Йога сновидінь заснована на тому, як ми використовуємо розум під час неспання, і саме на це спрямовані основоположні практики. Те, як використовується розум – визначає характер сновидінь, які виникають під час сну, а також якість життя наяву. Змініть своє ставлення до предметів і людей, що оточують вас наяву, і ваше сприйняття сновидінь теж зміниться. Зрештою, “ви” – той, хто проживає сновидіння життя наяву, – це той самий, хто проживає сновидіння життя уві сні. Якщо вдень ви розсіяні й занурені в побудови розумового розуму, вочевидь, і в сновидіннях ви поводитиметеся так само. А якщо наяву ви володієте деякою присутністю, вона залишиться з вами і в сновидіннях.
Перша практика: зміна кармічних слідів
Один із варіантів першої засадничої практики досить добре відомий на Заході, тому що дослідники сновидінь та інші люди, які цікавляться цією темою, виявили, що вона сприяє виникненню усвідомлених сновидінь. Ось у чому вона полягає: протягом дня намагайтеся усвідомлювати, що життя подібне до сновидіння, доки таке ж усвідомлення не почне проявлятися уві сні.
Прокинувшись уранці, подумайте: “Я не сплю уві сні”. Входячи на кухню, усвідомлюйте, що ця кухня вам сниться. Налийте приснилося молоко в приснилася кава. “Усе це сон, – думаєте ви, – лише сон”. Постійно нагадуйте собі про це протягом усього дня.
При цьому наголос слід робити на собі, сновидці, а не на об’єктах своїх переживань. Постійно нагадуйте собі, що бачите свої переживання уві сні: гнів, який ви відчуваєте, щастя, втома, тривога – все це складові сновидіння. Дуб, яким ви милуєтеся, машина, яку ведете, людина, з якою розмовляєте, – все це складові сновидіння.
Так в розумі формується нова схильність: сприймати переживання як щось незначне, минуще, нерозривно пов’язане з проекціями розуму. Якщо переживання здаються несуттєвими і швидкоплинними, потяг слабшає. Кожне чуттєве враження і душевна подія стає нагадуванням про те, що природа переживання подібна до сновидіння. Зрештою таке розуміння виникне і уві сні та призведе до розуміння, що сон – це сон, і до розвитку усвідомленості уві сні.
Твердження, що все є сновидіння, можна розуміти двояко. Перший спосіб – бачити в ньому метод, що дає змогу змінювати кармічні сліди. Ця практика, як і будь-яка інша, допомагає змінити світосприйняття. Змініть звичні й здебільшого несвідомі реакції на явища, і якості життя та сновидінь теж зміняться. Коли ми думаємо, що наше переживання – “тільки сон”, воно стає для нас менш “реальним”. Воно втрачає над нами владу, яку мало тільки тому, що ми самі її віддали, і більше не може нас дошкуляти, вганяючи в негативні емоційні стани. Тепер ми починаємо підходити до всіх переживань спокійніше, з більшою ясністю і навіть з більш високою оцінкою.
У цьому сенсі практика чинить психологічний вплив, змінюючи сенс, який ми надавали тому, що виходить за межі сенсу, що спирається на умоглядні поняття. Якщо по-іншому підійти до переживання, наша реакція на нього стає іншою, і це змінює кармічні сліди дій і саме джерело сновидінь.
Другий спосіб розуміння цієї практики – усвідомити, що життя наяву є, по суті, те ж саме, що й сновидіння, що цілісність звичайного переживання виткана з проєкцій розуму, що весь сенс, усе, що ми переживаємо, зумовлене впливом карми. Тут ідеться про тонку і всюдисущу діяльність карми, про нескінченний кругообіг причин і наслідків, що створює сьогодення зі слідів минулого, плетучи з результатів усіх дій суцільну мережу залежності.
Це один зі способів сформулювати розуміння того, що всі явища порожні, а позірна індивідуальна природа предметів і істот – тільки ілюзія. Наяву, як і уві сні, ніде не знайдеш жодної справжньої “речі” – все лише швидкоплинні, нематеріальні прояви, що виникають і самозвільняються в порожній і ясній природі буття. Повністю усвідомивши істину твердження: “Це сон”, ми звільняємося від звичних помилкових уявлень, а отже, від обмеженого життя в Сансарі, де фантазію приймають за дійсність.
