюдів (15 км), на лівому березі легендарної карпатської річки Черемош. У кількох місцях збереглися кам’яні осипи палеогенового відшарування порід віком приблизно 25 млн. років.
Майже ніхто з дослідників не сумнівається, що в давні часи на скелі стояли язичницькі вівтарі та жертовники. Пам’ять про ті часи збереглася в гуцульських легендах. Кажуть, саме на цій горі жив міфічний “король Гуцул”, він же “Гуцульський Князь”, він же “Перший Гуцул” – першопредок, засновник роду.
Легенда розповідає, що одного разу цар Гуцул почав кепкувати зі своїх Богів, за що вони прогнівилися на нього і скинули з Соколиної скелі з усіма його прихильниками. Тепер бунтарний цар спить десь під скелями, але має змогу прокидатися ненадовго раз на сім років. Оживити назавжди гордого протогуцула зможуть тільки “сім по сімсот Соколів”, які облетять на Івана Купала Соколину скелю сім разів.
Назву хребта пояснюють тим, що тут давним-давно масово гніздилися соколи. Зрідка їх можна побачити й зараз.
Сокільський хребет
На Сокільському хребті розташовано кілька сакральних скельних комплексів:
- Лесівські камені
- Гарбузівські камені
- Ведмежі ворота
- Татарівські камені
- Юдаківський камінь
- Камінь Довбуша
- Семенків камінь
- Сокільський камінь
- Скала-камінь «Люлька»
На південному сході Соколиного хребта знаходяться Лесівські або, як їх ще називають – Маришеві камені, вони розташовані на висоті 885 метри. У цьому напрямку вони замикають скельний ланцюг хребта, і далі виходять до Черемошу.
За народними переказами під камінням є глибокі підземні катакомби. В одній із легенд також ідеться про те, що на каменях була сторожова вежа.
Найвищою з трьох скель є Чортів палець, або бісівський камінь, що височіє по схилу на висоту близько 30 метрів. Нинішню свою назву скеля отримала в християнський період. За характером наскельних зображень та інших особливостей, можна зробити наступний висновок: на Лісівському камінні виявлено унікальне святилище, яке має складну структуру. На східній і західній сторонах скельного комплексу витесані однопрофільні образи божеств у вигляді птаха і ящера. А вони були головними релігійно-міфологічними персонажами світогляду праіндоєвропейських племен епохи неоліту, що ґрунтувався на бінарній циклічно-коловратній системі. Важливою конструктивною особливістю святилища є його вратоподібна форма, орієнтована по лінії схід-захід (весняне й осіннє рівнодення). На Святилищі можна знайти також наскельні зображення різних (здебільшого солярних) знаків і символів. Тут є жертовний камінь, дерев’яна прибудова і кам’яні вали.
На території Косівського району, крім храмового комплексу “Сокільська скеля” Соколиного Хребта, є ще чимало стародавніх скельних святилищ, наприклад: Терношорське святилище, Камень в Завоєлах, святилище-обсерваторія Лисина Космацька та багато інших.
Фото Сокільської скелі