Коли настане таке розуміння, ми неодмінно перебуватимемо в присутності, оскільки тоді можна з упевненістю сказати: більше перебувати ніде. Щоб сновидіння постійно супроводжувалося усвідомленістю, немає сильнішого методу, ніж безперервне перебування в усвідомленій присутності протягом усього дня.
Як уже говорилося вище, важлива частина цієї практики – відчувати самого себе сновидінням. Уявіть, що ви – ілюзія, образ сновидіння, що не має жодної конкретності. Уявіть, що ваша особистість, як і всі інші, – проекція розуму. Зберігайте присутність, ту саму усвідомленість, яку ви намагаєтеся розвивати у сновидіннях, відчуваючи себе нематеріальним і мінливим, таким, що складається тільки зі світла. Так створюється зовсім інше ставлення до себе – зручне, гнучке і нічим не обмежене.
Під час виконання цієї практики недостатньо просто знову і знову твердити, що ви уві сні. Істинність цього твердження необхідно відчути і пережити за межами слів. Закликавши на допомогу уяву, почуття й усвідомлення, зробіть практику повністю нероздільною з відчутим переживанням. Якщо ви правильно робите практику, то щоразу, коли ви думаєте, що ви уві сні, присутність стає сильнішою, а переживання яскравішим. Якщо такої миттєвої зміни якості не відбувається, перевірте, чи не стала практика лише механічним повторенням фрази, оскільки користі від цього мало.
Ця формула – не чарівне заклинання: слова потрібно використовувати, щоб нагадувати собі про необхідність наповнити кожну мить більшим усвідомленням і спокоєм. Виконуючи цю практику, знову і знову “пробуджуйте” себе, збільшуючи ясність і присутність, доки простий спогад про те, що “все це сон”, не стане миттєво спричиняти посилення і прояснення усвідомленості.
Така перша підготовка до того, щоб бачити все життя як сон. Використовувати її потрібно в мить сприйняття, перш ніж виникне відповідна реакція. Ця практика сильна сама по собі і чинить великий вплив на практикуючого. Зберігайте таку усвідомленість, і ви знайдете переживання ясності наяву і в сновидіннях.
З приводу цієї практики слід зробити одне попередження: важливо не забувати про відповідальність і зважати на логіку та рамки звичайного життя. Коли ви говорите собі, що життя наяву – сон, це правда, але якщо ви зістрибнете з даху, то все-таки впадете, а не полетите. Якщо ви перестанете ходити на роботу, нічим буде оплатити рахунки. Якщо сунете руку у вогонь – обпечетесь. Важливо не відриватися від реалій відносного світу. Адже доти, доки існують “ви” і “я”, існує і відносний світ, у якому ми живемо, живі істоти, що страждають, і наслідки рішень, які ми ухвалюємо.
Друга практика: усунення потягу і неприязні
Друга основоположна практика спрямована на подальше ослаблення потягу і неприязні. Якщо перша підготовка застосовується в мить сприйняття явища, перш ніж виникне відповідна реакція, то друга практика виконується після того, як ця реакція виникла. По суті, це одна й та сама практика – відрізняються тільки ситуації, в яких практика використовується, і об’єкти уваги. У першій практиці ясне усвідомлення і визнання явища сном спрямовані на все, що б не зустрілося: на об’єкти почуттів, внутрішні події, власне тіло тощо. У другій підготовці те ж саме ясне усвідомлення спрямоване конкретно на емоційно затьмарені реакції, які виникають у відповідь на складові переживання.
В ідеалі цю практику слід виконувати одразу, щойно у відповідь на якийсь об’єкт чи ситуацію виникає потяг чи неприязнь. Відчуваючи потяг, розум може проявити реакцію у вигляді бажання, гніву, ревнощів, заздрості, горя, розпачу, радості, тривоги, зневіри, страху, нудьги або будь-якого іншого емоційного відгуку.
Коли виникне реакція, нагадайте собі, що все це: ви самі, об’єкт і ваша реакція на об’єкт – лише сновидіння. Скажіть собі: “Цей гнів – сон. Це бажання – сон. Це обурення, горе, буйство – сон”. Істинність цього твердження стає зрозумілою, якщо звернути увагу на внутрішні процеси, що породжують емоційні стани: ви буквально створюєте з них сни внаслідок складної взаємодії думок, образів, тілесних станів і відчуттів. Емоційні реакції виникають не “десь там” в об’єктах. Вони виникають, переживаються і припиняються у вас самих.
Існує нескінченне розмаїття стимулів, на які ви можете реагувати: побачивши красиву жінку, ви можете відчути потяг, зустрівши водія, який вас “підрізав”, – гнів, думками про загублену природу, обурившись або пошкодувавши, звісткою про якусь подію або людину, занепокоєні та стривожені, і т.д. Не кидайте відразу фразу: “Це сон” на місце свого переживання – постарайтеся по-справжньому відчути схожу на сон примарність свого внутрішнього життя. Коли це твердження по-справжньому відчуте, а не просто продумане, ставлення до ситуації змінюється і емоційна мертва хватка, якою ви тримаєтеся за явища, слабшає. Ситуація стає яснішою і просторішою, а потяг і неприязнь безпосередньо впізнаються як обмеження, що обмежують, чим вони насправді і є. Це сильна протиотрута стану, близькому до одержимості та мани, який породжують негативні емоційні стани. Пряме й упевнене переживання, що виникає під час використання цієї практики для розв’язання вузла негативних емоцій, – це початок справжньої практики усвідомленості та гнучкості, за якою слідує свобода. За постійної практики можна звільнити навіть сильний гнів, зневіру та інші неприємні стани. А, звільняючись, вони зникають.
У вченнях цей конкретний метод практики називають методом відмови від прив’язаностей. Є корисні та шкідливі способи покінчити з прив’язанностями. Якщо придушувати бажання, результат буде не такий уже й гарний: вони перетворяться на внутрішній розлад або зовнішню прискіпливість і нетерпимість. Якщо намагатися звільнитися від страждань, відволікаючись від них або умертвляючи плоть, щоб заглушити переживання, то це теж перешкоджає духовному розвитку. Відмова від мирського життя і прийняття чернецтва можуть як принести користь, так і стати шкідливою спробою уникнути важких переживань, пригнічуючи і уникаючи їх.
Відсікаючи прив’язаність, йога сновидінь перебудовує сприйняття і розуміння об’єкта або ситуації, змінюючи кут зору і таким чином даючи змогу практикові зазирнути за ілюзорну видимість об’єкта і побачити його яскраву, світлоносну реальність. У міру просування в практиці предмети і ситуації не тільки переживаються ясніше і жвавіше, а й починають бачитися ефемерними, нематеріальними і швидкоплинними. Це знижує відносну важливість явищ і послаблює потяг і неприязнь, засновані на перевазі.
Третя практика: зміцнення наміру
Третя підготовка передбачає огляд дня перед сном і зміцнення наміру практикувати протягом ночі. Готуючись до сну, дозвольте виникнути в пам’яті спогадам про минулий день. Що б не спало на думку, визнавайте все сновидінням. Найімовірніше, у вас виникнуть спогади про переживання, досить сильні, щоб вплинути на майбутні сни. Роблячи такий огляд, намагайтеся відчувати спогади, що виникають, як спогади снів. Насправді пам’ять дуже схожа на сновидіння. І знову, головне не наліплювати ярлики автоматично, не твердити як молитву: “Це був сон, це був сон”. Постарайтеся по-справжньому осягнути схожу на сон природу свого переживання, проекції, які його живлять, і відчути, яка це різниця – ставитися до переживання як до сну.
Потім зародіть у собі тверду рішучість впізнавати в нічних сновидіннях те, чим вони є. Створіть якомога твердіший намір під час сну прямо і жваво усвідомлювати, що ви бачите сон. Намір подібний до стріли, за якою усвідомлення може слідувати вночі, стріли, випущеної в ціль – усвідомленості у сновидіннях. Тибетський вираз “створити намір” буквально перекладається “послати бажання”. Тут потрібно мати саме таке відчуття: ми посилаємо свої молитви й наміри вчителям, буддам і божествам, обіцяємо їм намагатися зберігати усвідомлення й просимо допомоги. Є й інші практики, які можна робити перед сном, але ця доступна всім.
Четверта практика: розвиток пам’яті та радісного зусилля
Четверту засадничу практику виконують, прокинувшись уранці. Вона ще більше розвиває сильний намір, а також зміцнює здатність запам’ятовувати нічні події.
Почніть з огляду ночі. По-тибетськи ця підготовка називається “спогад”. Чи снилося вам що-небудь? Чи усвідомлювали ви, що перебуваєте у сновидінні? Якщо ви бачили сни, але не набули усвідомленості, слід думати так: “Я бачив сон, але не впізнав у ньому сновидіння. Проте, це був сон”. Прийміть рішення, що наступного разу, опинившись у сновидінні, ви усвідомите його справжню природу.
Якщо вам важко запам’ятовувати сни, корисно вдень і особливо перед сном створювати сильний намір запам’ятати сновидіння. Можна також записувати сни в блокнот або на диктофон, оскільки це зміцнює звичку ставитися до снів як до чогось цінного. Саме те, що ввечері ви готуєте блокнот або диктофон, послужить підтримкою наміру згадати сновидіння після того, як ви прокинетеся. Кожен зможе без зусиль згадувати свої сни, якщо хоча б кілька днів буде створювати і розвивати намір робити це.
Якщо вам справді наснився усвідомлений сон, відчуєте радість звершення. Відчуйте щастя, пов’язане з практикою, і прийміть рішення розвивати усвідомленість і далі, протягом наступної ночі. Продовжуйте зміцнювати намір, використовуючи успіхи і невдачі як приводи для розвитку ще більш твердого наміру завершити практику. І знайте, що навіть цей ваш намір – сон.
Нарешті, вранці створіть твердий намір постійно підтримувати цю практику протягом усього дня. І від щирого серця моліться про успіх – молитва подібна до чарівної сили, якою ми володіємо, але забуваємо користуватися.
Ця практика зливається з першою основоположною практикою: усвідомлювати, що всі переживання – сон. Так практика безперервно обертається по колу дня і ночі.
Сталість
Важливість чотирьох підготовок до подальших етапів йоги сновидінь неможливо переоцінити. Вони набагато сильніші, ніж може здатися на перший погляд. Крім того, це практики, які може робити будь-хто. Вони мають більшу психологічну спрямованість, ніж багато інших практик, і не становлять складності для практикуючого. Якщо робити практику тільки перед сном, це, можливо, й не дасть результату, але, постійно виконуючи підготовчі практики впродовж дня, набагато легше набути усвідомленості уві сні, а потім перейти до подальших практик. Використання цих практик перетворює все, що відбувається, на причину для того, щоб повернутися до присутності, і це принесе велику користь у житті наяву, а також забезпечить успіх у йозі сновидінь.
Якщо результати не проявляються одразу, не варто сумувати, нехай навіть доведеться практикувати довгий час, перш ніж ви досягнете усвідомленості в сновидіннях. Не думайте, що все марно і що ви не здатні реалізувати цю практику. Подумайте про різницю між тим, як ви думали і чинили в десятирічному віці і як робите це зараз, – зміни відбуваються постійно. Не дозволяйте собі буксувати на місці, вважаючи, ніби перешкоди, що заважають вашій практиці сьогодні, збережуться і в майбутньому. Знаючи, що все непостійно, не доведеться думати, що нинішній порядок речей має зберегтися назавжди.
Відчуття яскравості та променистості життя, його схожості зі сновидінням, зробить ваше переживання просторішим, світлішим і яснішим. Досягаючи усвідомленості уві сні й наяву, ви знаходите набагато більшу свободу надати своєму життю позитивну спрямованість і врешті-решт, повністю відмовившись від упередженості та двоїстості, перебувати в недвоїстій присутності.
У цій статті ми розглянули тему – Розвиток усвідомленості. З іншими цікавими статтями теми духовні практики, ви можете ознайомитися у відповідній рубриці за посиланням: духовні практики
